нд. 27 травня 2018, 16:34
Головне меню
Останнє на форумі
Телеканали online

Населені пункти

Радіостанції online

Телеканали та радіостанції

Выберите раздел новостей из списка ниже, затем выберите новость для чтения.

  • Останні новини
    Кількість статей:
    788
  • Частотний план

    Цей розділ показує загальну картину щодо стану частот в області, ураховані усі прораховані частоти, діючі чи ні
    Кількість статей:
    25
  • Відсутнє мовлення!
    Кількість статей:
    5
  • Про нас
    Кількість статей:
    2
  • DVB-S мовлення
    Кількість статей:
    2
  • КХ/СХ/ДХ
    Кількість статей:
    1
  • DVB-T/T2 мовлення

    Усе про цифрове мовлення: рішення НР, мапи покриття, планованні мультиплекси

    Кількість статей:
    1
  • Різне
    Кількість статей:
    1
    • ТРК АРК (станом на лютий 2014)
      Кількість статей:
      24
    • Автономна Республіка Крим


      Сайт ОРТПЦ АРК

      Територією області проходила Всесоюзна РРЛ-1 Москва-Харків-Сімферополь:  Джанкой (ПРС-27, власна щогла), Красний Партизан (Укртелеком, РРС-28, 60 метрів, wikimapia, фото), Сімферополь (ПРС-29) та РРЛ-2 Сімферополь-Керч:  Малинівка (ПРС-30, вул. Верня 23, wiki), Феодосія (ПРС-31, власна щогла), Ленінське (ПРС-32, дет. на сторінці Ленінського району), Керч (ПРС-33,   власна щогла)Наразі ці об'єкти належать ВАТ "Укртелеком". +ПРС: Наташине (wiki, 75<висота<110 метрівфото)

      РРС ОРТПЦ АРК:

      на РРЛ Севастополь/Сімферополь-Красноперекопськ: ВРС Миколаївка (1968 р., wikiфото), ПРС Євпаторія, ПРС Чорноморське, ПРС Кіровське, ПРС Стерегуще

      на РРЛ Сімферополь-Білогірськ-Советський є пасивна ПРС на горі Біла Скеля (Ак-Кая) (wikimapiaфото)

      на РРЛ Сімферополь-Алушта: пасивна ПРС Лучисте або гора Північна Демержі (вис. місц. 1359 метрів, wiki та фото)

      на РРЛ Феодосія-Керч: ПРС Заводське, пасивна ПРС Лібкнехтівка або гора Маяк (wikimapia, фотофотофото)

      на РРЛ Алушта-Паркове: пасивна ПРС Малий Маяк або гора Шарха, ПРС Партеніт, пасивна ПРС Запрудне (wiki, фото), ВРС Нікіта (відгалуження на Ялту), пасивна ПРС Гаспра (wiki, фото), ПРС Алупка, пасивна ПРС Оползневе (wiki, фото 1, фото 2, фото 3, фото 4). Раніше мабуть була задіяна вежа на Ай-Петрі  (wiki, фото).
       

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

       
       

      1958
      побудовані перші ретранслятори у Сімферополі та Севастополі

      1958-1959
      побудована Всесоюзна РРЛ-1 Москва-Харків-Сімферополь та трохи пізніше РРЛ-2 Сімферополь-Керч-Кавказ. Таким чином були побудовані перші ретранслятори/РРС у Джанкої, Красному Партизані, Малинівці, Феодосіїї, Ленінському та Керчі

      1965
      8 травня - популярна програма ЦТ «Естафета новин» велася із Севастополя і присвячувалася 20-річчю Перемоги та 21-й річниці визволення від фашистів міста-героя. Коментатор Юрій Фокін вів репортаж безпосередньо з борту крейсера «Куйбишев». Для того, щоб подати телесигнал до Сімферополя, а вже звідти - в Москву, довелося терміново прокласти радіорелейну лінію через гірський перевал на Ай-Петрі

      1967
      існує РРЛ
      Сімферополь-Ялта

      1970
      на повну потужність запрацювала магістральна радіорелейна мережа на півострів Крим через Херсон - В.Копані - Чаплинку - Красноперекопськ. Побудовано радіоцентр та РРС у Аннівці.

      1971
      побудовано ретранслятори у нас. пунктах Красноперекопськ та Советський

      1982
      побудовано щоглу у Керчі

      1986
      побудовано РРЛ (6 ГГц) Сімферополь-Алушта (включно пасивний ретранслятор на Демержі)

      1993
      побудовано щоглу у Кіровському

      1996
      побудовано щоглу у Стерегущему

      1997
      побудовано РРЛ Кіровське-Стерегуще-Красноперекопськ

      1998
      побудовано ретранслятор у Петрівці, орієнтовно у тіж роки і РРЛ Джанкой-Петрівка

      2011
      З копій листів філії «Дирекція первинної мережі»ВАТ «Укртелеком» та Центру управління телекомунікаційними мережами ВАТ «Укртелеком» вбачається, що відповідно до реалізації програми ВАТ «Укртелеком» щодо закриття аналогових зв'язків та поетапного вимкнення РРЛ зв'язку, а також з метою зменшення витрат на утримання РРЛ, з 01.09.2011 року та 03.10.2011 року знято подачу сингалу телевізійних програм УТ-3 (канал «Інтер»та УТ-1 відповідно з ділянки РРЛ Новомосковськ-Сімферополь та Красний Партизан-Керч; вивільнені стволи РРЛ переведено в режим «холодного» резерву; подача даних ТБ-програм забезпечуватиметься засобами Концерну РРТ (а.с. 34-39, 67-73).

      Кількість статей:
      39
  • Телеканали та радіостанції

    Кількість статей:
    1
  • Ефір
    1951
    листопад - пуск Київського Телецентру
     
    1955
    1 травня - пуск Харківського Телецентру
     
    1956
    25 серпня - пуск Донецького Телецентру
    1 жовтня - пуск Одеського Телецентру
     
    1957
    24 грудня - пуск Львівського Телецентру
     
    1958
    30 квітня - пуск Дніпропетровського Телецентру
    2 липня - пуск Луганського Телецентру
     
    1959
    липень - пуск Сімферопольського Телецентру
    серпень - пуск Запорізького Телецентру
    1 вересня - пуск Херсонського Телецентру
    грудень - пуск Миколаївського Телецентру
    грудень - пуск Чернігівського Потужного Ретранслятору
     
    1960
    листопад - пуск Криворізького Потужного Ретранслятору
     
    1961
    1 червня - пуск Сумського Телецентру
    жовтень - пуск Чернівецького Потужного Ретранслятору
     
    1963
    пуск Мелітопольського Потужного Ретранслятору
    вересень - пуск Вінницького Потужного Ретранслятору
     
    1964
    пуск Ялтинського Телецентру (?), пуск Ужгородського Телецентру
     
    1965
    пуск Кіровоградського Потужного Ретранслятору
     
    Кількість статей:
    0
    • Вінницька область


      Сайт Вінницького ОРТПЦ (dead)

      На території області працюють РРС (РадіоРелійні Станції), які використовуються як ВФКРРТ, так ВАТ "Укртелеком": Вороновиця (1963? 1968-69?, вул. Гагаріна 25, wiki , приблизна висота - 40 метрівфото 1 фото 2 ), Голендри Калинівського району  (1963?, wiki, фото ) , Роздолівка/Муровані Курилівці ( статус невідомий, РРЛ ВФКРРТ немає ), Володимирка/Деребчин, Ямпіль, Немія (статус невідомий у зв'язку з побудовою вежі ВФКРРТ у Могилів-Подільському), Михайлівка (Гайсинського району).

      Територією області проходить РРЛ  Ужгород-Помари-Уренгой, побудована у 1980-1986 рр.  Тягун (дет. на сторінці Іллінців), Гриненки (дет. на сторінці Немирова),  Щучинці (Жмеринський район, wiki) та Мальчівці (дет. на сторінці Бара)

      100% ВФКРРТ належить 10 антенних опор від 70 до 350 метрів: Вінниця та Зарванці (3 опори), Бершадь, Жмеринка, Липовець, Тульчин, Піщанка, Могилів-Подільський

      Антенні опори у Калинівці, Крижополі (?), Козятині (?), Селищі, Теплику, Тиврові, Тростянці та Чечельнику можуть належати КП "Агроінформ".

       На території області наявна низка «білих плям», зон, в яких повністю або частково відсутній цифровий сигнал. Особливе занепокоєння викликає відсутність цифрового мовлення у м.Могилеві-Подільському, на півночі Хмільницького та Козятинського районів та центральній частині області (міста Іллінці, Тульчин тощо). Ситуація підтверджена фахівцями Українського державного центру радіочастот і потребує невідкладного вирішення з огляду на відключення аналогового телебачення.

       

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.


      1963
      побудована та введена в експлуатацію РРЛ Київ-Вінниця-Кишинів (ч/з Обухів, Білу Церкву, Мовчанівку, Голендри, Вінницю, Вороновицю, Володимирівку, Немію) та РРЛ Немія-Чернівці (ч/з Сокиряни, Кельменці) 

      1967

      6 листопада – перша на території СРСР сільська радіотелевізійна станція в смт. Піщанка 

      1968

      побудована та введена в експлуатацію РРЛ Вінниця-Хмельницький (частина РРЛ Київ-Черкаси-Антопіль), ч/з Вороновицю, Жмеринку

      1981
      побудовано щоглу у Баланівці разом з РРЛ до неї, мабуть тоді ж побудовано ПРС Тульчин

      2006
      побудовано 110 метрову вежу у Піщанці, пізніше РРЛ Баланівка-Піщанка

      2010 (?)
      оцифрована РРЛ Київ-Вінниця (ч/з Іванків, Кагарлик, Рокитне, Винарівка, Буки, Сатанівка, Липовець, Вороновиця, Вінниця)

      2011
      побудовано 72 метрову вежу у Могилів-Подільському

      2013
      "1-ий канал НРУ" відмовився від УКХ частот у Калинівці, Ладижині, Селищі, Тиврові та Тростянці (ще раніше була відмова від Гайсину). Обласна ОДТРК "Вінтера" мабуть теж не мовить у цих населених пунктах

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Козятин 0,10 кВт, м. Хмільник 0,10 кВт, с. Мальчівці Барського р-ну 0,02 кВт, смт Муровані Курилівці 0,10 кВт, смт Оратів 0,10 кВт, м. Погребище 0,10 кВт, смт Томашпіль 0,02 кВт, м. Тульчин 0,10 кВт, с. Бронниця Могилів-Подільського р-ну 0,02 кВт, с. Букатинка Чернівецького р-ну 0,20 кВт, с. Вила-Ярузькі Чернівецького р-ну 0,02 кВт, с. Гонтівка Чернівецького р-ну 0,02 кВт, с. Івонівка Могилів-Подільського р-ну 0,02 кВт, с. Лозове Чернівецького р-ну 0,02 кВт, с. Моївка Чернівецького р-ну 0,02 кВт, смт Чернівці Чернівецького р-ну 0,02 кВт, с. Шлишківці Могилів-Подільського р-ну 0,02 кВт, с. Суботівка Могилів-Подільського р-ну 0,02 кВт, с. Садківці Могилів-Подільського р-ну 0,02 кВт, с. Яруга Могилів-Подільського р-ну 0,02 кВт, с. Бабчинці Чернівецького р-ну 0,02 кВт, с. Велика Кісниця Ямпільського р-ну 0,02 кВт, с. Вербка Крижопільського р-ну 0,02 кВт, с. Вила Томашпільського р-ну 0,02 кВт, с. Вільшанка Крижопільського р-ну 0,02 кВт, с. Вітрівка Ямпільського р-ну 0,02 кВт, с. Городківка Крижопільського р-ну 0,02 кВт, с. Добрянка Ямпільського р-ну 0,02 кВт, с. Миронівка Ямпільського р-ну 0,02 кВт, с. Михайлівка Ямпільського р-ну 0,02 кВт, с. Цекинівка Ямпільського р-ну 0,02 кВт, с. Трибусівка Піщанського р-ну 0,02 кВт, с. Слобода-Підлісівська Ямпільського р-ну 0,02 кВт, с. Стіна Томашпільського р-ну 0,02 кВт, с. Пилипи Могилів-Подільського р-ну 0,02 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, немає РРЛ КРРТ. Такі магістральні РРЛ як Чернівці-Вінниця (ч/з Сокиряни, Немія, Деребчин, Вороновиця), Київ-Вінниця (ч/з Біла Церква, Мовчанівка, Голендри), Вінниця-Одеса (ч/з Вороновиця, Тульчин, Баланівка, Кодима) та Черкаси-Ковель (ч/з Вовковинці, Жмеринка, Вороновиця, Липовець, Сатанівка)  не вказані працюючими. Також є РРЛ-05-0111730 Жмеринка-Тиврів на CFM-8-LM та Вінниця-Голендри-Сокілець РРЛ-05-0046891/РРЛ-05-0046892 на Mini-Link 8-E але навряд це КРРТ
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Вінниця та Бершадь (по 1 кВт), Володимирівка (0,5 кВт).

      Упродовж року відбувся процес остаточної трансформації колишньої обласної державної телерадіокомпанії у філію Національної телекомпанії України – Вінницьку обласну дирекцію «Вінтера». Відтак, Національна суспільна телерадіокомпанія України базуватиметься на теренах Вінницької області на об’єднаних потужностях НТКУ, НРКУ та ВОД «Вінтера». Покриття аналогової ефірної телемережі програм Національної телекомпанії України на території області становить понад 96%; «Вінтера» здійснює телевізійне мовлення з передавачів, які розташовані у десяти населених пунктах (Вінниця, Баланівка, Козятин, Гайсин, Ладижин, Погребище, Тульчин, Томашпіль, Жмеринка, Могилів-Подільський), покриваючи до 70% території області. 1 квітня 2016 р. Національна радіокомпанія України розпочала мовлення на частоті 88,6 МГц у м.Вінниці з потужністю передавача 0,5 кВт. Тим самим було продовжено процес формування єдиної FM-мережі державного радіомовлення на території області. Її конфігурація на даний час є такою: вже названа частота у м.Вінниці, частота 105,1 МГц у с.Баланівці (потужність передавача – 1 кВт), 9 частот FM-діапазону у районах області (потужність передавачів – 01-02 кВт). До цієї мережі долучаються 12 передавачів на УКХ-частотах (0,1 кВт), програма «Промінь» (частота 68,75 МГц у м.Вінниці) та дві частоти, на яких транслюється програма «Культура» (71,93 МГц у с.Баланівці та 104,1 МГц у смт.Піщанці). Національна рада у 2016 р. замовила у ДП «УДЦР» висновки на прорахунок частот в FM-діапазоні для семи населених пунктів області. У цьому випадку процес запровадження єдиної FM-мережі на Вінниччині можна буде вважати завершеним. Разом з тим впродовж декількох років не прораховуються частоти у таких населених пунктах, як Хмільник, Козятин та Тростянець, при цьому у перших двох існують серйозні проблеми з трансляцією програм Національної радіокомпанії України. Особливістю радіоінформаційного простору Вінниччини є відсутність з 2000-го року (за винятком обласного центру) проводового мовлення. Його замінником на території області є мережа середньопотужних (0,1- 0,2 кВт) ефірних передавачів, з яких здійснюється трансляція програм НРКУ, колишньої ОДТРК та місцевих мовників на територію кожного конкретного району. На території області наявна низка зон, в яких повністю або частково бракує цифрового сигналу (ефірна цифрова мережа Т2 охоплює не більше 65-67% території області ). Зокрема, відсутність цифрового мовлення зафіксована у м.Могилеві-Подільському, на півночі Хмільницького та Козятинського районів та центральній частині області (Іллінецький, Тульчинський, Немирівський райони тощо). Ситуація підтверджена фахівцями Українського державного центру радіочастот. Діяльність ліцензіата ТОВ «Телерадіокомпанія «Етер» у стандарті DVB-H на 48 ТВК у м.Вінниці та 58 ТВК у с.Баланівці не здійснюється.

      Кількість статей:
      33
    • Волинська область

       
      Сайт Волинського ОРТПЦ (dead)

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

      У планах на 2013-2014
      будівництво вежі у Маневичах - 2012 р., та впровадження DVB-T2, будівництво 100 метрової вежі у Володимир-Волинському районі, орієнтовно село Дигтів - 2014 р., та впровадження DVB-T2, впровадження DVB-T2 у Кортелісах, Любомлі, Камінь-Каширському, розвиток РРЛ

      1973
      здана в експлуатацію магістральна РРЛ Антопіль-Ковель ч/з Цумань, Підгайці та Топільно, на обладнанні "Р600-2МВ" системи "Рассвет", побудовано щогли ПРРС у Цумані, Підгайцях та Топільно

      1978
      здана в експлуатацію РРЛ Підгайці - Луцьк, мабуть тоді розпочато телевізійне мовлення в Луцьку з 9-ти поверхового будинку по вул. Лесі Українки 67, де зараз знаходиться Волинський УДЦР. Згодом мовлення буде перенесено на Словацького 12

      кінець 90-х / початок 2000-них
      збудована РРЛ Підгайці-Горохів-Нововолинськ, побудовані РТС у Горохові (2002?), Шацьку (2002-2003?), Любомлі (2002-2003?) та Кортелісах

      середина 2000-них
      збудована РРЛ Ковель-Любомль-Шацьк, побудована щогла ТОВ "Телемережі України" у Нововолинську

      початок 2010-х
      оцифровані РРЛ Підгайці-Топільно-Ковель

      2011
      побудована щогла ПРРС у місті Камінь-Каширський, щогла КРС у Любешові (замість старого ретранслятору) та РРЛ Ковель - Камінь-Каширський - Любешів, у перспективі РРЛ Камінь-Каширський - Кортеліси

      2012
      січень - додано +30 метрів щогли у Підгайцях для поліпшення покриття DVB-T2
      побудована вежа ТОВ "Телемережі України" висотою 150 метрів у Луцьку

      2013
      оголошено тендер на будівництво 100 метрової вежі у Нововолинську (точніше у селі Дигтів, на північ від Нововолинська, дозвіл та земельна ділянка є), Володимир-Волинського району, розібрана щогла ТОВ "Телемережі України" у Луцьку на вул. Словацького 12, мовлення перенесено на нову вежу

      2014
      будується 100 метрова вежа у селі Дигтів, на північ від Нововолинська, тендер - 2795.2 тис. гривень (курс на вересень 2013 р.)

