Вежі ТРМ СРСР

1-ше покоління веж ТРМ
1-ше покоління веж це вежі стандартною висотою 180 метрів для однопрограмного телевізійного мовлення та двопрограмного УКХ мовлення.
Перші вежі побудовані у 50-х роках за типовим проектом "3803 КМ", який можна описати наступним чином: від висоти 0 метрів до висоти 155 метрів вежа являє собою три усічені чотирьохгранні піраміди поставлені одна на одну, з розмірами основи першої піраміди 20 на 20 метрів та верхівки останньої 1,75 на 1,75 метрів. На висоті 32 метри - перший перелом пояса (розмір тут 13,85 на 13,85 метрів), "нижня" піраміда сформована з двох 16 метрових секцій, на висоті 64 метри - другий перелом пояса (розмір тут 9,76 на 9,76 метрів), "середня" піраміда сформована з двох 16 метрових секцій. "Верхня" піраміда - це дві 16 метрові секції, шість 8 метрових та остання 3 метрова. Зверху останньої піраміди - призма 1,75 на 1,75 метрів висотою 25 метрів яка складається з 5 секцій кожна з яких це дві призми 1,75 на 1,75 висотою 2,5 метри.
Вежа мала два майданчики - на висоті 140 та 148 метрів (мала бо при подальшій модернізації майданчик 148 метрів було демонтовано) та зазвичай ряд майданчиків для РРЛ антен на малих висотах. На висоті 180 метрів встановлювалась турникетна Ж образна антена I або II діапазону *. При подальшої модернізації на призматичну частину встановлювали панельну антену III діапазону *.
Детальніше про майданчики та УКХ антени можна почитати за посиланням.
Модуль висоти - 4 метри, тобто усі секції пірамідальної частини так чи інакше кратні 4-м метрам. В Україні більшість веж в обласних центрах (та й не тільки в обласних центрах) саме "3803 КМ".
Окрім стандартної висоти 180 метрів, були варіанти з меншою висотою тобто 100 або 148 метрів (наприклад Чернівці, Бердянськ або Чернігів). Варіанти з меншою висотою одержувалися віднімаючи нижні секції, наприклад 148 метрів - не вистачає двох нижніх секцій по 16 метрів кожна, верхня частина завжди залишалась однаковою.
Загалом перелік має бути наступним: Дніпро, Донецьк, Ужгород, Запоріжжя, Луганськ, Львів, Одеса, Чернівці, Чернігів, Бердянськ. Також варто згадати демонтовану вежу у Маріуполі.

Слід згадати, що поряд з типовим проектом "3803 КМ" для III та IV вiтрових районів, був розроблений проект "3713 КМ" для II та III вiтрових районів.
В Україні це Сімферополь, побудована у 1958 році.

Подальший розвиток проекту "3803 КМ" призвів до появи "34084 КМ" який відрізнявся розмірами усічених пірамід. Верхні розміри були однакові, а от основа нижньої була 31 на 31 метр. На висоті 32 метри так само був перший перелом пояса (розмір тут 22,52 на 22,52 метрів), на висоті 64 метри так само другий перелом пояса (розмір тут 12,25 на 12,25 метрів).

В Україні це Вестерничани, побудована у 1971 році.
Візуально дуже легко відрізнити "3803 КМ" від "34084 КМ" по першій секції:


"3803 КМ" Львів та "34084 КМ" Вестерничани (Подільськ, Одеської області).


Ось схеми веж:
  

Схеми "3803 КМ", "3713 КМ", дві останні "34084 КМ".
А виглядають вони так:


Вежі "3803 КМ" та "34084 КМ" та "3803 КМ", Кам'янське, Вестерничани та Одеса (усі Одеська область).
Перша з антеною ДМХ замість антени I або II діапазону, антеною III діапазону, кутниковими антенами УКХ та демонтованим майданчиком на висоті 148 метрів..
Друга з антеною II діапазону, антеною III діапазону та кутниковою антеною УКХ та демонтованим майданчиком на висоті 148 метрів.
Третя тільки збудована, ше з майданчиком на висоті 148 метрів. До речі, у Донецьку ще є одна вежа з двома майданчиками.


