На початку впровадження ультракороткохвильового мовлення на УКХ ЧМ радіостанціях використовувалися передавачі звукового супроводу типової телевізійної станції ТТР-5/2,5 кВт. Два таких передавачі встановлювалися у приміщенні радіостанції телевізійного центру та забезпечували двопрограмне радіомовлення в діапізоні 66—73 МГц. Практично потужність кожного передавача дорівнювала приблизно 3,5 кВт.


Подальшим кроком стало використання передавачів звукового супроводу зі складу малої типової телевізійної станції типу МТР-2/1 кВт. Мовлення розпочато приблизно з 50-х років.
Радіостанція двопрограмного ультракороткохвильового радіомовлення складалася з чотирьох передавачів, потужність яких попарно складувалась (напівкомлекти).
У цьому кожна пара передавачів віддавала потужність близько 3,5 кВт (згідно іншої інформації - 2 кВт).
У разі виходу з ладу одного з передавачів будь-якої пари передача програми не припинялась, оскільки продовжував працювати другий передавач.
Це удосконалення дозволило значно підвищити стійкість та надійність дії УКХ ЧМ передавача та створило передумови для подальшої автоматизації його роботи.
Полоса частот 50-15000 Гц.
Діапазон частот: 66-73 МГц.
Головні відмінності від передавача "Дождь-2" - втричі більше розміри, гірший в 1,5 раз коефіцієнт корисної дії.
Інші параметри, такі як мовлення напівкомплектами були однаковими."Дождь-1" з 70-х років замінювали на "Дождь-2".

У 60-ті роки / на початку семирічки на заміну "Дождь-1" був розроблений двохпрограмний передавач "Дождь-2".
Передавач був призначений для роботи без обслуговуючого персоналу і міг повністю керуватися та контролюватись з диспетчерського пункту, віддаленого від нього на відстані до 10 км та міг транслювати одну з двох програм у стерео полярної модуляції.
Передача обох програм здійснюється двома однаковими та повністю автономними парами передавачів. Сумарна потужність двох передавачів становить приблизно 4 кВт (якщо мовив лише 1 передавач (1 програма) на фільтр то 2 кВт).
Полоса частот 30-15000 Гц.
Діапазон частот: 66-73 МГц.

Параметри двохпрограмної антени:
Поверхів - 6
Висота 20 метрів (згідно розрахунку на мал. 2.34а), зазвичай вказується повна висота - 25 метрів.
Коефіцієнт підсилення на середній частоті робочого діапазону - 7 дБ.
Зменшення коефіцієнта підсилення на краях діапазону - 0,5 дБ.


Параметри чотирьохпрограмної антени (табл. 4.6.2. рядок "ЧМ"):
№ заводського креслення – ЖЯ.2.099.933
Поверхів - 8
Висота - 22,4 метри (фактично 2 антени по 4 поверхи кожна розрахована на мовлення двох передавачів)
Коефіцієнт підсилення на середній частоті робочого діапазону - 4,8 дБ, якщо стоїть сумматор і одна програма працює на обидві антени - 7,8 Дб
Вага - 6500 кг
Опорна конструкція - призма 2,5х2,5 метри

Щодо антен, коли мова йде про двохпрограмну антену то мається на увазі кутникова антена яка зазвичай розміщувалась на вежах 1-го та 2-го покоління навколо нижнього майданчику *.
* Якщо бути більш точними, то спочатку на вежах 1-го та 2-го покоління встановлювали 6 поверхів кутникової антени на призматичній частині над другим майданчиком.
Згодом, коли настала потреба транслювати по 2 телеканала з вежі, то верхні 3 поверхи кутникової антени демонтували а на її (та на вільне) місце встановили панельну антену 3-го діапазону.
Коли настав час додавати 3-ій телеканал, то було вирішено переробити вежу: 3 поверхову кутникову антену перенесли під перший майданчик, замінили призму та вбрали другий майданчик а на вивільнене місце перенесли антенни 1-2 діапазонів щоб на верхівці додати панельну ДМХ антену.
Саме тому складно знайти фото з повноцінною 6 поверховою кутниковою антеною:

А коли мова йде про чотирьохпрограмну антену то мається на увазі панельна антена яка зазвичай розміщувалась на вежах та щоглах що були з самого початку розраховані для цього і мали вільну частину призми.

Конструктивно один комплект трехпрограммной ОВЧ ЧМ станции «Мед» занимает пять шкафов. В центральном шкафу размещены: возбудители ЧМ, мостовые фазорегуляторы, входящие в систему автоматического фазирования, система управления коммутацией станции. С вводом 4MB большая часть аппаратуры этого шкафа не используется. По обе стороны от центрального шкафа расположены шкафы оконечных каскадов полу ком лектов. В передней нижней части этого шкафа установлен генераторный блок ГУ-36Б. В этом же шкафу находятся диодная панель мощного выпрямителя 5/2,5 кВ и его сглаживающий фильтр. Трансформаторы мощных выпрямителей обоих полукомплектов установлены в аппаратном зале в виде отдельного узла. Рядом со шкафом оконечного каскада установлен шкаф предварительных каскадов, в котором размещены: каскады БМК, блок каскада на лампе V5, выпрямители на 800/400 В и —180 В, релейная панель и панель УБС полукомплекта с разъединителем механической блокировки. Напряжения всех источников питания и режимов работы ламп усилительного тракта контролируются по приборам, расположенным в верхней части шкафов.

Дополнительные параметры, характеризующие работу ЗВП или ОВЧ ЧМ станции в целом Девиация частоты на выходе, кГц 4=50
Уровень паразитной AM в выходном сигнале,-не более 0,7
Уровень сопутствующей паразитной AM, %, не более 2,5
Уровень высших гармонических и комбинационных частот, мВт, не более ... 1


Устройства сложения мощностей. В станции «Мед» для сложения мощностей полукомплектов в целях унификации оборудования используются двухпроводные мосты (по типу трехде- цибельного НО), такие же, как в станции «Ураган». Установка из трех мостов сложения и трех фильтров гармоник размещена сзади передатчиков в аппаратном зале. Балластные нагрузки мостов вынесены в другое помещение и объединены также в одну установку.

№ заводського креслення – ЖЯ.2.099.944 (табл. 4.6.3 рядок "ЧМ")
Діапазон – 66-73 МГц
Кількість поверхів – 12
Розмір антени – 26,2 м
Вага антени – 5000 кг
Опорна конструкція - циліндр діаметром 3 м
Максимальна потужність – 45 кВт
Тип радіостанції – 1)«Дощ-2»; 2) «Мед» 15
Коефіціент підсилення – 6 раз (7,8 дБд)
Головний фідер -1)110; 2)160 мм.
В антені передбачена можливість роздільної роботи на обидві половини антени.

Література: М.Г. Локшин «Сети телевизионного и звукового ОВЧ ЧМ вещания», Г.А. Савицкий «Антенно-мачтовые сооружения», Кривошеев М.И. «Развитие технических средств телевизионного вещания».