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: с. Топільне Рожищенського р-ну 0,02 кВт, смт Маневичі 0,10 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: одностороння Цумань-Пігайці-Топільне-Ковель, Підгайці-Горохів, Ковель-Луцьк-Горохів-Нововолинськ, Ковель-Камінь-Каширський-Любешів та Ковель-Нововолинськ. Такі магістральні РРЛ як Ковель-Черкаси (ч/з Цумань-Антопіль) та місцеві РРЛ як Ковель-Любомль-Шацьк не вказані працюючими.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Горохів (0,2 кВт), Ковель (1 кВт, власна вежа), Любомль (0,2 кВт), Нововолинськ (0,2 кВт, власна вежа), Луцьк (1 кВт, власна вежа), Олика (0,2 кВт, власна вежа?), Оконськ Маневецького р-ну (0,2 кВт, власна вежа?).

      З метою виправлення ситуації з цифровим покриттям ще у серпні 2014 року Національна рада України замовила в ДП УДЦР прорахунок вільних частот для цифрового ефірного телебачення стандарту DVB-T2 для 329 населених пунктів, серед яких й 10 об’єктів на території Волинської області. До кінця 2016 року окреслену проблему так і не вирішено. Хоча справа залишається лише за оперативним прорахунком і присвоєнням частот. На дальший розвиток інформаційної сфери регіону спрямовані прийняті у звітному році рішення Національної ради про замовлення в Українському державному центрі радіочастот висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом для потреб телерадіомовлення у населених пунктах, в тому числі Волинської області: рішенням №505 від 7.04.2016 замовлено прорахунок нових частотних присвоєнь для потреб радіомовлення в діапазоні 87,5-108 МГц потужністю 0,25 кВт для міст Луцьк та Ковель; рішенням №666 від 28.04.2016 замовлено прорахунок нових частотних присвоєнь для потреб для цифрового мовлення в стандарті DVB-T2 на замовлення ТОВ «Телемережі України» потужністю 1,0 кВт в Ковелі та Луцьку, потужністю 0,2 кВт в Горохові, Любомлі, Нововолинську, Олиці та Оконську; рішенням №1519 від 7.07.2016 замовлено прорахунок нових частотних присвоєнь для потреб радіомовлення в діапазоні 87,5-108 МГц потужністю 1,0 кВт для Луцька; рішенням №2537 від 1.12.2016 замовлено прорахунок для потреб радіомовлення частоти 107, 8 МГц потужністю 5,0 кВт для Луцька. Рішенням №2577 від 8.12.2016 Національною радою оголошено конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів, у тому числі на частоті 100,1 Мгц потужністю 0,5 кВт в с.Підгайці Луцького району. У звітному періоді тривав процес переходу від аналогового до цифрового телевізійного мовлення в інформаційному просторі Волинської області. Шість розташованих в області передавачів ефірного мовлення стандарту DVB-T2 (Луцьк, Ковель, Горохів, Нововолинськ, Шацьк, Любешів) дає можливість мешканцям Волині приймати 29 із 32 телепрограм (3 ТРО не здійснюють мовлення) цифрового формату в багатоканальних мережах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5. На даному етапі ці програми доступні для прийому повністю чи частково в 750 населених пунктах, у яких проживає майже 800 тисяч чоловік, в тому числі у 28 із 33 міських населених пунктів, у яких проживає 500 тис. чоловік, та у 830 із 1054 сіл, у яких проживає майже 380 тис. чоловік. Ще для 5% населених пунктів (Ківерцівський і Маневицький райони) з населенням приблизно 35 тис. чоловік цифрові програми доступні з передавачів сусідньої Рівненської області. Для переважаючої частини населення, зокрема сільського, на даний час аналогове ефірне телемовлення ще залишається важливим джерелом отримання вітчизняної інформації. У половині з 1087 населених пунків області, в яких проживає 57% (із 1 млн. 37 тис. чоловік) мешканців Волині, є можливість приймати з анагового ефіру 12-14 загальнонаціональних телепрограм, ще у третині населених пунктів для 32% населення доступні від 5 до 11 загальнонаціональних телепрограм, в 16% населених пунктів в ефірі присутні 1-4 телепрограми. Без доступу до жодного із загальнонаціональних каналів – 84 села Ратнівського, Камінь-Каширського, Любешівського і Маневицького районів) з чисельністю населення понад 190 тис. чоловік. Із прийомом телесигналів існують істотні проблеми у місті Володимир-Волинський через рельєф місцевості. Аналогові телепрограми Волинської філії НТКУ доступні для прийому у майже 80% населених пунктів, ТРК “Аверс” – у 76% населених пунктів. Жодна із аналогових програм місцевих ТРО не доступна у 174 населених пунктах (16% від їх загальної кількості) з чисельністю населення майже 140 тис. чоловік.

       

      Кількість статей:
      12
    • Дніпропетровська область


      Сайт Дніпропетровського ОРТПЦ (dead)

      Територією області проходила Всесоюзна РРЛ-1 Москва-Харків-Сімферополь: Голубівка (РРС-18, wikiфотофото, фотофотоGoogle Street View), Булахівка (ВРС-19, 105 метрів, wiki, фото, фото 2, фото 3), Хорошеве (РРС-20, wikiфото). Наразі ці об'єкти належать ВАТ "Укртелеком" +Єлізарове (?) (wiki, фото), Дніпрові Хвилі або Миколай-Поле (?). 

       

      РРС ДФКРРТ на території області:

      на РРЛ Дніпро-Запоріжжя: ПРС Кам'яне (або Новий Світ) Солонянського району (1968 рік, 68 метрів, wikiфото, фото 2Google Street View)

      на РРЛ Дніпро-Кривий Ріг: ПРС Любимівка (1960 (?) рік, wiki)

      на РРЛ Київ-Дніпро: ПРС Жовте (дет. на сторінці нас. пункта)

      на РРЛ Кринички - Новомосковськ (обхід Дніпро): Тарасівка Верхньодніпровського району (?) та Ульянівка (щогла 67 метрів, wikiфото 1, фото 2).

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

       

      1958-1959
      побудована 
      Всесоюзна РРЛ-1 Москва-Харків-Сімферополь

      1960(?)
      збудовано РРЛ Дніпро - Кривий Ріг (ч/з Кринички, Любимівку), збудовано щоглу у Кривому Розі

      1962-1963(?)
      збудовано РРЛ Кривий Ріг - Нікополь (ч/з Апостолове, Орджонікідзе), РРЛ Кривий Ріг - Миколаїв

      1964
      збудовано магістральну РРЛ Київ-Черкаси-Дніпро (наразі це 
      ч/з Іванків, Кагарлик, Канів, Золотоноша, Черкаси, Орлівець, Кам'янка, Цибулеве, Нова Прага, Жовте, Щорськ, Кринички)

      1967
      було завершене будівництво і введенно в експлуатацію магістральну РРЛ Дніпро-Донецьк (ч/з Новомосковськ, Павлоград, Першотравенськ, Межову, Красноармійськ)

      1968
      кінець року - закінчується будівництво РРЛ Дніпро-Новий Світ/Кам'яне-Запоріжжя

      1984
      побудовано вежу у Лихівці

      1994
      побудовано вежу у Вільногірську

      1999
      введено в експлуатацію вежу у Перещепиному

      2002
      побудовано вежу в Орлах

      середина 2000-них (?)
      демонтовано РРЛ на напрямку Жовте - Жовті Води - Кривий Ріг (?)

      2011
      З копій листів філії «Дирекція первинної мережі»ВАТ «Укртелеком»та Центру управління телекомунікаційними мережами ВАТ «Укртелеком» вбачається, що відповідно до реалізації програми ВАТ «Укртелеком» щодо закриття аналогових зв'язків та поетапного вимкнення РРЛ зв'язку, а також з метою зменшення витрат на утримання РРЛ, з 01.09.2011 року та 03.10.2011 року знято подачу сингалу телевізійних програм УТ-3 (канал «Інтер»та УТ-1 відповідно з ділянки РРЛ Новомосковськ-Сімферополь та Красний Партизан-Керч; вивільнені стволи РРЛ переведено в режим «холодного»резерву; подача даних ТБ-програм забезпечуватиметься засобами Концерну РРТ (а.с. 34-39, 67-73).

      2011-2012
      У населених пунктах Дмухайлівка та Могилів задіяно щогли мобільних операторів для мовлення DVB-T2

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Синельникове 0,20 кВт, с. Любимівка 0,20 кВт, смт Царичанка 0,10 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Дніпро-Запоріжжя (ч/з Новий Світ), Дніпро-Кринички-Любимівка-Кривий Ріг, Кринички-Щорськ-Жовте, Щорськ-Вільногірськ, Дніпро-Новомосковськ та Першотравенськ-Павлоград. Такі магістральні РРЛ як Черкаси-Дніпро (ч/з Нова Прага, Жовте, Щорськ, Кринички), Дніпро-Донецьк (ч/з Новомосковськ, Першотравенськ, Межова, Красноармійськ), РРЛ-1 "Москва-Сімферополь" з відгалуженнями та локальні РРЛ як Жовте-Жовті Води, Орли-Першотравенськ, Кринички-Тарасівка/Ульянівка-Новомосковськ (обхід Дніпро), Кривий Ріг-Апостолове-Орджонікідзе-Нікополь не вказані працюючими. Є ще РРЛ РРЛ-48-0224008 Олександрівка-Новомосковськ та РРЛ-12-0040100 Чкалове-Нікополь на Геліос-8-34 але невідомо чи це КРРТ.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Дніпро та Кривий Ріг (по 1 кВт), Нікополь та Першотравенськ (по 0,2 кВт).

      Кількість статей:
      26
    • Донецька область


      Сайт Донецького ОРТПЦ (dead)

      На території області також працюють РРС (РадіоРелійні Станції) ДФКРРТ: Нікольське (вул. Чапаєва 198, згідно КРРТ власна висота -85,0 м, вага – 48,0 т.., wiki, фото), Часів Яр (детальніше на сторінці міста),  Ясинувата ( 1976-1980, 56м.,  wiki фото 1фото 2 фото 3 фото 4), Дробишеве (належить ЛФКРРТ, 1970 (?), вул. Державна 165-А, згідно КРРТ власна висота – 33,2 м, вага – 28,0 т., wiki).

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

       

      1958
      побудовано першу в Українi магістральну РРЛ Луганськ-Чорнухiно-Донецьк (ч/з Ханженкове, Чорнухине, Перевальськ), наступного року її буде під'єднано до РРЛ Москва-Луганськ-Ростов

      1959
      побудовано перший ретранслятор у Краматорську

      1964
      закiнчено спорудження РРЛ Донецьк-Новомосковськ для прийому телепередач з м. Києва (телеканал "УТ"), побудовано ПРС у Покровську. Побудовано ретранслятор у Артемівську.

      1967
      РРЛ Київ-Дніпро-Донецьк з'єднано із вже існуючою ділянкою РРЛ Донецьк-Луганськ. Побудовано ретранслятор у Торезі.

      кінець 60-х
      збудовано РРЛ Донецьк-Маріуполь ( ч/з Волноваху та Нікольське), та РРЛ Маріуполь-Бердянськ

      1971
      збудовано ретранслятор у Костянтинівці

      1976-1980
      будiвництво РРЛ Донецьк-Краматорськ (ч/з Ясинувату та Часів Яр)

      2001
      було вперше змонтовано i введено в експлуатацію устаткування цифрового ущільнення РРЛ ствола Донецьк-Маріуполь

      2014
      1 липня - мінометним вогнем пошкоджено щоглу РТПС Краматорськ, пошкодження призвели до того, що щогла впала. Згодом мовлення буде з даху котельної, водонапірної вежі, тимчасових веж Зеонбуду та КРРТ.

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Часів Яр 0,20 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють лише такі РРЛ КРРТ: Покровськ-Донецьк, Волноваха-Нікольське-Маріуполь, Комиш-Зоря-Нікольське. Такі магістральні РРЛ як Дніпро-Донецьк (ч/з Покровськ, Межова), Харків-Маріуполь (ч/з Ізюм, Краматорськ, Часів Яр, Ясинувата, Донецьк, Волноваха, Нікольське), Донецьк-Луганськ (ч/з Ханженкове, Чорнухине), Донецьк-Ровеньки (ч/з Шахтарськ, Красний Луч), Ізюм-Луганськ (ч/з Дробишеве, Лисичанськ, Стаханов) та локальні РРЛ як Донецьк-Докучаєвськ не вказані працюючими (що може бути просто невчасно оновленим реєстром або через неконтрольовані території). Такі РРЛ як Краматорськ-Ізюм, Краматорськ - Часів Яр та Часів Яр-Бахмут не працюють внаслідок бойових дій. Також є ряд РРЛ на Радіус-ДС що з'єднуть Донецьк, Горлівку, "Артемівський", "Костянтинівський", Донецька, Добропільський.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Маріуполь (0,5 кВт), Краматорськ та Покровськ (по 0,2 кВт), Бахмут та Костянтинівка (по 0,1 кВт).
      5 грудня - офіційно відкрито відбудовану краматорську щоглу  у Слов’янську на горі Карачун висотою 180 метрів (раніше функціонувала тимчасова вежа висотою 34,5 метри), завдяки чому радіус покриття українським мовленням збільшився до 63 кілометрі.

      2017
      30 травня - розпочато мовлення СХ у Часовому Ярі

      Кількість статей:
      34
    • Житомирська область

       



       

      В області присутні наступні ПРРС ЖФКРРТ: Городець (вулиця Миру 1,  28 (?) метрів, мабуть планувалась на РРЛ Олєвськ-Овруч) - не діюча.  
      Ще існують згадки про ретранслятор у селі Садки Житомирського району.
       
      Підготовлено проект на спорудження в Житомирі 120-метрової радіотелевізійної вежі (на Західному шосе)
       
      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.
       
       
      1963
      територією області пройшла РРЛ Київ-Вінниця-Кишинів (ч/з Обухів, Білу Церкву, Мовчанівку, Голендри, Вінницю, Вороновицю, Володимирку, Немію), побудовано перший ретранслятор у Новограді-Волинському
       
      1965
      побудовано другий ретранслятор в Новограді-Волинському
       
      1967
      побудовано вежу в Андріївці
       
      1972
      побудовано вежу, перший ретранслятор в Овручі
       
      Кінець 70-х/початок 80-х
      побудовано РРЛ-10 "Олімпіада" Москва-Київ-Золочів на обладнанні "ГТТ-70", територією області це Коростишів або Стрижівка (ПРС-24wikiфотофото), Андріївка, Корчівка або Червоноармійськ (ПРС-26, wiki) та Новоград-Волинський. 
       
      1980
      побудовано вежу, сучасний третій ретранслятор у Новограді-Волинському
       
      1989-початок 90-х
      завершено будівництво РРЛ Сарни-Старики-Олевськ (74 км), зведено вежу в Олевську
       
      2007
      побудовано вежу, другий ретранслятор в Овручі (будівництво тривало з початку 90-х)
       
      2010
      15 листопада - розпочато будівництво 140 метрової вежі для Житомирської філії КРРТ у місті Бердичів.
       
      2012
      13 листопада - введено в експлуатацію 140 метрову вежу для Житомирської філії КРРТ у місті Бердичів.
      У рамках реалізації державної програми розбудови ефірної цифрової радіотелевізійної мережі за рахунок обласного бюджету розпочато зведення телевеж у Чуднові та Малині (77 метрів).
       
      2013
      З метою забезпечення більш якісного покриття радіосигналом Коростенського району в даний час ведеться будівництво радіотелевізійної передавальної станції у м. Коростені висотою 72 м за адресою пров. Сосновського 12-В. У 2013 році Житомирською філією Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (РРТ) виділено на це будівництво 1520,135 тис. грн. з власних коштів підприємства. На даний час виконано проектно-кошторисну документацію, зареєстрована Декларація на початок будівництва, розпочато процедуру проведення конкурсного відбору підрядної організації на будівництво. Об’єкт заплановано ввести в експлуатацію до кінця 2013 року.
      Продовжується будівництво передавальних станцій в м. Малині і Чуднові. Обласним бюджетом на 2013 рік на будівництво цих об’єктів виділено 802 тис. грн. (по 401 тис. грн. на кожну станцію). Фінансування 73% вартості будівництва, а також придбання радіотелевізійного обладнання станцій буде здійснено за рахунок власних коштів Концерну РРТ.
      Трансляція телепрограми Житомирської ОДТРК в цифровій мережі в с. Котлярка запланована на IV квартал 2013 року.
       