Є ще варіант у Івано-Франківську, Черкасах та Кропивницькому, усі побудовані у 1965 році. Також Білопілля та Андріївка, які побудовані трохи пізніше. Тут теж усічені піраміди, але їх тут дві, перша з розмірами приблизно 20 на 20 метрів це основна секція висотою десь 24-25 метрів де є перелом пояса і другою з висоти 24-25 метрів до призми 1,75 на 1,75 метрів на висоті 155 метрів без подальших переломів пояса. Відрізняється великою загальною кількістю пірамідальних секцій - 20 та відсутністю типового модуля висоти тих часів. Орієнтовно перші секції пірамідальної частини під призмою мають висоту у 3 метри, а останні, перед перелом поясу - 15 метрів. Ще одна відмінність у тому що ці вежі будувались без майданчиків.



Перші дві фото Кропивницький, інші Черкаси.
Нажаль, більш точних деталей щодо цього проекту у нас немає. На перший погляд, в Україні є ще ряд укорочених веж цього проекту.

2-ге покоління веж ТРМ
Наступне покоління веж вже було розраховано на трьохпрограмове телевізійне мовлення та чотирьохпрограмове УКХ мовлення. Нажаль номер типового проекту невідомий, але вежу можна описати наступним чином: від висоти 0 метрів до висоти 120 метрів вежа являє собою дві усічені чотирьохгранні піраміди поставлені одна на одну, з розмірами основи першої піраміди 25 на 25 метрів та верхівки останньої 4 на 4 метри. На висоті 48 метрів - перелом пояса, "нижня" піраміда сформована з трьох 16 метрових секцій, "верхня" піраміда сформована з одної 16 метрової секції та семи 8 метрових секцій. З висоти 120 метрів починається перша призматична частина яка складається з трьох секцій розмірами 4 на 4 метри загальною висотою 24 метри, далі йде перехідна секція з розмірів 4 на 4 на 2,5 на 2,5 висотою орієнтовно 4 метри, 4 секції розмірами 2,5 на 2,5 метри висотою 6,75 метрів (кожна з яких це 3 призми висотою 2,25 метрів) та кінцевою секцією висотою орієнтовно 4,610 метрів. Таким чином загальна висота ґратчастої частини 179,61 метр, до якої додається труба діаметром 720 мм. для ДМХ висотою зазвичай 20,19 метрів. Модуль висоти пірамідальної частини теж 4 метри.



Павловский В.Ф. Стальные башни. К., Будівельник, 1979.
Таких веж в Україні чотири: Хмельницький, Маріуполь, Мелітополь та Хуст. Маріуполь та Мелітополь мають над трубою ДМХ 12-ти метровий шпиль (усе це не виключає можливості розміщення інших ДМХ антен поверх труби). Хуст має відмінність у пірамідальній частині, секція 112-120 метрів не пірамідальна, а призматична з більшими розмірами ніж 4 на 4 метри. Ці вежі побудовано у 70-ті рр..

А ось самі вежі у повний зріст:


Маріуполь та Хуст.


3-те покоління веж ТРМ
Власне тут піде мова не про якусь окрему вежу якогось проекту та її варіації, а про повноцінну серію (базу), такий собі конструктор, з якою можна побудувати те що потрібно.
Наприклад можна побудувати високу та струнку вежу РТПС (до 300 метрів заввишки), можна низьку та струнку вежу для системи "Алтай", а можна низьку та об'ємну вежу РРЛ.
Це все було досягнуто через розробку ряду пірамідальних та призматичних секцій які можна компонувати між собою. Зокрема у 3-му поколінні з'явилися Z-образні призми (попередні покоління мали лише Х-образні) і секція 6,75 метрів розмірами 2,5 на 2,5 стала складатися не з 3-х секцій висотою 2,25 метрів кожна, а з 2-х секцій висотою 3,375 метрів кожна. Інша відмінна характеристика - пірамідальні секції більше не мали незмінний модуль висоти, натомість вони мали незмінну довжину поясу. Власне таких серій було 3: 3.603.2-11 який у 1986 році був замінений на 3.603.2-11.86 та 3.603.2-15 який прийшов на заміну 3.603.2-11.86 у 1991 році.
І ще одна ознака, але лише серій 3.603.2-11.86 та 3.603.2-15, те що призма 2,5 на 2,5 метрів, на високих РТПС,проходила через усю вежу від труби ДМХ до самого низу.

3.603.2-11 та 3.603.2-11.86

Серія 3.603.2-11 вийшла у 1982 році, 3.603.2-11.86 у 86 році. У нас на жаль немає документації серії 3.603.2-11, але є документація серії 3.603.2-11.86 де вказано що блоки з індексом "и" однакові як для 3.603.2-11, так і для 3.603.2-11.86.
Довжина поясів тут 13,5 або 6,75 метрів, горизонтальний модуль призматичної частини - 2,5 метрів.
Ми вважаємо що в Україні є дві вежі РТПС першої половини 80-х рр. серії 3.603.2-11 (Тростянець та Новодністровськ), три вежі РТПС (Херсон, Петровірівка та Олевськ), три менші вежі РПТС Бахмач, Куп'янськ та Лозова і як мінімум одна вежа РРЛ (Славутич) серії 3.603.2-11.86 кінця 80-х рр. початку 90-х рр.. Також можливо до цієї серії мала належати так і не завершена вежа у Першотравенську теж кінця 80-х рр..

