Нитки Аріадни цифрового конкурсу

 

15-18 серпня в українському телепросторі відбулася, без перебільшення, епохальна подія, яка незабаром розділить історію комерційних каналів на «до» і «після» і перекроїть ринок.

 

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розподілила місця в ефірних цифрових мультиплексах. Коли вимкнуть аналогове мовлення (за умовами Женевської угоди, це має статися до 2015 року), українці, в яких немає супутникової антени чи кабелю, побачать у своїх телевізорах саме ці, обрані Нацрадою, канали.

 

Результати конкурсу дуже неоднозначні. Як щодо регіональних передавачів, так і щодо загальнонаціональних мереж. Група «Інтер» отримала найбільше - 8 місць із 28. Канал UBR чоловіка члена Нацради Оксани Головатенко (яку вважають людиною Хорошковського, бо прийшла вона до Нацради саме з групи «Інтер») переміг в 11 обласних центрах, у тому числі в Києві. Зате міському «Сіті» місця у столиці не знайшлося. Як і іншим сильним у своїх регіонах телекомпаніям - у їхніх містах.

 

Російський мовник ОРТ частот не отримав, але за нього таки проголосували три члена: Євген Баранов, Ірина Опілат та Володимир Манжосов.

 

ТВі, «2+2», «Ера» не потрапили до загальнонаціональної цифри. Натомість там будуть вузьконішеві «Хокей» Бориса Колеснікова, «Банк-ТК» Нацбанку, «Голдбері» Едуарда Прутніка і ще багато досить дивних каналів. Двох із них - «Вінтаж ТВ» (ТОВ «Корона санрайз») й «Ескулап-ТВ» (ТОВ «Аспера-2011») - ринок не знає взагалі.

 

Серед 28 каналів немає дитячого проекту, як і проекту про культуру (навіть ДТРК «Культура»). Натомість є 4 музичних канали.

 

Втім, якщо говорити про загальнонаціональну цифру, навряд чи хтось сумнівався, що все буде саме так. Цифровий процес із самого початку - з вибору провайдера «Зеонбуду» - був темним і викликав підозри в корупції. Але були сподівання: ну, хоча б місцеві частоти розподілять нормально - між тими, кого не пустять у всю країну, й потужними обласними телекомпаніями. Але регіональний конкурс «перевершив» усе...

 

 

Місцеві мовники й ОДТРК

 

В усіх областях по одному місцю в МХ-5 отримали обласні державні телекомпанії. Приватні місцеві мовники, за поодинокими винятками, туди не потрапили взагалі. Небажання надавати їм перевагу члени Нацради обґрунтовували просто: вони фінансово неспроможні забезпечити мовлення та сплачувати кошти «Зеонбуду». Мовляв, майже 70% регіональних компаній, які презентували концепції, мають 2-3 години власного мовлення, а протягом решти часу ретранслюють загальнонаціональні канали.

 

Однак місця не діставалися й ТРК з цілодобовим мовленням, без ретрансляцій.

 

Із заходу країни (і Львів, і Рівне, і Тернопіль, і Чернівці) місцеві телекомпанії витіснили взагалі, туди пройшли лише ОДТРК і таємничі ТОВ-ки з Києва.

 

Керівник центру законодавчих ініціатив НАМу Ольга Большакова запитувала у членів Нацради, чому раніше задекларований принцип (компанія - лідер у регіоні має отримати принаймні одне місце в мультиплексі) не було враховано в низці міст. Адже у Тернопільській області можна було дати місце каналу TV-4, у Львівській - «Каналу 24» тощо. «Ці компанії розраховували на цей принцип перед тим, як зважували, чи йти на конкурс. Але цей принцип було змінено», - наголосила пані Большакова під час засідання 17 серпня.

 

У відповідь член Нацради Ірина Опілат зазначила: «За якою шкалою ми обираємо лідерів мовлення? Чому ви не вважаєте (лідером. - ТК) ОДТРК, яка з хронічним недофінансуванням закриває всю відповідальність, яку не хочуть закривати комерційні компанії. А ОДТРК тягне і дитяче, і соціальне. Я би вважала їх лідерами».

 

У регіональних компаній ще залишається можливість податися на повторний регіональний конкурс. Члени Нацради вже оголосили його проведення. Умови участі буде змінено, щоб кілька телекомпаній могли об'єднатись або знайти інший спосіб забезпечити цілодобове мовлення на одній частоті. Однак у деяких областях це вже неможливо. Приміром, у Києві, Чернівецькій області роздано всі частоти.

 

Деякі компанії не хочуть чекати, вони оскаржуватимуть результати конкурсу в суді. Про такі наміри вже заявила Чорноморська ТРК.

 

Катерина М'ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників, каже, що її шокували результати конкурсу. Вона зауважує, що п'ять ТОВ зі словом «ТБ» (чи - на диво для української мови - «ТВ») в назвах, фактично створили ще одну загальнонаціональну мережу: «Найбільше занепокоює, що в чотирьох каналах, передбачених для регіонального місцевого мовлення, ліцензії отримали київські компанії, які, як ми розуміємо, формують таким чином ще одну загальнонаціональну мережу. Відповідно, як ми й прогнозували, цей конкурс став новим кроком до значного скорочення регіонального мовлення й регіональної інформації в Україні».

 

Голова Нацради Володимир Манжосов «заспокоює»: для тих компаній, які не перемогли, можуть створити окремі, регіональні чи місцеві, мультиплекси. Але хто й коли - невідомо: цією справою, на його думку, має займатися не «Зеонбуд»: «Я думаю, що треба вам самим це питання вивчати і шукати інвестора, який захоче створити такий місцевий провайдер. Наша задача полягатиме в тому, щоб разом із УДЦР знайти частоту для такого регіонального мультиплексу».