      2014
      Станом на 01.01.2014 року телепрограми ЖОДТРК в цифровому форматі DVB-T2 транслюються через радіотелевізійні передавальні станції в 9 населенних пунктах: смт Олевськ, с. Дубовий Гай Овруцького району, с. Андріївка Черняхівського району, м. Бердичів, м. Новоград-Волинський, с. Юрівка Малинського району, с. Котлярка Попільнянського району, с. Кожухівка Коростенського району, смт Брусилові (обсяг охоплення обласним телебаченням населення складає 75%). Також через передавальну станцію цифрового телебачення у с. Кожухівка Коростенського району подано сигнал і розпочато мовлення телепрограм компанії КП Коростенської міської ради «Коростеньмедіа». Загальний обсяг охоплення населення передачами обласного телебачення складає 85% території, або 90%. Повністю не охоплені мовленням обласного телебачення Ємільчинський, Народицький район, у Попільнянському районі мовлення здійснюється з відеомагнітофону в обсязі двох годин на добу через добу після виходу програми в ефір.  
       
      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: с. Городець Овруцького р-ну 0,10 кВт, м. Новоград-Волинський 0,10 кВт, м. Малин 0,10 кВт, м. Баранівка 0,10 кВт, смт Червоноармійськ 0,10 кВт, смт Брусилів 0,10 кВт, смт Любар 0,10 кВт, смт Ружин 0,10 кВт, смт Ємільчине 0,10 кВт, смт Попільня 0,10 кВт, м. Житомир 0,10 кВт.
       
       
      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Житомир-Андріївка-Коростень-Овруч. Такі магістральні РРЛ як Київ-Вінниця (ч/з Біла Церква, Мовчанівка, Голендри), РРЛ-10 "Олімпіада" (ч/з Корець, Новоград-Волинський, Корчівка, Андріївка, Коростишів, Фасівочка) та місцева РРЛ Житомир-Андрушівка-Бердичів не вказані працюючими.
      29 квітня  - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Житомир (1 кВт, власна вежа), Бердичів (власна вежа), Коростень (власна вежа ?) та Новоград-Волинський (по 0,2 кВт).

       
      Кількість статей:
      16
    • Закарпатська область


      В області присутні наступні ПРРС: Чинадійово (згідно ITU wiki). 

      Є дозволин на РРЛ КРРТ: ЦРРЛ/УРРЛ-7 Ужгород-Рахів (ч/з Ярок, Мукачеве, Хуст, Добрянське) на GTT-8000/300 / КУРС-8-ОУ до 2021 року з відгалуженнями Рахів-Косівська Поляна, Добрянське-Красна-Лопухів та Мукачеве-Свалява-Лисичово усі на КУРС-8-ОУ до 2021 року, а також РРЛ Ужгород-Перечин-Великий Березний КУРС-8-ОУ до 2021 року та Ужгород-Холмець-Мукачеве-Хуст на Геліос-8-34 до 2022 року.

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

      У Закарпатській області свого часу зведено 66 радіо-телевізійних веж, які експлуатуються і обслуговуються Закарпатською філією Концерну РРТ. Вежі розташовані з врахуванням гірської місцевості області практично по всій її території. Більшість веж зводилися з метою виконання функцій ретрансляторів телерадіопрограм у найвіддаленіші куточки гірського краю. До речі, з виключенням аналогового телебачення, коли звільниться чимало частот, на цій базі висотних споруд Концерну РРТ, модернізувавши обладнання, можна досягти якісного і безперебійного розповсюдження цифрового телесигналу

      1963-1964
      побудовано вежі у Ярку та Воловці, монтується магістральна РРЛ Львів-Ярок, ч/з Воловець, Сколе, зветься також РРЛ Боржава - Бескиди - Миколаїв - Львів

      1966
      побудовано ретранслятори у Міжгір'ї та Воловці

      1967
      протягнута перша РРЛ Ужгород - Ярок, розпочала свої передачі Закарпатська студія телебачення

      1975
      побудовано вежу в Хусті, розпочато будівництво РРЛ Ужгород - Рахів для подачі трьох телевізійних програм на телевізійні ретранслятори Ужгорода, Мукачева, Хуста, Тячева та Рахова. Збудовано ретранслятор у Кобилецькій Поляні.

      початок 80-х
      побудовано ретранслятор у Колочаві

      1983
      побудовано ретранслятор у Перечині

      перша середина 2000-них (?)
      побудовано ретранслятори у Майдані, Поляні, Підполоззі та Тихому (?)

      2010-ті
      Після введення в експлуатацію першого цифрового ефірного передавача в м. Ужгород, в короткий термін, був реалізований план першого етапу розвитку цифрового телебачення. На даний момент в області працює 6 передавачів. Радіорелейна лінія УРРЛ-7 була успішно модернізована для передачі регіональних програм в цифровому форматі.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ магістральна РРЛ Ужгород-Львів (ч/з Ярок, Воловець, Сколе і далі) та місцеві РРЛ як Ужгород-Коритняни та наче існувавша Рахів-Яблуниця не вказані працюючими.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Хуст, Холмці та Мукачеве (по 0,2 кВт), Свалява (0,1 кВт).

      Кількість статей:
      27
    • Запорізька область




      Сайт Запорізького ОРТПЦ (dead)


      Територією області проходила Всесоюзна РРЛ-1 Москва-Харків-Сімферополь: Вільнянськ (РРС-21, Пушкіна 13-В, 96 метрів, wikiфото 1, 2), Кам'янське (РРС-22, 96 метрів, wiki, фото 1, 2, 3, 4Google Street View), Новобогданівка (РРС-23, wiki), Мелітополь (РРС-24, власна щогла). Наразі ці об'єкти належать ВАТ "Укртелеком".

      РРС ДФКРРТ:

      Володимирівка (необсл., 2004?, wikimapia, фото 1), Миколаївка Бердянського району (необсл., вул. Ювілейна 47wikimapia, фото), Червоне Поле Бердянського району (необсл., кінець 60-х ?, wikimapia, 56 метрів, статус невідомий)

      Зараз трансляційна мережа Запорізької філії КРРТ включає 17 висотних антенно-щоглових споруд висотою від 42 до 239м. Загальна довжина радіорелейних ліній складає - 726,25км.

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

       

      1958-1959
      побудована Всесоюзна РРЛ-1 Москва-Харків-Сімферополь

      1959
      збудовано ретранслятор у Запоріжжі та Бердянську

      1968
      кінець року - закінчується будівництво РРЛ Дніпро-Новий Світ-Запоріжжя, область отримує телеканал "УТ"

      кінець 60-х
      збудовано РРЛ Маріуполь-Бердянськ

      1969
      збудовано ретранслятор у Більмаку, мабуть і РРЛ Запоріжжя-Оріхів-Пологи-Більмак, а значить і ретранслятори в Оріховому та Пологах


      1970 (?)
      збудовано локальну РРЛ Запоріжжя-Мелітополь, мабуть через Оріхів та Токмак, мабуть тоді і ретранслятор у Токмаку та вежу у Мелітополі

      1977
      збудовано локальну РРЛ Запоріжжя-Бердянськ, мабуть тоді і ПРС Миколаївка

      1991
      збудовано ретранслятори у Великій Білозірці (мабуть тоді ж і Веселе) та Чернігівці


      2004
      збудована та введена в експлуатацію РРЛ Мелітополь-Володимирівка-Приморськ

      2011
      З копій листів філії «Дирекція первинної мережі»ВАТ «Укртелеком» та Центру управління телекомунікаційними мережами ВАТ «Укртелеком» вбачається, що відповідно до реалізації програми ВАТ «Укртелеком» щодо закриття аналогових зв'язків та поетапного вимкнення РРЛ зв'язку, а також з метою зменшення витрат на утримання РРЛ, з 01.09.2011 року та 03.10.2011 року знято подачу сигналу телевізійних програм УТ-3 (канал «Інтер»та УТ-1 відповідно з ділянки РРЛ Новомосковськ-Сімферополь та Красний Партизан-Керч; вивільнені стволи РРЛ переведено в режим «холодного»резерву; подача даних ТБ-програм забезпечуватиметься засобами Концерну РРТ (а.с. 34-39, 67-73).

      2014
      Близько 90% населення області мають можливість цілодобово безкоштовно приймати у стандарті DVB-T2 32 телепрограми загальнонаціональних мовників. Водночас на певній території області є проблеми з технічним покриттям багатоканальної телемережі. Зокрема, відсутнє покриття цифровим ефірним телесигналом міст Токмак та Приморськ, Великобілозерського, Кам'янсько-Дніпровського (за винятком кабельних мереж міста Енергодара) та частково Новомиколаївського районів.

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: с. Миколаївка 0,10 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Дніпро-Запоріжжя (ч/з Новий Світ), Запоріжжя-Дніпрорудне-Велика Білозірка-Веселе-Мелітополь, Мелітополь-Володимирівка-Приморськ, Запоріжжя-Оріхів-Пологи-Більмак-Миколаївка (Бердянського району)-Бердянськ, Бердянськ-Приморськ, Більмак-Нікольське. Такі магістральні РРЛ як РРЛ-1 "Москва-Сімферополь" та локальні РРЛ як Мелітополь-Токмак-Чернігівка та Оріхів-Новомиколаївка не вказані працюючими.
      29 квітня
      - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Запоріжжя та Комиш-Зоря (по 0,5 кВт), Запоріжжя (1 кВт).

      Кількість статей:
      15
    • Івано-Франківська область

       

      Сайт Івано-Франківської філії КРРТ

      Територією області проходить(ла) РРЛ Ужгород-Помари-Уренгой: ВРС Борогодчани (wiki, фото), Перегінське (?).

      Є дозволи на РРЛ Нові Гаї-Мала Тур'я-Калуш-Ценжів-Івано-Франківськ-Гарасимів на Курс-8-ОУ до 2021 року, на Р600-2МВ є дозволи на РРЛ Шешори-Микуличин, Річка-Гарасимів, Яремче-Івано-Франківськ - усі до 2019 року, РРЛ Івано-Франківськ-Стримба-Микуличин-Яблуниця,-Яблуниця-Верховина(Синиця) на GTT-8000/300 дл 2021 року, РРЛ Яремче-Микуличин на Геліос-8-34-04 до 2019/2021 року, РРЛ Синиця-Пушкар (?) на ГЕЛІОС РРС-4 до 2019/2021 року, РРЛ Івано-Франківськ-Яремче на ГЕЛІОС РРС-4 до 2021 року, РРЛ Микуличин-Татарів та Івано-Франківськ-Надвірна на Геліос РРС-8 до 2021 року. Також мають бути РРЛ Дебеславці-Коломия (телеканал "НТК") та зеонбудівська РРЛ Дебеславці-Микуличин.

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

       

      1968
      побудовано РРЛ Львів-Івано-Франківськ, у будь якому випадку ця РРЛ проходила/дить через
      Ценжів або Нова Гута (РРС-9, вул. Б. Хмельницького 19а, wiki, фото 1,2,3,4,5,6,7 орієнтовно 72,35 метрів), Калуш (є згадки про 1970), Малу Тур'ю та Дроговиж, також тоді або пізніше було побудовано другу частину цієї РРЛ Івано-Франківськ-Чернівці через Лісну Слобідку (вул. Верхова 1а, присутня на картах УРСР 1976р. M-35-122-2, wiki).

      1971
      побудовано ретранслятор в Яремчі, за логікою усі інші РТС гірської місцевості мали бути побудовані після Яремчі, а Стримба приблизно у той же час

      1976
      на картах УРСР позначені Яремча, Яблуниця, Рокита Велика, Лісова Слобідка, Верховина (Пушкар)

      1982
      на картах УРСР позначено Гарасимів ще як нафтодобувна вежа

      1986
      колишня нафтова вежа перебудована у ретранслятор у селі Річка

      1990-1992
      колишня нафтова вежа перебудована у ретранслятор у селі Кальна

      1999
      побудовано ретранслятор в Дебеславцях

      2002
      оцифрована РРЛ Івано-Франківськ-Яремче, Івано-Франківськ-Яблучниця

      жовтень 2012 року
      побудовано РРЛ Микуличин(Рокита Велика) - Татарів (13,1 км)

      2012-2013
      побудовано РРЛ Микуличин(Рокита Велика) - Дебеславці для МХ-5

      після 2012
      демонтовано мікроретранслятори у Гриняві, Пробійнівці, Зеленій (Верховинського району), Шибеному, Бубнищі

      2014
      кінець року - Івано-Франківська ОДТРК "Карпати" запрацювала у МХ-5

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: с. Сенечів Долинського р-ну 0,02 кВт, м. Рогатин 0,10 кВт, м. Бурштин 0,10 кВт, м. Галич 0,02 кВт, м. Городенка 0,20 кВт, м. Снятин 0,10 кВт, смт Перегінське 0,02 кВт, смт Солотвин 0,10 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ така магістральна РРЛ як Львів-Чернівці (ч/з Дроговиж, Мала Тур'я, Калуш, Ценжів, Івано-Франківськ, Лісна Слободка) не працює бо як мінімум немає зв'язку Гарасимів-Хрещатик.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Івано-Франківськ (0,5 кВт), Мала Тур'я (0,2 кВт).
      На ділянці РРС Івано-Франківськ - РРС Стримба - РСС Рокита Велика - РРС Яремче проведена заміна аналогового обладнання на цифрове радіорелейне обладнання фірми виробника Ceragon (країна Ізраіль), з пропускною здатністю 1 Гбіт/с, конфігурація 2+0 з "гарячим резервуванням". Наступного року запланована 2-га черга модернізації РРС Рокита Велика - РРС Яблуниця - РРС Синиця - РРС Пушкар, та лінія РРС Рокита Велика - РРС Шешори.
      За інформацією Івано-Франківської філії Концерну РРТ, покриття Івано-Франківської області сигналом цифрового телебачення DVB-T2 становить 33,5% по території і 42,9% по населенню, мешканці Косівського та Верховинського районів до цього часу повністю позбавлені можливості одержувати сигнал з передавачів, розташованих на території. У вищевказаних районах знаходяться діючі вежі КРРТ (смт Верховина, с. Річка), але вони не задіяні у програмі розвитку багатоканального телебачення.

      2017
      телеканал "ОТБ Галичина" відмовився від ряду 10-ти Вт-них передавачів по області через те, що там де відмовились від аналогу, практично усі дивляться супутникове ТБ та були зауваження до роботи самих передавачів.
      Івано-Франківською філією Концерну РРТ, для забезпечення трансляції по території області багатоканального телебачення, побудована і введена в експлуатацію перша черга цифрової радіорелейної лінії: Івано-Франківськ – Стримба - Рокита Велика - Яремче. На завершальному етапі будівництва друга черга: Рокита Велика – Яблуниця – Верховина (Синиця, Пушкар) та Рокита Велика – Шешори. Проблемними районами (територіями) Івано-Франківської області (в яких ускладнюється прийом цифрового ефірного телевізійного сигналу) є наступні: – м. Рогатин та Рогатинський район, – м. Калуш та частково Калуський район, – м. Косів та більша частина Косівського району, – смт Верховина та Верховинський район, – м. Городенка та частина Городенківського району, – м. Снятин та частково Снятинський район. У Снятинському та частково Косівському районах є можливість прийняти сигнал з м. Чернівці, але при цьому у мешканців даних районів відсутня можливість дивитись місцеві та регіональні телеканали в МХ-5.

      Кількість статей:
      29
    • Київська область


      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.


      Броварський радіоцентр

      Київський ОРТПЦ (dead)

       

      Територією області проходить РРЛ Ужгород-Помари-Уренгой, побудована у 1980-1986 рр. Дибинці (дет. на сторінці Богуслава) та Червоне (Ставищенський район, wiki)

       

      1960
      10 лютого - здано в постійну експлуатацію кабельну лінію зв'язку Київ - Москва, що відкрило шлях регулярного обміну телепрограмами між двома столицями. 