Новодністровськ складається з 8 блоків пірамідальної частини приблизною загальною висотою 120 метрів з розмірами основи 35 на 35 метрів та верхівки 7,5 на 7,5 метрів, 4 блоків призматичної частини розмірами 7,5 на 7,5 метрів висотою 13,5 метрів кожен, 8 блоків призматичної частини розмірами 2,5 на 2,5 метрів висотою 6,75 метрів кожен та стандартна труба для ДМХ антени висотою 20,19 метрів. У сумі близько 248 метрів.
Тростянець відрізняється лише пірамідальною частиною, вона складається з 4 блоків приблизною загальною висотою 66 метрів з розмірами основи 15 на 15 метрів та верхівки 7,5 на 7,5 метрів. У сумі близько 195 метрів.
На жаль не маючи усіх деталей серії 3.603.2-11 точний розрахунок не можна зробити (а у Тростянці може бути навіть більше секцій призми розмірами 2,5 на 2,5 метрів).


Тростянець та Новодністровськ.


Петровірівка складається з 6 блоків пірамідальної частини загальною висотою 93,326 метрів з розмірами основи 22,5 на 22,5 метрів та верхівки 5 на 5 метрів, 3 блоків призматичної частини розмірами 5 на 5 метрів висотою 13,5 метрів кожен, 5 блоків призматичної частини розмірами 2,5 на 2,5 метрів висотою 6,75 метрів кожен та трубами для ДМХ антен приблизною загальною висотою 36 метрів. У сумі близько 203,576 метрів.
Олевськ відрізняється від Петровірівки лише відсутністю одної призматичної частини розмірами 5 на 5 метрів висотою 13,5 метрів. У сумі близько 190,076 метрів.


Петровірівка та Олевськ.


Херсон. Херсон майбуть найцікавіша з трьох веж. Її нижня (пірамідальна) частина співпадає з пірамідальними блоками 3.603.2-11.86. Пірамідальна частина складається з 7 блоків загальною висотою 106,71 метрів з розмірами основи 35 на 35 метрів та верхівки 5 на 5 метрів. Верхня призма складається з 9,5 блоків призматичної частини розмірами 2,5 на 2,5 метрів висотою 6,75 метрів кожен загальною висотою 64,125 метрів що робить її найвищою призмою 2,5 на 2,5 метрів на вежах України та найближчою до серії 3.603.2-15. Центральна частина складається з двох призматичних блоків розмірами 5 на 5 метрів, один висотою 13,5 метрів, інший 6,75 метрів які мають бути позичені з 3.603.2-11 (можливо розпад СРСР змусив скоригувати початковий план вежі). У сумі близько 191,085 метрів.


Херсон.


Бахмач, Куп'янськ та Лозова. Усі три побудовано у другій половині 80-х, початку 90-х рр. Ці вежі складаються з 11 блоків пірамідальної частини (характерне використання напіврозкісної грати) загальною висотою 106,84 метрів з розмірами основи 20 на 20 метрів та верхівки 2,5 на 2,5 метрів, перехідна ставка висотою десь 0,33 метри, 5 блоків призматичної частини розмірами 2,5 на 2,5 метрів висотою 6,75 метрів кожен. У сумі близько 140,92 метрів.


Бахмач, Куп'янськ та Лозова.
Власне усі попередні розрахунки веж на форумі.
3.603.2-15
На нашому Onedrive можна подивитися матеріали щодо цієї серії. Окрім вищезгаданої вежі у Херсоні іншого в Україні немає, тому тут залишимо лише схему вежі серії 3.603.2-15 на яку схожа вежа у Херсоні.


3.603.2-15.
А інша інформація на форумі. Велика подяка користувачу "зритель" за знайдену інформацію та натхнення, а E.v.g. за велику допомогу.
Більше інформації на форумі.

* - колись тут буде посилання на сторінку з цими антенами/передавачами. ** - колись тут буде посилання на сторінку з опорами та щоглами РРЛ.


Наші друзі та партнери:

Ми на

приєднуйтесь

Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні 2006-2021