      1961
      споруджено ретранслятор у Таращі

      1962
      споруджено ретранслятор у Обухові

      1963
      територією області пройшла РРЛ Київ-Вінниця-Кишинів (ч/з Обухів, Білу ЦерквуМовчанівку, Голендри, Вінницю, Вороновицю, Володимирку, Немію)

      1964
      збудовано магістральну РРЛ Київ-Черкаси-Дніпропетровськ (
      ч/з Іванків, Кагарлик, Канів, Золотоноша, Черкаси, Орлівець, Кам'янка, Цибулеве, Нова Прага, Жовте, Щорськ, Кринички)

      1969
      споруджено ретранслятор у Сквирі

      кінець 70-х/початок 80-х
      побудовано РРЛ-10 "Олімпіада-80", територією області це Димер (ПРС-22, wiki, фото 1, фото 2, фото 3, 120 метрів?) та Фасівочка + відгалуження Фасівочка-Фастів-Обухів

      1974
      побудована РТПС Прилуки (Чернігівська область), мабуть тоді і РРЛ Київ-Іванків-Березань-Сергіївка-Прилуки

      1986
      споруджено ретранслятор у Дибинцях

      перша половина 2000-них
      демонтовано Радіоцентр у Биковні

      2010 (?)
      оцифрована РРЛ Київ-Вінниця (ч/з Іванків, Кагарлик, Рокитне, Винарівка, Буки, Сатанівка, Липовець, Вороновиця, Вінниця)

      2013
      повністю демонтовано ДХ/КХ Радіоцентр у Броварах, майже повністю СХ Радіоцентр

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Славутич 0,10 кВт, с. Іванків Бориспільського р-ну 0,10 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: модернізована Київ-Черкаси (ч/з Обухів, Кагарлик, Канів, Золотоноша), Кагарлик-Рокитне-Винарівка-Володарка, Київ-Калинівка. Такі магістральні РРЛ як Київ-Херсон (ч/з Іванків-Кагарлик-Рокитне-Винарівка-Буки і далі), Київ-Вінниця (ч/з Обухів, Білу Церкву, Мовчанівку і далі) та РРЛ-10 "Олімпіада-80" (ч/з Димер-Фасівочка-Фастів-Обухів-Біла Церква- + відгалуження Фасівочка-Київ-Фастів і далі), тобто магістральний вузол Іванків не працює, та локальні РРЛ як Київ-Прилуки (ч/з Іванків-Березань-Сергіївка...) і Тетіїв-Винарівка не вказані працюючими.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Київ (2 кВт), Біла Церква та Дибинці (по 0,2 кВт).

      Кількість статей:
      21
    • Кіровоградська область

      В області присутні наступні ПРРС: В'юнки (недобудована, можливо wikimapia), Озера на РРЛ Нова Прага - Олександрія - Озера - Світловодськ

      1957
      побудовано вежу в Олександрії

      1964
      збудовано магістральну РРЛ Київ-Черкаси-Дніпропетровськ (наразі це ч/з Іванків, Кагарлик, Канів, Золотоноша, Черкаси, Орлівець, Кам'янка, Цибулеве, Нова Прага, Жовте, Щорськ, Кринички)

      1965
      збудовано відгалуження від магістральної РРЛ Київ-Черкаси-Дніпропетровськ до Кіровограду від ПРС Цибулеве, судячи з того що у 1965 була побудована щогла у Первомайську (МИК), то приблизно у цей час було зведено РРС Голованівськ, побудована вежа у Кіровограді

      1967
      побудовано перший ретранслятор у Гайвороні

      1971
      побудовано вежу у Новомиргороді

      70-ті (?)
      збудовано ретранслятор у Світловодську

      80-ті - 90-ті (?)
      були побудовані вежі у Новоархангельську, Смоліно та Новоукраїнці (с
      удячи з конструкцій веж)

      2007
      побудовано вежу в Благовіщенському (тоді Ульянівці), саме будівництво тривало з 1997 року

      2008
      за кошти обласного бюджету було споруджено цифрову радіорелейну лінію Голованівськ-Благовіщенське-Гайворон, що дасть можливість забезпечити доставку сигналу Кіровоградської ОДТРК до західних районів області

      2013
      2 серпня - незавершену РРС В'юнки передано на баланс КРРТ

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: смт Голованівськ 0,20 кВт, м. Світловодськ 0,20 кВт, м. Благовіщенське 0,02 кВт, м. Бобринець 0,20 кВт, с. Цибулеве Знам'янського р-ну 0,02 кВт

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Новоукраїнка-Смоліне-Новоархангельськ-Голованівськ, Голованівськ-Благовіщенське-Гайворон, Нова Прага-Олександрія-Озера-Світловодськ, Цибулеве-Нова Прага. Такі магістральні РРЛ як Черкаси-Дніпропетровськ (ч/з Кам'янка, Цибулеве, Нова Прага, Жовті Води), Кагарлик-Буки-Херсон (ч/з Умань, Голованівськ, Первомайськ)та локальні РРЛ як Цибулеве-Кіровоград-В'юнки-Новоукраїнка не вказані працюючими.
      29 квітня
      - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Кіровоград (1 кВт), Олександрія (0,2 кВт). Проблемним питанням залишається покриття західної частини області (Гайворонський, Голованіський, Ульяновський райони) впевненим цифровим сигналом.

      Кількість статей:
      24
    • Луганська область


      Сайт Луганського ОРТПЦ (dead)

      На території області працюють РРС (РадіоРелійні Станції) ЛФКРРТ:  Оріхівка (1981?, 40<висота<75 метрів wiki, фото ), Широкий (дет. на сторінці міста ) .

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

       

      На сьогодні не покриті цифровим ефірним телебаченням залишаються наступні населені пункти в Луганській області: Троїцький район, включаючи смт Троїцьке; Кременський район, включаючи смт Кремінна; частково Марківський та Новопсковський райони, включаючи смт Білолуцьк. У разі вимкнення аналогового телемовлення ці райони залишаються без ефірного телебачення.

      1958
      побудовано першу на Українi магістральну РРЛ Луганськ-Чорнухине-Донецьк та РРС Чорнухине

      1959
      побудовано РРЛ Москва-Воронеж-Луганськ-Ростов, присутні ретранслятори у Стаханові, Краснодоні, Лисичанську та Рубіжному

      1960
      перший ретранслятор у Старобільську

      1964
      перший ретранслятор у Сватовому

      1967
      було завершене будівництво і введенно в експлуатацію магістральну РРЛ Київ-Черкаси-Дніпропетровськ-Донецьк і з'єднано із вже існуючою ділянкою РРЛ Донецьк-Луганськ

      1970
      побудована і введена в експлуатацію РРЛ Харків-Луганськ на ГТТ 6000/40 (ч/з Мерефа, Зміїв, Байрак, Ізюм, Дробишеве, Лисичанськ, Стаханов) та відгалуження до Старобільська , побудовано РТС-РРС Лисичанськ, мабуть ПРС у Стаханові, у Старобільську зведено щоглу 240 метрів, ретранслятори у Троїцькому, Солідарному, Кремінній, Біловодську, Красному Лучі

      1972
      побудовано перший ретранслятор у Марківці

      70-ті
      побудовано РРЛ Креміна-Солідарне на Р60, Р600, а значить швидше за все розмова про РРЛ Лисичанськ-Кремінна-Сватове-Солідарне

      початок 80-х
      будуються і вводяться в експлуатацію РРЛ Стаханов-Попасна, РТС-РРС у Попасній, північна РРЛ на Курс-8

      1981
      побудована щоглу у Ровеньках, РРЛ Луганськ-Ровеньки (ч/з Оріхівку) та ПРС Оріхівка

      1987
      побудовано Радіоцентр в Луганську

      1988-89
      модернізовано РРЛ Харків-Луганськ, змінено обладнання ГТТ 6000/40 на Курс-6

      80-ті - середина 90-х
      будуються нові щогли/вежі у Марківці, Біловодську та Кременній, будуються щогли/вежі у Зоринівці та Білолуцьку

      2015
      щоглу КРРТ у Широкому задіяно під ТРМ. Концерном РРТ за власний кошт збудовано 34 мб/с ЦРРЛ (цифрову радіорелейну лінію ) Підгорівка-Біловодськ, довжиною 51,49 км, яка була введена в експлуатацію 27 жовтня. Таким чином РРЛ КРРТ знову мають кільцеву схему на території Луганської області, що забезпечує 100% резервування, а також забезпечено доставку сигналу телеканалу "Ірта" на нові передавачі у Біловодську, Зоринівці, Марківці та Сосновому.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють лише такі РРЛ КРРТ: Лисичанськ-Кремінна-Сватове-Солідарне-Білолуцьк-Марківка-Зоринівка, Дробишеве-Лисичанськ, Солідарне-Троїцьке, Білолуцьк-Новопсков, Старобільськ-Білокуракіне, Лисичанськ-Старобільськ, Старобільськ-Біловодськ, Зоринівка-Біловодськ-Широкий. Такі магістральні РРЛ як Донецьк-Луганськ (ч/з Ханженкове, Чорнухине), Донецьк-Ровеньки (ч/з Шахтарськ, Красний Луч), Ізюм-Луганськ (ч/з Дробишеве, Лисичанськ, Стаханов) та локальні РРЛ як Широкий-Луганськ-Оріхів-Ровеньки, Ровеньки-Свердловськ, Ровеньки-Краснодон не вказані працюючими (що може бути просто невчасно оновленим реєстром або через неконтрольовані території). Такі РРЛ як Попасна-Стаханов не працюють внаслідок бойових дій.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Лисичанськ (0,2 кВт), Старобільськ (0,5 кВт).

      2017
      червень - розпочато будівництво нової вежі в с. Бахмутівка.
      22 серпня - офіційно відкрито нову вежу у с. Бахмутівка висотою 134 метри.

      Кількість статей:
      38
    • Львівська область



      ПРС Нижні Гаї (wiki, 57 метрів, Google Street View) належить ЛФКРРТ, ще вказано що ЛФККРТ належить щось у Перемишлянах.

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

      Провайдером ТОВ «Зеонбуд» визначено лише 4 точки для покриття Львівської області сигналом цифрового телебачення: м. Львів, м. Броди, м. Новий Розділ та смт. Підбуж. За інформацією Львівської філії Концерну РРТ покриття території області цифровим сигналом (Т2) є недостатнім. Для більш повного покриття території області цифровим телесигналом доцільно було б задіяти вежі як у гірській місцевості, так і в деяких інших районах Львівщини, де зафіксовано відсутність та невпевнений прийом цифрового телесигналу

      Присутній Центр Космічного Зв'язку "Азимут" біля села Сасів ( wiki та фото), був заснований в 1974 році для організації прямих урядових каналів зв’язку та міжнародних телекомунікацій через супутники міжнародної системи “Інтелсат” у рамках програми міжнародного співробітництва “Союз-Аполлон”. З 1975 року ЦКЗ забезпечував організацію та роботу міжнародних каналів зв’язку та телебачення СРСР, Польщі, Угорщини, Чехословаччини, Східної Німеччини та інших країн. Телевізійні трансляції візитів закордонних урядових делегацій, олімпійських та інших спортивних змагань, телемостів, світових телевізійних новин – це далеко не повний перелік телевізійних передач, які здійснював ЦКЗ. Після розпаду СРСР ЦКЗ став практично єдиним засобом для організації каналів зв’язку України із зовнішнім світом. Через Центр космічного зв’язку були організовані прямі канали зв’язку на США, Канаду, Японію, Індію, Китай, Англію, Німеччину, Францію, Італію та інші країни світу. У 1992-1993 роках за рахунок закордонних кредитів була здійснена модернізація обладнання станцій ЦКЗ, що дало змогу забезпечити роботу повністю в цифровому стандарті. ЦКЗ (м. Золочів, Львівська обл.) має дві земні станції стандарту "А" ("С"- діапазон) з діаметрами антен 25 та 32 метри. Антенна система діаметром 32 метри, збудована японськими спеціалістами - одна з найкращих у світі (коефіцієнт підсилення антени - 64 дБ). Земні станції ЦКЗ працюють в системі “ІНТЕЛСАТ” через супутники Атлантичного (IS-901 342 гр. с. д.) та Індійського регіонів (IS-906 64 гр. с. д.). Є можливість переорієнтації антен на супутники інших орбітальних позицій при оптимізації зон покриття під конкретні регіони.

       

      1963-1964
      монтується магістральна РРЛ Львів-Ярок, ч/з Дроговиж, Воловець, Сколе.

      1968
      побудовано РРЛ Львів-Івано-Франківськ ч/з
      Дроговиж

      1967 (1976?)
      побудовано вежу у Турці

      кінець 70-х/початок 80-х
      побудовано РРЛ Київ-Золочів, територією області це Броди. Згодом, цю РРЛ було під'єднано (?) до РРЛ Львів-Ярок, через  Дідилів  (105 метрів,  wikiфото), Івано-Франкове  (106? метрів, wikiфото 1, фото 2),  Дроговиж (РРС-12, вул. Миру 11, 50 метрів wikiфото, фото)

      1991-1992
      побудовані малопотужні мікроретрансляторя у Турківському районі, у гірських селах: Верхнє, Матків, Лімна, Ясениця, Шандровець, Бітля, Бориня; в Сколівському районі у селах Козьова та Підгірці. У планах було побудувати мікроретранслятори у селах Головецьке, Ясениця-Замкова, Верхній Лужок, Тур'є Старосамбірського району.

      після здобуття Незалежності демонтовано 2 вежі (колишні "глушилки") у Львові.

      1997

      проведено реконструкцію РРЛ Новий Розділ - Нижні Гаї - Підбуж - Турка.

      2001

      серпень, грудень - запущені цифрові потоки Лозова-Бережани-Червоне (101,5 км)

      середина 2000-них - кінець 2000-них
      з метою забезпечення мовлення Львівської ОДТРК на території області побудовані (модернизовані ?) РРЛ: Львів-Нижні Гаї -Підбуж-Турка (110 км), Нижні Гаї -Новий Розділ (38 км), Підбуж-Старий Самбір (22 км) та РРЛ, що вказано нижче

      не раніше 2006 року
      побудовані вежі в Добромилі (Рожеве Старосамбірського району) та Радехові, РРЛ Старий Самбір-Добромиль (24 км) та РРЛ Красне-Радехів (41 км)

      не раніше 2009 року
      побудовано ретранслятор у Красному, РРЛ Львів-Червоне-Красне (121 км)

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Червоноград 0,50 кВт, с. Коростів Сколівського р-ну 0,20 кВт, смт Славське Сколівського р-ну 0,20 кВт, с. Бориня Турківського р-ну 0,02 кВт, с. Козьова Сколівського р-ну 0,02 кВт, с. Лімна Турківського р-ну 0,02 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Добромиль-Старий Самбір, Старий Самбір-Підбуж; Львів-Нижні Гаї, Нижні Гаї-Борислав, Нижні Гаї-Мала Тур'я ; Львів-Червоне-Сасів; Червоне-Бережани. Такі магістральні РРЛ як Львів-Чернівці (ч/з Дроговиж, Мала Тур'я і далі), РРЛ-10 "Олімпіада"/Львів-Ужгород (ч/з Броди, Дидилів, Івано-Франкове, Дроговиж, Сколе) та місцеві РРЛ як Красне-Радехів, Нижні Гаї-Підбуж, Підбуж-Турка не вказані працюючими. Є ряд РРЛ на Геліос РРС-8: РРЛ-46-0223608 Лютовиська-Вілюничи РРЛ-46-0223609 Лютовиська-Романівка РРЛ-46-0223610 Романівка-Самбір РРЛ-46-0223611 Романівка-Комарно та Геліос-8-34 РРЛ-46-0136575 Дроговиж-Новосілки-Опарські РРЛ-46-0136576 Журавно-Жидачів та навряд це КРРТ.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Львів (1 кВт), Борислав (0,2 кВт).
      Чотири редакції проводового радіомовлення Львівщини долучилися до участі у проекті «Мовлення громад». Це радіоредакція «Слово», м. Борислав, редакція Буського районного радіомовлення, КП Телестудія «Радехів», Старосамбірське районне радіомовлення «Голос Прикарпаття». Ними подано до Національної ради заяви щодо звернення в УДЦР з метою прорахунку частот для організації малопотужного мовлення у діапазоні 87,5-108 МГц. Ще 7 ТРО області працюють над підготовкою відповідних документів.

      Кількість статей:
      28
    • Миколаївська область


      Миколаївський радіоцентр

      1960
      побудована РРЛ Одеса-Миколаїв-Херсон

      21 листопада 1962
      завершено спорудження радіорелейної лінії Кривий Ріг – Миколаїв (мабуть через Казанку - Новий Буг - Добре), що дозволяло Одеському, Миколаївському та Херсонському телецентрам регулярно приймати передачі центрального телебачення

      1974
      побудовано щоглу у Березнегуватому

      1978
      побудовано нову вежу у Вознесенську

      1986
      побудовано щоглу у Южноукраїнську

      кінець 80-х
      побудовано Варварівський Радіоцентр

      1990
      побудовано вежу у Доманівці

      2005
      резервна ПРРС МФКРРТ у селі Первомайське Жовтневого району продана Київстару.

      2013
      Оцифровані РРЛ Миколаїв-Луч-Херсон, Луч-Снігурівка-Березнегувате, оцифровується Миколаїв-Нова Одеса-Вознесенськ

      2013
      Для Миколаївської області актуальним питанням є відсутність передавача у південно-західній частині області, що призводить до відсутності цифрового мовлення у Березанському, Очаківському районах та місті Очакові. З метою виправлення зазначеної ситуації голові Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення В.А.Манжосову надіслано лист голови облдержадміністрації М.П.Круглова від 19.07.2012 №343/0/05-3/1-12 щодо замовлення, прорахунку частотного ресурсу для встановлення передавача мультиплексу у м.Очаків при плануванні другого етапу розбудови цифрової телемережі і введенні мультиплексів МХ-6 та МХ-8. Найбільш перспективним шляхом вирішення цієї проблеми є спорудження телевежі у м. Очакові. Попередні домовленості з Концерном РРТ щодо проведення таких робіт вже існують.

      У зоні нестійкого покриття цифровим сигналом мовлення знаходяться Єланецький, Арбузинський, Доманівський, Братський та Новоодеський райони Миколаївської області. Заявлений у технічних умовах діапазон розповсюдження сигналу з ретрансляційної вежі у м.Вознесенську та рельєф місцевості не дозволяють досягти чіткого прийняття сигналу власниками цифрових тюнерів.

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Очаків 0,10 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Первомайськ-Южноукраїнськ-Вознесенськ-Нова Одеса-Миколаїв, Миколаїв-Луч, Миколаїв-Красне, Миколаїв-Варварівка, Миколаїв-Добре-Новий Буг-Казанка, Добре-Березнегувате-Снігурівка, Березнегувате-Велика Олександрівка, Веселинове-Вознесенськ-Єланець-Братське, Первомайськ-Кавуни-Братське. Така магістральна РРЛ як Миколаїв-Одеса (ч/з Красне, РРС Сичавка (Южне)), Миколаїв-Кривий Ріг (ч/з Добре, Новий Буг, Казанка), Кагарлик-Буки-Херсон (ч/з Первомайськ, Южноукраїнськ, Вознесенськ, Нова Одеса, Миколаїв, Луч) та локальні РРЛ як Снігурівка-Херсон, Новий Буг-Єланець не вказані працюючими. Є ще РРЛ РРЛ-48-0224008 Миколаїв-Трихати на Геліос-8-34 але невідомо чи це КРРТ.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Миколаїв (1 кВт), Первомайськ та Вознесенськ (по 0,5 кВт).  
      Відкритим лишається питання щодо відсутності передавача МХ-5 у південно-західній частині області, що призвело до відсутності цифрового ефірного мовлення в кількох районах, місті Очакові, курортній та прикордонній зоні. Також відсутній прийом цифрового ефірного телебачення на півночі області: в Братському, Єланецькому та Арбузинському районах.

      Кількість статей:
      28
    • Одеська область

      Сайт Одеського ОРТПЦ

      Державне Підприємство Одеський ОРТПЦ є безумовно найбільш розвиненим з підприємств Концерну РРТ.

      З 2000 року в області було побудовано 9 нових ретрансляторів:

      1. Ізмаїл (2004 заміна)
      2. Балта (2000 заміна)
      3. смт. Миколаївка (заміна ?)
      4. Саврань (2002)
      5. Городнє (2006)
      6. Петрівськ
      7. Роздільна (2009)
      8. Кілія (2008)
      9. Лиманське (заміна ?)

      Оцифровано усі РРЛ, а також майже уся область має змогу переглядати телебачення у цифровому стандарті DVB-T.
      У планах було побудувати ретранслятор висотою 75 метрів для DVB-T у селі Широкому (Білгород-Дністровського району) та РРЛ Сарата-Широке.

      ДП „Одеський ОРТПЦ” веде переговори з ТОВ „ЗЕОНБУД” щодо встановлення додаткових передавачів для більш повного покриття області сигналами цифрового телебачення.

      1. Подальший розвиток мережі цифрового ефірного мовлення потребує вирішення проблеми повного покриття Одеській області якісним сигналом. Особливо це стосується м. Рені та значної частина Ренійського району, частини Болградського району, м. Вилково та частини Тарутинського, Захарівського, В. Михайлівського та Кодимського районів.

      2.Для розвитку регіональної мережі мовлення Одеської державної ТРК доцільно прорахувати та провести конкурс на пакет частот у м. Роздільна, смт. Окни, м. Біляївка, м. Рені, м. Кілія та збільшити потужності передавачів у населених пунктах Кодима, Захарівка, Велика Михайлівка.

      На жаль, загальне покриття території Одеської області становить біля 80% (за інформацією, наданою ДП „Одеський ОРТПЦ”), а внаслідок розташування передавачів на існуючих майданчиках та щоглах залишається зовсім не забезпечені цими програмами м. Рені та значна частина Ренійського району, частина Болградського району, Вилково та частини Тарутинського, Фрунзівського, В. Михайлівського та Кодимського районів.

      На території області також працюють наступні РРС : Суворове (ПРРС, 1965?, wikiфото, фото 2, 81186-1-КМ-74, 41,5м.), Малинівка (ПРРС, wiki, 96м., 1965?, згадується в історії міст та сіл ОДС за 1969 рік), Южне або Сичівка  (ВРС, wiki, 26 метрів, фото, один із напрямків РРЛ Одеса-Южне-Красне-Миколаїв, інший РРЛ Одеса-Южне-Іллінка (?)), Іллінка (ВРС, 1963?, wikiфото 1фото 2фото 3, фото 4), Щербанка (1963?, використовувалась як ПРРС на ліній Кишинів-Одеса, wiki, присутня на картах УРСР 1984 рокуфото).

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

      кінець 1958 року
      побудовано 40 метровий ретранслятор у Великій Михайлівці

      1960
      побудована РРЛ Одеса-Миколаїв-Херсон

      21 листопада 1962
      завершено спорудження радіорелейної лінії Кривий Ріг – Миколаїв, що дозволяло Одеському, Миколаївському та Херсонському телецентрам регулярно приймати передачі центрального телебачення

      1963
      побудована та введена в експлуатацію РРЛ Київ-Кишинів-Щербанка-Іллінка(?)-Одеса

      11 квітня 1964
      побудовано ретранслятор у райцентрі Балта, у 1964 також побудовано перший ретранслятор у Рені

      1965 (?)
      були створені ретранслятори в Ананьєві, Болграді, селищі Цебриковому Великомихайлівського району і селі Кам’янці Ізмаїльського району (точно 1965), приблизно у цей час мала бути побудована РРЛ до Балти через Ананьїв та Нові Маяки

      1966
      побудовано ретранслятор у Ізмаілі, мабуть у ці сами рокі і побудовано РРЛ Одеса-Ізмаїл (ч/з Миколаївку, Сарату, Успенівку, Суворове)

      1967
      передачі телестудії мог­ли бачити жителі двох третин населених пунктів Одещини

      1968-1969
      побудовано ретранслятор у райцентрі Захарівка (тоді Фрунзівка)

      1968
      побудовано ретранслятор у райцентрі Миколаївка

      перша половина 70-х
      побудовано ретранслятор у райцентрі Велика Михайлівка

      1970
      побудовано ретранслятор у місті Березівка

      1971
      побудована та введена в експлуатацію вежа в Подільську (тоді Котовську) та РРЛ Одеса-Подільськ (ч/з Ананьїв, Нові Маяки)

      1974
      побудовано радіоцентр у Ізмаілі

      кінець 80-х
      побудовано ретранслятор у Лиманському

      80-ті
      побудовано ретранслятор у Кодимі

      кінець 80-х/початок 90-х
      побудовано ретранслятор у Ширяєвому (Петровірівка)

      90-ті
      майже повністю демонтовано СХ радіоцентр в Одесі

      2000
      заміна ретранслятора у Балті

      2002
      листопад - оцифрована РРЛ Одеса-Миколаївка-Успенівка-Сарата-Кам'янське-Суворове-Ізмаїл

      2003
      березень - оцифрована РРЛ Одеса-Іллінка-Малинівка-Петровірівка-Нові Маяки-Ананьїв-Подільськ

      2006
      РРЛ Одеса-Іллінка переведена на "Еврика Мик РЛ-8С" яке дало можливість організувати багатопрольотні цифрові радіорелейні лінії синхронної ієрархії з конфігураціями 1+1 для передачі 63хЕ1 потоків  при швидкості передачі 155 МБіт/с (згодом буде подовжено до Петровірівки та використовуватиметься  для передачі 23хЕ1 потоків на 100 МБіт/с), побудовано ретранслятор у Городнєму, РРЛ Болград-Городнє

      друга половина 2000-них
      побудована (?) РРЛ Ковбасова Поляна-Любашівка

      2009
      побудовано ретранслятор у Роздільній

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Роздільна 0,02 кВт, смт Лиманське 0,02 кВт, с. Успенівка Саратського р-ну 0,02 кВт, с. Петрівськ Тарутинського р-ну 0,02 кВт, м. Ананьїв 0,10 кВт, м. Кілія 0,02 кВт, м. Балта 0,10 кВт.

       2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: модернізована Одеса-Болград (ч/з Миколаївка, Успенівка, Сарата, Кам'янське, Суворове, Ізмаїл, Рені), модернізована Одеса-Кодима (ч/з Іллінка, Малинівка, Петровірівка, Нові Маяки, Ананьїв, Подільськ, Кодима), Сарата-Тарутине-Петрівськ, Петровірівка-Березівка, Петровірівка-Миколаївка, Петровірівка-Велика Михайлівка-Захарівка, Ананьїв-Любашівка, Подільськ-Балта-Саврань. Така магістральна РРЛ як Одеса-Миколаїв (ч/з Сичівка, Красне і далі), Одеса-Кишинів (ч/з Щербанка), Одеса-Вінниця (ч/з Подільськ, Баланівка) а також магістральний обхід Одеси (ч/з Іллінка, Миколаївка, Сичівка) та локальні РРЛ як Миколаївка-Лиманське, Болград-Петрівськ, Ізмаїл-Кілія-Вилкове не вказані працюючими.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Одеса (1 кВт), Подільськ та Петровірівка та Кам'янське (по 0,5 кВт), Ізмаїл (0,2 кВт). На жаль, загальне покриття DVB-T2 сигналом території Одеської області становить біля 80% (за інформацією, наданою ДП „Одеський ОРТПЦ”), а внаслідок розташування передавачів на існуючих майданчиках та щоглах залишається зовсім не забезпечені цими програмами м. Рені та значна частина Ренійського району, частина Болградського району, Вилково та частини Тарутинського, Фрунзівського, В. Михайлівського та Кодимського районів

      Кількість статей:
      44
    • Полтавська область


      Сайт Полтавського ОРТПЦ (dead)

      Територією області проходить РРЛ Ужгород-Помари-Уренгой побудована у 1980-1986 рр.: Вишневе (дет. на сторінці Червонозаводського) та Вили (вул. Жовтнева 57, Лубенський район, wikiGoogle Street View).

      На РРЛ Полтава-Кременчук є ПРС Попове (wiki, фото)

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

      За дослідженнями, здійсненими Полтавською філією Концерну РРТ, визначено зони, де прийом (цифрового) телебачення несталий або відсутній. Це м. Карлівка, смт Чорнухи, Нові Санжари, Оржиця, а також с. Білики, Яхники і Луценки Лохвицького району.

       

      1958
      побудовано першу вежу у Полтаві

      1962
      збудована РРЛ Харків-Полтава-Миргород на 1 ТБ канал

      1963
      побудовано другу вежу у Полтаві

      1968
      побудовано щоглу у Красногорівці

      1976
      реконструкція РРЛ Харків-Полтава-Красногорівка, що дало змогу ретранслювати 2 ТБ канали

      80-ті
      побудовано вежу у Гребінці, початок будівництва щогли у Кременчуці

      1992
      побудовано вежу у Лохвиці

      1994
      модернізовано обладнання по магістралі Черкаси-Харків, яке збільшує ємність телевізійних (мабуть + 1 ТБ канал) та ТЛФ у цьому напрямку

      1994-1997
      проведена робота по введенню в експлуатацію потужних телевізійних передавачів, які розширили мережу мовлення програми "Інтер", "1+1", УТ-1 та ОДТРК "Лтава" в Полтавській області. Також розбудована сітка мовлення Національної радіокомпанії України.

      1998
      задіяно щоглу у Кременчуці

      1997
      побудовано РТС у Котельві

      2002
      оцифрова РРЛ Харків-Полтава

      2003
      побудовано РТС у Гадячі та РТС у Перелісках

      2003-2009
      модернізовано РРЛ Прилуки-Гребінка

      2006
      побудовано РТС у Кобеляках

      2008
      побудовано РТС у Лубнах

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: с. Красногорівка Великобагачанського р-ну 10,00 кВт, м. Кременчук 0,20 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Полтава-Шишаки-Красногорівка, Полтава-Іскрівка, Іскрівка-Котельва, Іскрівка-Чутове, Полтава-Лелюхівка-Попове-Нова Галещина-Кременчук, Полтава-Карлівка-Красноград-..... Така магістральна РРЛ як Черкаси-Харків (ч/з Кліщинці, Герасимівка, Красногорівка, Шишаки, Полтава, Іскрівка, Люботин) та локальні РРЛ як Гадяч-Переліски, Прилуки-Гребінка не вказані працюючими.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Красногорівка (1 кВт), Полтава та Кременчук (по 0,5 кВт), Лубни (0,2 кВт).

      Кількість статей:
      25
    • Рівненська область

          


      В області присутні наступні ПРРС: на РРЛ Сарни-Старики-Олевськ (74 км): Старики (належить ЖФКРРТ, вул. Стариківська 2-а, 73,275 метрів, фото, wiki).

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

      1966
      зроблено відгалуження від кабельної магістралі КМ-10 Київ-Чоп до РТПС у Антополі

      1967
      побудовано та розпочато мовлення з РТПС у Антополі


      грудень 1969 року
      завершено будівництво
      РРЛ Волочиськ-Ланівці-Шумськ-Острог-Антопіль (РРЛ Київ-Черкаси-Антопіль) на дві ТБ програми на обладнанні угорського виробництва "ПТ-4000/600", побудовано щоглу в Острозі

      1973
      здана в експлуатацію магістральна РРЛ Антопіль-Ковель ч/з Цумань та Топільно на 2 ТБ програми та замінено обладнання на "Р600-2МВ" системи "Рассвет"

      1980
      побудовані РРС 
      Корець (дет. на сторінці нас. пункта), Симонів (ПРС-29, wikiфотофотофото) та Мирогоща (ПРС-30, дет. на сторінці Дубно), а через них йде РРЛ-10 "Олімпіада" Москва-Київ-Золочів на обладнанні "ПТ-70", також побудовано відгалуження РРЛ Мирогоща-Антопіль

      червень 1983 року
      розпочато будівництво РРЛ Антопіль-Березне-Сарни-Вараш (тоді Кузнецовську) довжиною 141 км

      березень 1988 року
      завершено будівництво вежі у Вараші (тоді Кузнецовську)

      1989
      завершено будівництво РРЛ Антопіль-Березне-Сарни-Вараш (тоді Кузнецовську) (141 км) на обладнанні "Курс-4" на дві ТБ програми, побудовано вежі у Березній та Сарнах

      початок 90-х
      завершено будівництво РРЛ Сарни-Старики-Олевськ (74 км)

      вересень 2001 року
      завершено будівництво веж одинкової конструкції у Дубровиці та Зарічному, введено в дію РРЛ Сарни-Дубровиця-Зарічне
      (67,3 км) на обладнанні "Геліос-8"
      серпень, грудень - запущені цифрові потоки Лозова-Рівне

      2013
      на жаль, через фінансові труднощі не вдалося вирішити питання покриття цифровим телебаченням південної, доволі густо заселеної частини території Рівненщини. Отож «білою плямою» в регіоні й надалі залишається Радивилівський, Демидівський та частково Дубенський і Млинівський райони. Самотужки розв'язати цю проблему для області не під силу. Єдине, що вдалося зробити — виготовити технічну документацію. У випадку включення об'єкту до переліку тих, що фінансуються з державного бюджету — 110 метрова вежа поблизу райцентру Демидівка буде зведена у максимально короткі терміни. Сама ж висотна споруда у демонтованому вигляді більше десяти років тому доставлена з Київської області у Демидівку, де й належним чином зберігається.

      2014
      липень - початок будівництва нової РТС в селі Копань Демидівського району висотою 110 метрів (тендер - 4213.2 тис. гривень (курс на грудень 2013 р.)). Введення споруди в експлуатацію має відбутися у першому півріччі 2016 року. Таким чином, населення південно-західних районів (Демидівського, Радивилівського, частини Млинівського і Дубенського) Рівненської, Горохівського Волинської та частини населених пунктів Бродівського району Львівської областей одержать змогу користуватися сучасними телекомунікаційними послугами, в тому числі – приймати програми цифрового телебачення. Проектом будівництва вже передбачено присутність на вежі трьох ФМ-передавачів та цифрової телевізійної станції на чотири мультиплекси.

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Острог 0,02 кВт, с. Копань Демидівського р-ну 0,20 кВт, с. Мирогоща Перша (Дубно) 0,20 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Антопіль-Острог-Шумськ..... Такі магістральні РРЛ як ...Броди-Мирогоща-Симонів-Корець-Новоград-Волинський... та Антопіль-Цумань-Підгайці... а також місцеві РРЛ як Антопіль-Березне-Сарни-Вараш, Сарни-Старики-Олевськ та Сарни-Дубровиця-Зарічне не вказані працюючими. Є ряд РРЛ на Mini-Link 8-E: 
      РРЛ-56-0214555 Дубно-Озеряни, РРЛ-56-0214554 Озеряни-Рівне РРЛ-56-0214556 Дубно-Млинів, РРЛ-56-0112207 Дубно-Смига, РРЛ-56-0112206 Смига-Радивилів РРЛ-56-0197900 Гоща-Великі Межирічі, РРЛ-56-0197901 Великі Межирічі-Корець РРЛ-56-0197898 Здолбунів-Рівне, РРЛ-56-0197899 Рівне-Гоща, РРЛ-56-0197897 Гоща-Острог РРЛ-56-0112209 Володимирець-Хиночі, РРЛ-56-0112212 Хиночі-Зарічне, РРЛ-56-0112204 Степань-Володимирець, РРЛ-56-0112205 Степань-Костопіль РРЛ-56-0112210 Дубровиця-Сарни, РРЛ-56-0112202 Степань-Сарни РРЛ-56-0112211 Березне-Костопіль, РРЛ-56-0112203 Рівне-Костопіль але навряд це КРРТ (у кращому випадку Укртелеком).
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Рівне  (1 кВт, власна вежа?), Дубно та Сарни (по 0,2 кВт). Станом на 25 грудня 2016 року програми цифрового телебачення на Рівненщині мають змогу дивитися до 75 відсотків населення. Із введенням в експлуатацію передавального комплексу в селі Копань Демидівського району цей показник зможе сягнути 85-90 відсотків. Не задіяними для цифрового телебачення в даний час залишаються телерадіотрансляційні споруди в смт. Зарічне, містах Сарни, Острог та селі Кургани Березнівського району. програми УР-1 Національної телекомпанії України. Передачі «UA.Перший»\"Ера" має можливість дивитися населення на всій території області, студії "1+1" — майже 85%, каналу "Інтер" – 80% жителів регіону. Понад 50% мешканців краю має також можливість безперешкодно дивитися програми СТБ, НБМ (5 каналу), ICTV, "Нового каналу", ТЕТ, К1, М1, ТРК "Україна". Програми місцевих телекомпаній – філії «Рівненська регіональна дирекція» НТКУ і ТРК "Рівне-1" — з використанням аналогових технологій доступні відповідно для 78 і 63 відсотків глядачів. Практично все населення Рівненщини має можливість слухати програми Центральної дирекції «Українського радіо» Національної телекомпанії України (УР-1), 90% – програми «Стильного радіо»/«Перець-ФМ». Передачі місцевих мовників – радіо “Рівне-ФМ” нині є доступними для майже 80 відсотків мешканців області, радіо "Край" філії «Рівненська регіональна дирекція» НТКУ - близько 75, радіо "Трек" – 65, радіо "Ритм" – 40 відсотків жителів регіону. У с. Кургани Березнівського району на частоті 104,0 мГц в ефір відповідно до узгодженої сітки мовлення виходять радіопрограми НТКУ (УР-1) і місцевої комунальної ТРК «Березне

      Кількість статей:
      9
    • Сумська область


      На території області працюють РРС (РадіоРелійні Станції) СФКРРТ: Боромля (вул. Харківська 61, 1963, wikimapia, згідно КРРТ власна висота – 67,5 м, вага – 47,2 т., типовий проект 30054КМ та 30070, фотофото).

      Територією області проходить РРЛ Ужгород-Помари-Уренгой Над'ярне (Сумський район, wiki фото, фото ) та Голуби (Липоводолинський район, wiki).

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

       

      1961- 25 вересня 1963
      будівництво РРЛ Мерефа-Суми (ч/з Люботин, Богодухів, Боромлю) - перша черга - телеканал "ЦТ-1"
      згодом устаткування з Мерефи було перенесене на будинок Держпрому в Харкові

      1966
      побудована РТПС у Білопіллі, була введена в експлуатацію друга черга РРЛ Суми-Білопілля

      1973
      була проведена реконструкція РРЛ Харків-Суми-Білопілля, це дало змогу передавати вже дві програми телебачення у Білопіллі

      1985
      побудована РТПС у Тростянці, була введена в експлуатацію РРЛ Суми-Тростянець

      1989
      побудована РТПС у Шостці

      1990
      побудована РРЛ Холми-Блистова-Шостка

      90-ті
      реконструкція РРЛ дала можливість транслювати крім НТКУ, «Студії 1+1», УНТК «Інтер», програми телебачення ТРК «Відікон» на передавачі в містах Тростянець та Білопілля

      2011
      розпочато мовлення у цифровому форматі DVB-T2, оцифровано обласні РРЛ

      2013
      оголошено тендер на будівництво вежі у Ромнах за адресою вул. Дудіна 4 (тендер - 5805.4 тис. гривень (курс на грудень 2013 р.))

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Ромни 1 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: одностороння Суми-Білопілля, одностороння Суми-Боромля-Тростянець. Така магістральна РРЛ як Білопілля-Харків (ч/з Суми, Боромля, Тростянець, Богодухів) не вказана працюючою. Також присутні одностронні РРЛ: Білопілля - Чернеча Слобода РРЛ-59-0220778, Чернеча Слобода - Ромни РРЛ-59-0127331 та Чернеча Слобода - Конотоп РРЛ-59-0153761 ТРК "Відікон".
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Тростянець та Шостка (по 1 кВт), Білопілля та Суми (по 0,2 кВт). 

      На Сумщині в аналоговому телеформаті працюють 15 загальнонаціональних каналів: УТ-1, 1+1, ИНТЕР, ЕРА, ICTV, 5 канал, УКРАЇНА, НТН, ТЕТ, МЕГА, Новий канал та інші. Область не має достатньої кількості ретрансляторів та РРЛ для доставки сигналу до всіх населених пунктів області, тому концентрація ефірних мовників фіксується саме у радіусі дій ретрансляторів. Згідно з даними Сумської філії Концерну РРТ найбільше охоплення населення області аналоговим телевізійним сигналом мають телеканали УТ-1 (90,38%), 1+1 (95,57%), ІНТЕР (59,65%).
      Місцевим лідером ефірного аналогового мовлення є ТОВ ТРК «Відікон». Дана ТРО має найбільшу кількість власних передавачів (5 передавальних пристроїв у м.м. Білопілля, Конотоп, Ромни, Тростянець, Шостка), антенно-щоглових споруд (м.м. Конотоп, Ромни, с. Чернеча Слобода Буринського району), а також орендує встановлений в обласному центрі передавача Концерну РРТ.
      Жоден з загальнонаціональних та регіональних мовників не має 100% покриття області. Саме цим фактором пояснюється наявність інформаційних «білих плям» на телевізійній мапі Сумщини. Зонами низької інформаційної насиченості вважаються Великописарівський, Глухівський, Краснопільський, Кролевецький, Путивльський, Середино-Будський та Ямпільський райони.
      Поза зоною впевненого прийому телевізійних програм українських мовників в аналоговому форматі, зокрема програм Національної суспільної телерадіокомпанії України, знаходяться декілька районів Сумської області:

       

      Прикордонний район Населений пункт
      Великописарівський смт. Велика Писарівка, села Радянське, Попівка, Лугівка, Стрілецька Пушкарка, Лукашівка, Олександрівка, Дмитрівка, Братениця, Шевченкове
      Середино-Будський смт. Зноб-Новгородське, села Велика Берізка, Лукашенкове, Ясна Поляна, Троїцьке, Перемога, Стара Гута, Василівка, Нова Гута, Гаврилова Слобода, Кустино, Люте

       

      Одна з найгірших ситуацій у Глухівському районі. На території Яструбщанської сільської ради ведуть мовлення тільки УТ-1 та ІНТЕР. Зонами невпевненого прийому українських каналів є територія Соснівської, Уланівської сільских рад. 100% покриття цих територій має тільки канал 1+1. Частка інших українських мовників – всього від 25 до 45%.
      Покриття Сумської області сигналом цифрового телебачення здійснюється передавачами, розташованими на вежах Сумської філії Концерну РРТ у містах Білопілля, Суми, Тростянець, Шостка. 12 цифрова зона має три вежі з достатньою висотою підвісу (від 60 до 180 м). Розповсюдження цифрового сигналу на західну частину території 10-ої зони відбувається з вежі, розташованої в Бахмацькому району Чернігівської області.
      За даними Сумської філії Концерну РРТ фактичне охоплення території Сумської області сигналом цифрового телебачення становить близько 60%

       

      Обсяг території, яка покривається цифровим сигналом
      (у % орієнтовно**) Назва населених пунктів, де відсутній прийом Т2 («білі плями»**)
      Великописарівський район (40 %) смт. Велика Писарівка, території сільських рад: Радянське, Попівка, Лугівка, Стрілецька Пушкарка, Лукашівка, Олександрівка, Дмитрівка, Братениця, Шевченкове, Вільне, Ямне.
      Глухівський район (40 %) Території Первомайської, Шалигінської, Пустогородської, Стариківської, Семенівської, Уланівської, Ходинської, Яструбщанської сільських рад
      Конотопський район (50%) Території сільських рад: Хижки, Духанівка, Салтикове, Штепівка, Кошари.
      Краснопільський район (25%) Території сільських рад східної частини Краснопільского району: Миропілля, Покровка, Грабовське, Рясне, Славгород
      Кролевецький район (55%) Території сільських рад південної частини Кролевецького району (знаходяться на значній відстані від передавачів м. Шостка та м. Бахмач Чернігівської області): ЯрославецьДобротове, Реутинці, Червоний ранок
      Липоводолинський район (30%) Район знаходитьсяна значної відстані від передавачів м. Суми, Тростянець та м. Бахмач Чернігівської області)
      Путивльський район (35%) Території північно-західних сільських рад Путивльського району (знаходяться на значної відстані від передавачів у м.Шостка та м. Бахмач Чернігівської області)
      Середино-Будський район (25%) смт. Зноб-Новгородське, території сільських рад: Велика Берізка, Лукашенкове, Ясна Поляна, Троїцьке, Перемога, Стара Гута, Василівка, Нова Гута, Гаврилова Слобода, Кустино, Люте, Новосилівка
      **Дана інформація ґрунтується на основі даних Сумської філії Концерну РРТ, аналізі звернень громадян та інформації від районних державних адміністрацій

       

       

      Кількість статей:
      10
    • Тернопільська область


      Територією області проходить(ла) РРЛ Ужгород-Помари-Уренгой побудована у 1980-1986 рр.Гусятин (wiki) та Нирків (wiki, фото).

      На території області існують або будуються РРС (РадіоРелійні Станції) ТФКРРТ: Борщів (будується з 2011 року, 100 метрів), Ланівці, Монастириська (вул. Шевченка 2-К, згідно КРРТ власна висота – 97,3 м, вага – 72,88 т., прорахунок для DVB-T2 - 97,29 метрів, 2009-2011 рр., фотоwiki), Добриводи (невідомо, чи працює). Фактично дозвіли на РРЛ Антопіль-Лозова (ч/з Острог, Шумськ, Ланівці) та РРЛ Хмельницький-Бережани (ч/з Лозова, Волочиськ) на Еврика МИК-РЛ4С будуть дійсні до 2020-2021 року, також є дозвіл на РРЛ Лозова-Теребовля-Чортків на Геліос-8-34-04 до 2021 року, на РРЛ Кременець-Ланівці на Геліос-8-34-04 до 2020 року, є дозвіли на РРЛ Лозова-Тернопіль та РРЛ Бережани-Бучач-Чортків на GTT-8000 до 2021 року.

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

      Проблеми з вежами, збудованими до 1978 року.

      1959
      побудовано ретранслятор (колишня нафтобурова вежа) у Тернополі

      1962
      28 січня - здано в експлуатацію РТС Бучач (колишня нафтобурова вежа, Львівське телебачення), це третій передавач в області (другий у Чорткові ?)

      1968
      побудовано щогли у Ланівцях та Шумську

      1969
      побудована та введена в експлуатацію РРЛ Волочиськ-Ланівці-Шумськ-Острог-Антопіль (РРЛ Київ-Черкаси-Антопіль)

      1976
      побудовано РРЛ Волочиськ-Добриводи-Тернопіль

      1978
      побудовано щоглу у Лозовій

      1979
      РТПС Лозова включена в магістральну РРЛ Київ-Черкаси-Антопіль, мабуть Добриводи вже не потрібна

      1982
      введено в дію РРЛ Лозова-Теребовля-Чортків (66,2 км)

      1988
      виконані роботи по будівництву РРЛ Лозова-Бережани (61,5 км), проведена реконструкція РРЛ Лозова-Теребовля-Чортків

      1993
      грудень - введено в дію РРЛ Чортків-Чемерівці

      1994
      побудовано вежу у Бережанах

      1996-1998
      введено в дію РРЛ Бережани-Бучач-Чортків

      1999
      побудовано щоглу у Кременці

      2001
      серпень, грудень - запущені цифрові потоки Лозова-Рівне, Лозова-Бережани-Червоне

      2003
      вересень - змонтовано та введено в дію обладнання "Геліос-4" на проміжку РРЛ Теребовля-Чортків (ще раніше на проміжку РРЛ Лозова-Теребовля), побудовано нову щоглу у Чорткові

      2009
      побудовано щоглу у Монастириському (тендер - 1189.9 тис. гривень (курс на літо 2009 р.))

      2011
      проблемою залишається покриття телевізійними сигналами південної зони області. Ця частина регіону не була внесена до частотного плану для переходу на цифрове мовлення через відсутність радіотелевізійної вежі в м. Борщові. Розпорядженням голови Тернопільської обласної держадміністрації від 20.09.2011 р. схвалено проект Програми з організації телерадіомовлення у південних районах Тернопільської області на 2012-2014 роки і подано на затвердження чергової сесії обласної ради. Проект пройшов обговорення у профільних постійних депутатських комісіях і внесений до порядку денного сесії обласної ради на 15.12.2011 р. Таким чином, у разі затвердження цієї програми розпочнуться роботи з реалізації другої черги впровадження мовлення в цифровому стандарті для повного покриття території області телевізійними сигналами. У рамках вирішення зазначеного питання уже завершено спорудження радіотелевізійної станції у м. Монастириськах. На аналогічному об’єкті в м. Борщові виділено земельну ділянку, розроблено проект будівництва радіорелейної лінії Чортків-Борщів-Заліщики.

      2014
      6 вересня - розпочато мовлення МХ-6 у Бережанах, Бучачі та Чорткові

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Борщів 0,20 кВт, м. Підгайці 0,10 кВт, с. Суходіл Гусятинського р-ну 0,10 кВт, с. Нирків Заліщицького р-ну 0,20 кВт, с. Товсте Заліщицького р-ну 0,02 кВт, с. Довге Теребовлянського р-ну 0,02 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ така локальна РРЛ як Чортків-Чемерівці не вказані працюючими.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Лозова (1 кВт), Чортків (0,2 кВт).

      2017
      На даний час отримано висновки щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів для двох населених пунктів. І якщо для м. Кременця зараз відбувається погодження з Генеральним штабом ЗСУ, то, на жаль, заявнику з м. Бучача повідомлено про неможливість отримання ФМ-частоти «через невиконання умов ЕМС з діючими або запланованими РЕЗ мовлення». Цей негативний прецедент може суттєво зашкодити і так не надто активному розгортанню місцевого ефірного радіомовлення на територіях інших громад Тернопільської області.
      Тим не менше, зараз є реальна зацікавленість у реалізації проекту «Радіо громад» з боку органів місцевої влади Зборівського, Козівського, Лановецького, Шумського районів.
      Послідовно і планомірно реалізується ініційований Національною радою Проект розбудови єдиної національної ФМ-мережі Українського радіо з метою максимального охоплення населення суспільним мовленням. За поданням Національної ради в ДП «Український центр радіочастот» було прораховано та виставлено на конкурс низку частот, у тому числі – і для окремих населених пунктів Тернопільської області. Таким чином, у результаті конкурсного відбору перша програма НСТУ, а також її тернопільської філії (обласного радіо), окрім Тернополя (частота 87,7 МГц), Бережан (103,2 МГц) та Кременця (107,9 МГц), буде поширюватися в м. Бучач (с. Підзамочок) – 102,7 МГц, м. Чортків
      (с. Горішня Вигнанка) – 101,9 МГц, м. Шумськ – 101,6 МГц та 91,4 МГц («Радіо «Культура»).
      При цьому слід зазначити деяку неузгодженість в діях між ПАТ «НСТУ» та Концерном РРТ. Перша з метою «оптимального використання наявного радіочастотного ресурсу» з 1 вересня 2017 року припинила функціонування передавачів УКХ-діапазону. А місцева філія Концерну РРТ не задіяла передавачі ФМ-діапазону через відсутність угоди з Національною суспільною телерадіокомпанією та відповідного фінансування. Припинення трансляції програм Українського та обласного радіо зумовило численні звернення радіослухачів до представника Національної ради, на що були дані вичерпні роз`яснення. Однак це ще раз підкреслює важливість та актуальність (особливо напередодні відключення аналогового телебачення) належної комунікації та оперативного й кваліфікованого інформування населення.
      Мовлення у вищеназваних населених пунктах області, за інформацією Тернопільської філії КРРТ, розпочнеться з 1 січня 2018 року.
      Наближається до практичного вирішення багаторічна проблема покриття сигналами телебачення і радіомовлення південної частини Тернопільської області. Так, управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської ОДА спільно філією Концерну РРТ та представником Національної ради розробили програму поширення телерадіомовлення на території Борщівського, частини Заліщицького і Чортківського районів. Міська рада Борщова виділила земельну ділянку площею 0,6 га, на якій збудована опора висотою 50 м. Відтак керівники області офіційними листами звернулися до голови Національної ради з проханням посприяти у прорахунку частот для організації телерадіомовлення на даній території.

      Кількість статей:
      17
    • Харківська область


      Сайт Харківського ОРТПЦ
       

      Територією області проходила Всесоюзна РРЛ-1  Москва-Харків-Сімферополь:  Просяне (РРС-16, 85 метрів, Нововодолазький район, wiki , фотоGoogle Street View ), Мерефа (вузлова, ВРС-15 також ДРРЛ-1, вул. Озерянська 38, 106 метрів, wiki фото, фото 2, фото 3фото 4фото 5фото 6фото 7, Google Street View ), Дементіївка (РРС-14, wiki , фото, фото 2 ) . Усі ці об'єкти були побудовані у 1958-1959 рр. та наразі належать ВАТ "Укртелеком", можливо Мерефа належить ХОРТПЦ.

      РРС ПФКРРТ : ВРС  Манченки або Люботин (точна адреса  Санжари, вул. Стаціонарна 4 , 1963,  96 метрів , wiki, фото 1, фото 2, фото 3) - рупор, що знаходиться нагорі вежи, направлений у бік Полтави, той що під ним - Мерефи, ще нижче - на Богодухів. Той рупор, що стоїть на грунті, направлений на Харків..

      РРС ХОРТПЦ:  на РРЛ  Красноград - Великий Бурлук Лісна Стінка  (РРС-7, wiki, 52 метри, азимут антенн 218° та 359°) та  Дубове  (РРС-9, побудована у 80-ті wiki фото ).

      По РРЛ роздається "Перший Національний" та "Інтер"(?) для загальнонаціонального мовлення, трохи менше роздача "ОТБ" для цифри та аналогу, також є РРЛ Красноград-Кегичівка для "Омега"/"Горизонт".

      Недобудовані вежи у населених пунктах: Дворічна, Шевченкове.

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

       

      «Білі плями» цифрового покриття в регіоні, зокрема, стосуються відсутності прийому програм Харківської обласної телерадіокомпанії та місцевих телерадіокомпаній в Краснокутському районі та частині Богодухівського району Харківської області. Вирішення зазначеної проблеми можливе завдяки вивільненню цифрового обладнання у м. Краснограді (зону покриття забезпечує смт Кегичівка). Перенесення цифрового обладнання з м. Краснограда в смт Краснокутськ значно збільшить зону покриття області мовленням Харківської обласної державної телерадіокомпанії.

      З технічних причин покриття території Харківщини цифровим сигналом складає приблизно 60 % території. Відсутній або неякісний прийом програми Харківської філії НТКУ та місцевих телерадіокомпаній у Зміївському, Краснокутському, Коломацькому, Печенізькому, Чугуївському, Барвінківському та частково у Богодухівському, Сахновщинському районах Харківської області

       

      1958-1959
      побудована 
      Всесоюзна РРЛ-1  Москва-Харків-Сімферополь

      1961- 25 вересня 1963
      будівництво РРЛ Мерефа-Суми (ч/з Люботин, Богодухів, Боромлю) - перша черга - телеканал "ЦТ-1"

      1962
      будівництво РРЛ Харків-Полтава-Миргород (через Люботин, Іскрівку), побудовано перший ретранслятор у Куп'янську

      1965
      побудовано Радіоцентр у Таранівці

      1969
      побудовано щоглу в Ізюмі

      1970
      побудована і введена в експлуатацію РРЛ Харків-Луганськ на ГТТ 6000/400 (ч/з Мерефа, Зміїв, Байрак, Ізюм, Дробишеве, Лисичанськ, Стаханов), тоді або раніше побудовано ПРС Байрак

      1978
      побудовано вежу у Кегичівці

      80-ті
      побудовано РРЛ Ізюм-Барвінкове-Дубове-Лозова-Сахновщина-Кегичівка-Красноград, побудовано ПРС Дубове та інші ПРС, які не були збудовані до цього часу

      1989
      побудовано вежу у Зачепилівці

      1988-89
      модернізовано РРЛ Харків-Луганськ, змінено обладнання ГТТ 6000/40 на Курс-6

      1989-92
      побудовано щоглу у Кегичівці

      1997
      побудовано нову вежу у Куп'янську

      2002
      оцифровано РРЛ Харків-Полтава

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: с. Лісна Стінка Куп'янського р-ну 0,04 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють лише такі РРЛ КРРТ: Харків-Зміїв-Байрак-Ізюм, Ізюм-Лісна Стінка-Куп'янськ-Великий Бурлук, Ізюм-Зміїв-Барвінкове-Енергетиків-Лозова-Сахновщина-Кегичівка-Красноград, Карлівка-Красноград, Красноград-Зачепилівка. Такі магістральні РРЛ як Білопілля-Луганськ (ч/з Тростянець, Богодухів, Люботин, Мерефа, Зміїв, Байрак, Ізюм, Дробишеве), Харків-Полтава (ч/з Мерефа, Люботин, Іскрівка), Ізюм-Донецьк (ч/з Краматорськ), Ізюм-Полтава (ч/з Барвинкове, Енергетиків, Лозова, Сахновщина, Кегичівка, Красноград, Карлівка), РРЛ-1 "Москва-Сімферополь" не вказані працюючими (що може бути просто невчасно оновленим реєстром). Такі РРЛ як Ізюм-Краматорськ (частина РРЛ на Донецьк) не працюють внаслідок бойових дій. Також є ряд РРЛ на Радіус-ДС що проходять через Дворічанський, Куп'янський,  Балаклійський, Барвінківський, Лозівський, Близнюківський (виходить у Донецьку область - Олександрівський), Лозова.
      березень-квітень - радіостанція "Стильне радіо "Перець FM"" розпочала неліцензійне мовлення у населених пунктах: Вовчанськ (102.6 МГц), Близнюки (99.3 МГц), Первомайський (102.6 МГц), Барвінкове (102.6 МГц). В двох останніх населенних пунктах та поблизу них стало неможливо приймати радіостанцію "1-ий канал НРУ" на 102.5 МГц з Ізюму.
      29 квітня  - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Харків (1 кВт), Ізюм, Куп'янськ та Кегичівка 

      2017
      на засіданні робочої групи з вирішення проблемних питань інформаційної безпеки та розвитку інформаційного простору при Харківській ОДА було вирішено ініціювати будівництво телерадіотрансляційної вежі у Вовчанському районі Харківської області з метою покриття прикордоння теле- і радіосигналом українських мовників. (по 0,5 кВт).

      Кількість статей:
      27
    • Херсонська область


      Сайт Херсонського ОРТПЦ

      Територією області проходила Всесоюзна РРЛ-1  Москва-Харків-Сімферополь:  Новоєфремівка або Рикове (РРС-25, дет. на сторінці нас. пункта ), Новоолексіївка або Миколаївка (РРС-26, дет. на сторінці нас. пункта Чонгар ) . Наразі ці об'єкти належать ВАТ "Укртелеком".

       

      РРС ХФКРРТ:

      на РРЛ Кривий-Ріг-Миколаїв-Херсон-Сімферополь: ПРС Великі Копані та ВРС Чаплинка

      на РРЛ Херсон-Генічеськ: ПРС Великі Копані, ВРС Чаплинка та ПРС Новотроїцьке

       

      1957
      побудовано перший ретранслятор у Херсоні

      1958-1959
      побудована Всесоюзна РРЛ-1 Москва-Харків-Сімферополь

      1960
      початок будівництва РРЛ Одеса-Миколаїв-Херсон

      21 листопада 1962
      завершено спорудження радіорелейної лінії Кривий Ріг – Миколаїв, що дозволяло Одеському, Миколаївському та Херсонському телецентрам регулярно приймати передачі центрального телебачення

      1965
      побудовано ретранслятори у Генічеську, Скадовську та Бериславі

      кінець 60-х
      ввели в експлуатацію РРЛ, що з’єднала Херсон та телевізійні ретранслятори у Генічеську та Бериславі

      1969
      побудовано ретранслятор у Великих Копанях

      1970
      побудовано ретранслятори у Василівці та Чаплинці, на повну потужність запрацювала магістральна радіорелейна мережа на півострів Крим через Херсон - В.Копані - Чаплинку - Красноперекопськ (працювала з 1968 року) 

      1978
      РРЛ прийшла у Скадовськ

      1979
      побудовано ретранслятор у Верхньому Рогачику

      1984
      побудовано ретранслятор у Каланчаку

      1986
      побудовано ретранслятор у Великій Олександрівці

      1989
      побудовано ретранслятор у Лазурному

      1992
      побудовано ретранслятор у Новотроїцькому

      1994
      побудовано ретранслятор у Нижніх Сирогозах

      2005-2010
      побудовано РРЛ Чаплинка-Асканія-Нова(?)-Новотроїцьке-Генічеськ для подачи ОДТРК

      2011
      З копій листів філії «Дирекція первинної мережі»ВАТ «Укртелеком»та Центру управління телекомунікаційними мережами ВАТ «Укртелеком» вбачається, що відповідно до реалізації програми ВАТ «Укртелеком» щодо закриття аналогових зв'язків та поетапного вимкнення РРЛ зв'язку, а також з метою зменшення витрат на утримання РРЛ, з 01.09.2011 року та 03.10.2011 року знято подачу сингалу телевізійних програм УТ-3 (канал «Інтер»та УТ-1 відповідно з ділянки РРЛ Новомосковськ-Сімферополь та Красний Партизан-Керч; вивільнені стволи РРЛ переведено в режим «холодного»резерву; подача даних ТБ-програм забезпечуватиметься засобами Концерну РРТ (а.с. 34-39, 67-73).

      2013
      п
      роблемним питанням є те, що аналоговий сигнал ХОДТРК «Скіфія» взагалі не отримують Високопільський, Нововоронцовський, Верхньорогачиський і Великоолександрівський райони. Частково цифровий сигнал не приймають Скадовський, Голопристанський, Каланчацький, Генічеський райони.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Херсон-Великі Копані-Чаплинка, Чаплинка-Каланчак-Скадовськ-Лазурне, Чаплинка-Василівка-Верхній Рогачик-Нижні Сірогози, Нижні Сірогози-Новотроїцьке-Генічеськ, Березнегувате-Велика Олександрівка . (Вже у 2017 році антенни РРЛ будуть зняті з ВРС Чаплинка). Така магістральна РРЛ як Херсон-АРК (ч/з Великі Копані, Чаплинка, Красноперекопськ), РРЛ-1 "Москва-Сімферополь" та локальні РРЛ як Верхній Рогачик-Велика Білозірка, Чаплинка-Новотроїцьке та Херсон-Снігурівка не вказані працюючими.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Василівка (1 кВт), Херсон (0,5 кВт), Генічеськ та Чаплинка (по 0,2 кВт).
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" з
      аплановано будівництво 150 метрової вежі у Чаплинці (та наче знайдено інвесторів), заміна чаплинського 100 Вт-ного передавача телеканалу "Перший" на 5 кВт, нові прораховані частоти у Чаплинці, конкурс на FM у Генічеську, Новотроїцькому, Василівці
      26 травня - розпочато мовлення в FM зі щогли РРС-26 у Чонгарі. 
      Станом на кінець року визначено споруду, де передбачається встановити передавач малопотужного FM мовлення замість проводового у Новій Каховці. Завершується підготовка заяви та пакету документів для Національної ради на прорахунок частот малопотужного FM-мовлення. Проводяться розрахунки вартості обладнання, що буде необхідно для організації малопотужного FM-мовлення на території Новокаховської міської ради.

       

      Охоплення південних територій Херсонської області російськими програмами із тимчасово окупованої території АР Крим
      Інформація отримана під час роботи від Концерну РРТ:
      Аналоговим телевізійним та радіосигналом в FM діапазоні з території АР Крим охоплено території Херсонської області:

       

      1. Генічеський р-н.
       телевізійним сигналом охоплено населені пункти: с. Павлівка, с. Петрівка, с. Новогригорівка, смт Партизани, с. Новодмитрівка, с. Чонгар.
      2. Новотроїцький р-н.
       телевізійним сигналом охоплено населені пункти: смт. Новортоїцьке, с. Новомиколаївка, с. Сергієвка, с. Воскресенка, с. Громівка, с. Новопокровка, с. Новомихайлівка.
      3. Чаплинський р-н.
       телевізійним сигналом охоплено населені пункти: смт Чаплинка, с. Іванівка, с. Строганівка, с. Павлівка, с. Григорівка, с. Першоконстянтинівка.
      4. Каланчацький р-н.
       телевізійним сигналом та радіосигналом в FM діапазоні охоплено населені пункти: смт. Каланчак, с. Червоний Чабан, смт. Мирне, с. Олександрівка, с. Хорли.
      5. Скадовський р-н.
       телевізійним сигналом та радіосигналом в FM діапазоні охоплено населені пункти: м. Скадовськ, с. Тарасівка, с. Новоукраїнка, с. Приморське, с. Красне, с. Володимирівка, с. Лиманське, с. Новоросійське, смт. Лазурне.

      Ускладнює ситуацію також недостатнє покриття даної території цифровим сигналом вітчизняних мовників.
      Перелік населених пунктів, які за даними УДЦР та Концерну РРТ не охоплені цифровим сигналом мережі ТОВ «Зеонбуд»
      - Високопільський район, смт. Високопілля
      - Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка
      - Великоолександрівський район, смт. Велика Олександрівка
      - Верхньорогачицький район, смт. Верхній Рогачик
      - Іванівський район (селища наближені до Запорізької обл.)
      - Генічеський район (селища наближені до Запорізької обл, Присивашшя)
      - Новотроїцький район (Присивашшя)
      - Чаплинський район (Присивашшя)
      - Каланчацький район (Чорноморське узбережжя)
      - Скадовський район, м. Скадовськ (Чорноморське узбережжя)
      - Голопристанський район (Чорноморське узбережжя)

       

      У Херсонській області не охоплено аналоговим телевізійним та радіосигналом українських телерадіокомпаній в FM діапазоні приблизно 10% населення, серед них у південних районах Херсонської області (враховані населені пункти з населенням не менше 500 осіб):
      1. Генічеський р-н.
      телевізійним сигналом не охоплено населені пункти :
      с. Павлівка, с. Петрівка, с. Новогригорівка, смт Партизани, с. Новодмитрівка, с. Чонгар.
      радіосигналом в FM діапазоні не охоплено пункти: с. Павлівка, с. Петрівка, с. Новогригорівка, смт. Партизани, с. Новодмитрівка, с. Чонгар.
      2. Новотроїцький р-н.
      телевізійним сигналом не охоплено населені пункти: смт Сиваське, с. Новомиколаївка, с. Сергієвка, с. Воскресенка, с. Громівка, с. Новопокровка, с. Новомихайлівка.
      радіосигналом в FM діапазоні не охоплено весь Новотроїцький район.
      3. Чаплинський р-н.
      телевізійним сигналом не охоплено населені пункти: с. Іванівка, с. Строганівка, с. Павлівка, с. Григорівка, с. Першоконстянтинівка.
      радіосигналом в FM діапазоні не охоплено населені пункти: с. Іванівка, с. Строганівка, с. Павлівка, с. Григорівка, с. Першоконстянтинівка.
      4. Каланчацький р-н.
      телевізійним сигналом не охоплено населені пункти: с. Червоний Чабан, смт. Мирне, с. Олександрівка, с. Хорли.
      радіосигналом в FM діапазоні не охоплено Каланчацький район, крім с. Новомиколаївка.
      5. Скадовський р-н.
      телевізійним сигналом не охоплено населені пункти: с. Тарасівка, с. Новоукраїнка.
      радіосигналом в FM діапазоні не охоплено населені пункти: с. Тарасівка, с. Новоукраїнка, смт. Лазурне.
      6. Голопристанський р-н.
      радіосигналом в FM діапазоні не охоплено населені пункти: с. Залізний Порт, с. Більшовик.

      Протягом 2017 року буде збільшено висоту РТПС Чаплинка з 92 до 110 метрів та планується встановлення цифрових передавачів у н.п. Лазурному, Скадовську і Чонгарі. Також має бути організовано мовлення НТКУ в с. Василівка на 8 ТВК з ліцензійною потужністю 5 кВт (наразі – 2,5 кВт); мовлення НТКУ в Херсоні на 12 ТВК з ліцензійною потужністю 5 кВт (наразі – 2,5 кВт); приведено діяльність ліцензіатів Національної ради у відповідність до умов ліцензії (щодо потужності передавачів), у тому числі збільшення потужності мовлення телеканалу "Скіфія" на 38 ТВК (НТКУ, с. Василівка) з 0,5 кВт до ліцензійного 1 кВт

      2017
      У планах – подальший розвиток цифрового телевізійного мовлення з Чонгару і Чаплинки. Там будуть створені додаткові мультиплекси, на кожному з об’єктів з’являться до 8 телеканалів. Буде збільшено висоту і самої Чаплинської вежі – із 92 до 130 метрів. Проект планується реалізувати вже у першому півріччі 2018 року.


      Кількість статей:
      20
    • Хмельницька область

      22

      Територією області проходить(ла) РРЛ Ужгород-Помари-Уренгой ч/з Маліївці (Дунаєвецького району) побудована у 1980-1986 рр..

      Є дозволи на РРЛ Хмельницький-Солобківці-Кульчіївці та Хмельницький-Волочиськ-Лозова на Еврика МИК-РЛ4С/Курс-4 до 2020 року, РРЛ Солобківці-Городок-Чемерівці на Курс-8-ОУ до 2022 року, РРЛ Кульчіївці-Новодністровськ на Геліос-8-34-04/Курс-4 до 2020 року, РРЛ Кульціївці-Рукшин і далі на Курс-8-ОУ до 2021 року.

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

      1964
      побудовано перший ретранслятор у Хмельницькому

      1966
      побудовано Кам'янець-Подільський ретранслятор

      1968
      побудована та введена в експлуатацію РРЛ Київ-Черкаси-Вінниця-Хмельницький (РРЛ Київ-Черкаси-Антопіль), ч/з Вороновицю, побудовано щогли РРС у Хмельницькому та Вовковинцях (?)

      1969
      побудована та введена в експлуатацію РРЛ Волочиськ-Ланівці-Шумськ-Острог-Антопіль (РРЛ Київ-Черкаси-Антопіль), побудовано ретранслятор у Волочиську

      1972
      побудовано ретранслятор у Старій Ушиці (?)

      1976
      побудована щогла у Волочиську, побудовано РРЛ Волочиськ-Добриводи-Тернопіль

      1980
      вперше в Радянському Союзі в м. Хмельницькому побудовано потужну двопрограмну радіотелевізійну станцію з телевізійним обладнанням чеського виробництва

      Впродовж 1981-1984 рр. в Хмельницькій області побудовано вісім потужних та малопотужних радіотелевізійних, радіорелейних та радіомовних станцій. Кульчіївці, Солобківці, Полонне (?)

      1983
      побудована та введена в експлуатацію РРЛ Хмельницький-Солобківці-Кульчіївці

      1989
      побудована та введена в експлуатацію РРЛ Солобківці-Городок та РРЛ Городок-Чемерівці

      1993
      грудень - введено в дію РРЛ Чортків-Чемерівці

      2014
      літо - початок демонтажу щогли у Волочиську, верхню частину цієї щогли буде задіяно для відновлення Краматорської щогли - у Волочиську залишиться щогла малої висоти для РРЛ

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: м. Славута 0,10 кВт, м. Шепетівка 0,10 кВт, м. Кам'янець-Подільський, вул. Вірменський ринок, 8 0,02 кВт, м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, 29 0,02 кВт, с. Зіньків Віньковецького р-ну 0,02 кВт, с. Слобідка-Малієвецька Дунаєвецького р-ну 0,02 кВт, с. Ластівці Кам'янець-Подільського р-ну 0,02 кВт, с. Браїлівка Новоушицького р-ну 0,02 кВт, смт Нова Ушиця Новоушицького р-ну 0,02 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, східна частина магістральної РРЛ Ковель-Черкаси (ч/з Лозова/Ланівці, Волочиськ, Хмельницький, Вовковинці, Жмеринка) та місцеві РРЛ як Чемеревці-Чортків та Хмельницький-Теофіполь не вказані працюючими.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Хмельницький (1 кВт), Полонне, Кам'янець-Подільський та Теофіполь (по 0,2 кВт).

      2017
      за інформацією Хмельницької філії Концерну РРТ, покриття цифровим сигналом території Хмельницької області становить 55 %, при чому покриття сигналом загальнонаціональних цифрових телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3 становить 65 %, а покриття сигналом місцевих мовників, що отримали ліцензію на мовлення у МХ-5, становить 45 %. «Білими плямами» на території Хмельниччини є: м. Нетішин (37014 осіб), м. Славута (36054 осіб) і Славутський район, м. Ізяслав (17002 особи) та Ізяславський район, м. Деражня (10352 особи) та Деражнянський район, частина Кам’янець-Подільського, Волочиського, Городоцького, Новоушицького, Старосинявського районів.

      Кількість статей:
      25
    • Черкаська область


      Сайт Черкаського ОРТПЦ (dead)

      У планах на 2012-2015
      ремонт існуючої вежі у м. Ватутіне та побудова нової вежі в смт Драбів висотою 110 метрів

      На території області працюють РРС (РадіоРелійні Станції) ЧФКРРТ: Золотоноша (вул. Обухова 60-Б, вежі 9 та 18,2 метрів, фото, wikiGoogle Street View), Кліщинці ( вул. Дружби,108, висота 64 метри, wiki, фото)

      Територією області проходить РРЛ Ужгород-Помари-Уренгой, побудована у 1980-1986 рр. Ковтуни або Скориківка (Золотоніський район, РРС-84wiki) та Сахнівка (Корсунь-Шевченківський район, wiki, фото, фото, фото)

      На території Канівського природного заповідника присутні закинуті вежі наче СХ мовлення wiki.

       

      1961
      середина року - працювали експериментальні ретранслятори в містах Ватутіно, Сміла, Шпола, Чигирин, Корсунь-Шевченківське, але не зважаючи на це, ще не вдалося забезпечити стійкий сигнал з Києва. Стійкіший сигнал був лише у Каневі та Черкасах

      1964
      збудовано магістральну РРЛ Київ-Черкаси-Дніпро (наразі це 
      ч/з Іванків, Кагарлик, Канів, Золотоноша, Черкаси, Орлівець, Кам'янка, Цибулеве, Нова Прага, Жовте, Щорськ, Кринички)

      2010 (?)
      побудована (?) цифрова РРЛ Київ-Вінниця (ч/з Іванків, Кагарлик, Рокитне, Винарівка, Буки, Сатанівка, Липовець, Вороновиця, Вінниця)

      2013
      оголошено тендер на будівництво вежі у смт. Драбів

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: модернізована Київ-Черкаси (ч/з Кагарлик, Канів, Золотоноша), Черкаси-Орловець-Кам'янка, одностороння Цибулеве-Кам'янка, трикутник Черкаси-Кліщинці-Чигирин, Орловець-Корсунь-Шевченківський, Орловець-Шпола-Озірна-Буки-Умань, Буки-Сатанівка та Буки-Жашків. Такі магістральні РРЛ як Черкаси-Дніпро (ч/з Орловець, Кам'янка, Цибулеве), Черкаси-Антопіль (ч/з Орловець, Шпола, Озірне, Буки, Сатанівка, Липовець), Кагарлик-Буки-Херсон (ч/з Умань, Голованівськ) та Черкаси-Харків (ч/з Кліщинці, Герасимівка) та локальні РРЛ як Озірна-Ватутіне не вказані працюючими.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Черкаси (1 кВт), Буки (0,5 кВт).

      2017
      Після початку роботи мультиплексів цифрової мережі проблемними територіями Черкаської області залишаються лівобережна група районів, а саме: Драбівський (населення 43 тис.), Чорнобаївський (населення 46,7 тис.) та частина Золотоніського р-ну (населення понад 20 тис.), на правобережжі – Чигиринський р-н (населення 29,7 тис.) та частина м.Катеринопіль (населення понад 7 тис.). Серед 14 об'єктів Черкаської філії КРРТ є 6 веж, на яких не розміщене обладнання МХ-1,2,3,5, а саме: РРС Орловець, РРС Озірна, РРС Ватутіне, РРС Чигирин, РРС Кліщинці, РРС Золотоноша. Розміщення обладнання МХ-1,2,3,5 на цих 6 вежах Черкаської філії КРРТ суттєво покращило б стан покриття цифровими мережами проблемних територій Черкаської області.

      Кількість статей:
      18
    • Чернівецька область

      На території області працюють РРС (РадіоРелійні Станції) ВАТ "Укртелеком": Порубне (wiki).

      Є дозволи на РРЛ Чернівці-Кульчіївці-Новодністровськ (ч/з Хрещатик, Вікно, Рукшин, Кульчіївці) на Курс-8-ОУ до 2020 року, на РРЛ Чернівці-Старі Бросківці-Вижниця на Курс-8-ОУ до 2021 року, РРЛ Чернівці-Сена-Соколій на Курс-6 до 2021 року. 

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню.

      1961
      жовтень - у Чернівцях побудовано РТПС

      1963
      18 жовтня - побудована та введена в експлуатацію РРЛ Київ-Вінниця-Кишинів та відгалуження РРЛ Немия-Чернівці (ч/з Сокиряни, Кельменці), ретранслятор у Вижниці

      1965
      побудовано ретранслятор у Хрещатику

      1966
      побудовано ретранслятор у Сокирянах

      кінець 60-х
      побудовано ретранслятор у Путилі

      1971
      у Чернівцях побудовано СХ Радіоцентр

      1987
      побудовано Новодністровський РТПС

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ така магістральна РРЛ як Львів-Чернівці-Вороновиця (ч/з Лісна Слободка, Чернівці, Кельменці, Сокиряни, Немия) не вказана працюючою, також немає РРЛ Гарасимів-Хрещатик яка дозволяла з'єднувати Івано-Франківськ та Чернівці.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Чернівці та Новодністровськ (по 0,5 кВт).

      2016-2017
      цифрове мовлення взагалі відсутнє в Путильському районі, в інших районах області, зокрема, Вижницькому, Сторожинецькому, Герцаївському, Глибоцькому, Новоселицькому, Заставнівському, Хотинському, Сокирянському недостатній прийом цифрового ефірного телебачення. Актуальною залишається проблема дооснащення передавачами мультиплексу МХ-5 для здійснення місцевого мовлення. Жоден із загальнонаціональних та регіональних мовників не має 100% покриття сигналом території області. Саме цим фактором пояснюється наявність інформаційних «білих плям» на мапі телевізійного мовлення Буковини. Зонами низької інформаційної насиченості вважаються Путильський, Герцаївський, Глибоцький, Новоселицький райони. За даними Чернівецької філії Концерну РРТ, охоплення населення області аналоговим телевізійним сигналом НТКУ складає 94,15%, 1+1 – 90,14%, ІНТЕР – 75,15%. Моніторинги засвідчили можливість прийому сигналу з передавачів, які транслюють іноземні теле- та радіопрограми суміжних держав – Румунії та Молдови. Зокрема, дані Чернівецького обласного відділу Карпатської філії ДП «УДЦР» підтверджують, що, станом на грудень 2016 року у прикордонних районах загалом на 28 частотах мешканці фактично мають можливість слухати 17 румунських та молдовських радіостанцій, а на 9 телевізійних каналах переглядати 4 програми цих держав. Серед телепрограм, які транслюються з передавачів, розташованих у Румунії та Молдові, на території Кельменецького й Герцаївського районів на 31-ому телевізійному каналі фіксуються російськомовні програми з логотипом «Першого каналу Росії», який є в переліку обмежених для ретрансляції на території України 76 каналів.

       

      Кількість статей:
      21
    • Чернігівська область


      Сайт Чернігівського ОРТПЦ

      Детальна карта РРЛ у відповідному розділі меню. 

      У планах РРЛ Рожнівка-Ніжин-Бобровиця

       При переході на цифрове мовлення телерадіокомпанії Чернігівщини зіткнулися з деякими проблемами. Так, для покращення цифрового сигналу та збільшення території покриття необхідне встановлення цифрових передавачів, зокрема у м. Новгороді-Сіверському, смт Сосниця. Крім того, оскільки в прикордонних районах Чернігівщини немає якісного аналогового телесигналу, краще приймається цифра, необхідно споруджувати телевежу в смт Любеч. Це дозволить досягнути якісного прийому телесигналу у прикордонних районах з Білоруссю та Росією. Ситуацію змогла б покращити більша завантаженість телевежі у м. Славутичі, але тут необхідно прораховувати нові телеканали та частоти. Така ж проблема і в м. Ніжині, де вже споруджується телевежа висотою 140 метрів, але коштів виділяється обмаль, об’єкт будується повільно.

       

      1974
      побудована РТПС Прилуки, мабуть тоді і РРЛ Київ-Іванків-Березань-Сергіївка (wiki
      фото) - Прилуки

      кінець 70-х/початок 80-х
      побудовано РРЛ-10 "Олімпіада-80", територією області це 
      Козелець (ПРС-21, дет. на сторінці міста), Красилівка (ПРС-20wiki), Павлівка (КРС-19, Чернігівська кільцева, wiki),   Скиток (wiki, 30E58'13" 52N4'18" ТОВ "Укрелеком" згідно ITU)

      1979-1981
      побудована РТПС Холми, побудована РРЛ Чернігів-Березна (вул. Свято-Покровська  6-А, 72 метри, wikiфото 1, фото 2) - Корюківка-Холми

      1990
      побудована РРЛ Холми-Блистова (фото, wiki) -Шостка

      1991
      побудована РТПС Бахмач

      1996-2001
      побудовані РТС у Новгород-Сіверському та Сосниці, після побудови вежі у Н-Сіверському РРЛ на Шостку схоже пустили ч/з Н-Сіверський замість Блистов
      и

      2000
      у селі Чайкине Новгород-Сіверського району задіяно систему "МІТРІС" та розпочато мовлення 6 телеканалів

      2013
      оголошено тендер на будівництво вежі у Ніжині (запланована висота - 140 метрів, тендер - 5841.3 тис. гривень, курс на грудень 2013 р.)

      2015
      7 травня - на прохання Концерну РРТ замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: с. Грем'яч Новгород-Сіверського р-ну 0,10 кВт, м. Семенівка 1,00 кВт, м. Корюківка 0,50 кВт, м. Городня 1,00 кВт, смт Любеч Ріпкинського р-ну 0,20 кВт, с. Скиток Ріпкинського р-ну 0,20 кВт, смт Козелець 1,00 кВт.

      2016
      згідно данних реєстру РРЗ, в області діють такі РРЛ КРРТ: Чернігів-Березна-Корюківка-Холми, Холми-Загребелля-Бахмач-Рожнівка-Прилуки-Сергіївка, Холми-Новгород-Сіверський-Шостка. Така магістральна РРЛ як РРЛ-10 "Олімпіада-80" (ч/з Скиток, Репки, Павлівка, Красилівка, Козелець, Димер), Київ-Прилуки (ч/з Іванків, Березань, Сергіївка) та локальні РРЛ як Холми-Блистова-Шостка, Прилуки-Гребінка не вказані працюючими. Є також РРЛ-32-0109372 Дніпровське - Славутич на Геліос РРС-8 але невідомо, чи належить вона КРРТ.
      29 квітня - на прохання ТОВ "Телемережі України" замовлено прорахунок частотних присвоєнь для цифрового мовлення в стандарті DVB-T/DVB-T2: Чернігів та Прилуки (по 1 кВт), Бахмач та Холми (по 0,5 кВт). 

      На даний час покриття цифрової багатоканальної телемережі охоплює не всю Чернігівську область і становить за даними різних джерел від 60–65 % до 90–95 %. При цьому особливо проблемною є ситуація з покриттям телесигналом прикордонних з Російською Федерацією та Республікою Білорусь районів Чернігівщини. Не охоплені покриттям цифрового ефірного телесигналу північні частини Городнянського, Ріпкинського, Сновського, Семенівського, Новгород-Сіверського районів; у центрі області - частини Борзнянського, Менського, Ніжинського, Куликівського районів, а також частина Коропського району, смт. Козелець та прилеглі території. За результатами моніторингу впевнений прийом сигналу російського цифрового телемовлення у форматі DVB-T2 фіксується у населених пунктах Сновського, Семенівського та Новгород-Сіверського районів Чернігівської області, розташованих на відстані до 20 кілометрів від державного кордону з Російською Федерацією. Також слід зазначити, що у травні 2015 року Білорусь вимкнула всі аналогові телевізійні передавачі і здійснює мовлення цифровим, які також покривають населені пункти Чернігівської області у Ріпкінському та Городнянському районах. Глибина поширення іноземних телеканалів у форматі DVB-T2 у прикордонних районах Чернігівської області становить: 30 км у Ріпкинському районі; 20 км у Городнянському районі; 20 км у Сновському районі; 40 км у Новгород-Сіверському районі; 30 км у Семенівському районі. У прикордонній смузі впродовж практично всієї чернігівської ділянки державного кордону з Російською Федерацією та Білоруссю спостерігається невпевнений прийом телесигналу вітчизняних мовників.

      2017
      Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА за участі представника Національної ради підготував проект «Інформаційна безпека прикордонних районів Чернігівської області» в рамках конкурсу проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу. Проект передбачає будівництво трьох телевізійних веж (у містах Семенівці та Городні, смт Добрянці Ріпкинського району) та їх обладнання цифровими телевізійними передавачами. У разі реалізації проекту буде забезпечено практично 100-відсоткове покриття цифровим телевізійним сигналом території прикордонних районів області та доступ місцевого населення (до 200 тис. осіб) до 8 національних та місцевих каналів у цифровому форматі. Очікувана тривалість проекту — 36 місяців, бюджет — 13548,1 тис. гривень.

      Кількість статей:
      17
  • Технічний куток
    Кількість статей:
    7
  • Пошук по БД
    Кількість статей:
    3
  • Архів "Говорить Київ" / "Говорить та показує Україна"

    А також архів  "Говорить і показує Україна" (з 1966 року).

    Надіслано користувачем Radioneon, за що йому вдячні!

    Кількість статей:
    47
2006-2018
Різні новини
Форма входу

Друзі та партнери
Наш хостинг
Ми на 

приєднуйтесь