 

 

Темні конячки

 

Зупинімося детальніше на тих п'яти компаніях, що розділили між собою карту України, не діставшись хіба що до Одеської області. Це ТОВ «Партнер ТБ», яке отримало всі місця у Вінницькій, Івано-Франківській, Черкаській та Хмельницькій областях, ТОВ «ТВ Вибір», яке стало переможцем у Волинській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській та Львівській областях, ТОВ «Новий формат ТВ» - місця у всіх містах Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Луганської (окрім самого міста Луганськ) областей, а також майже у всій Донецької області (лише в Донецьку і Красноармійську не вистачило). А ще це компанія «Аріадна ТВ», якій члени Нацради дали Житомирську, Київську, Чернігівську, Сумську та Полтавську області, а також ТОВ «Лідер ТВ», якому пощастило стати власником місць у Кіровоградській, Херсонській, Миколаївській області та в Криму.

 

Того, що в цих компаній спільний власник, ніхто ніби й не приховує. За документами, три компанії - ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Партнер ТБ» та ТОВ «Аріадна ТВ» - мають спільного засновника. Це хтось на ім'я Віталій Морозов.

 

Повний список засновників (за заявками на видачу ліцензій):

 

ТОВ «Новий формат ТВ» - Віталій Морозов і Тетяна Сібілєва.

ТОВ «Партнер ТБ» - Віталій Морозов та Юрій Пузоренко.

ТОВ «Аріадна ТВ» - Віталій Морозов, Андрій Ященко.

ТОВ «ТВ Вибір» - Сергій Рибак та Юрій Федоренко.

ТОВ «Лідер ТВ» - Володимир Денисенко.

 

Є підозра, що всі ці компанії представляють єдиний проект. Це видно з ідентичних концепцій, презентованих на засіданні. Хоча й ті було окреслено в загальних рисах: кінопоказ, інформаційне мовлення, розважальні та дитячі телепрограми...

 

Але членів Нацради переконав інший аргумент: платоспроможність. Не в позатекстовому сенсі цього слова, який першим спадає на думку :), а в сенсі фінансової спроможності забезпечити мовлення 24 години на добу власним продуктом.

 

Втім, під час презентації ніяких доказів беззаперечної платоспроможності надано не було. Лише представник ТОВ «Лідер ТВ» запевнив, що в проект інвестуватимуться «три мільйони».

 

Представники п'ятьох ТОВ-тріумфаторів тікали від журналістів, щойно завершували презентуватися. Якщо і вдавалося їх наздогнати в коридорах Нацради, то давати свої контакти вони відмовлялися.

 

Вони були не єдиними новими гравцями, яким щастило. Приміром, у Чернівецькій області на рівні з Чернівецькою ОДТРК й тим же ТОВ «Партнер ТБ» частоти отримали новостворені ТОВ «Чернівецький промінь» і ТОВ «Місто ТБ». При цьому представник «Чернівецького променя» на засіданні Нацради зазначив, що власники готові інвестувати в проект 10 млн грн. Голова Нацради Володимир Манжосов назвати цих власників відмовився, пославшись за «захист персональних даних». Мовляв, і так без дозволу назвали прізвища по «п'ятірці».

 

 

Аргументація вибірковості

 

Жодної частоти не отримав «Гравіс» («Сіті») та інші компанії, близькі до групи «1+1»: ТОВ «ТРК "ТЕТ-Дніпропетровськ"», ТОВ «Телерадіокомпанія "ТЕТ-Полтава"», ТОВ «Телерадіокомпанія "S-ТЕТ"» (Харків). Всі вони пропонували концепцію, відмінну від формату ТЕТу, а саме - просвітницько-інформаційний канал із дитячими та науково-просвітницькими програмами.

 

Також на 16 областей подавало заявку ТОВ «Медіа сервісез Україна», яке, за словами Оксани Головатенко, також афільоване з групою «1+1». За нього Нацрада не віддала жодного голосу.

 

Однак із «Сіті» ситуація найбільш показова, оскільки єдиний приватний київський канал не лише не отримав частот у різних містах - йому не вистачило місця навіть у столиці.

 

Члени Нацради свою позицію аргументували. Зокрема, Оксана Головатенко зазначила, що їй були не зрозумілі плани компанії «1+1» та низки афільованих до неї структур, які подавалися на конкурс. «Вибачте, але чотири компанії в кожному регіоні... Я не розуміла ваших планів, який канал буде мовити, і чи не буде перетинання? Це стосується ТЕТа, "Гравіса" та інших», - сказала вона у відповідь на запитання журналістів «1+1».

 

А от Лариса Мудрак пояснила свою відмову голосувати за «Сіті» так: «Для мене великою дилемою стало те, що пан Докаленко сказав: ми готові розвиватись як великий загальнонаціональний мовник. Але для цього потрібна зовсім інша концепція, яка не була представлена. А була представлена концепція міського каналу "Сіті"».

 

Член Нацради Микола Фартушний додав: якщо у «Сіті» були амбіції мовити по всій Україні, варто було подаватися на конкурс із загальнонаціональним покриттям.

 

Нагадаємо, UBR (той самий, що переміг у Києві та 10 обласних центрах) із самого початку подавався на місця як із загальнонаціональним, так і з регіональним покриттям.

 

Своє неголосування за канал «24» члени Нацради не обґрунтовували.

 

А от щодо відмови Першому діловому, який також претендував на близько десятка областей, Ірина Опілат сказала, мовляв, їй не зрозуміло, за яким принципом канал обирав регіони: «Я так думаю, що це були міста-мільйонники. Ця вибірковість мене здивувала. Я не зрозуміла системи. Я особисто надавала свій голос компаніям, які брали повністю регіон із маленькими селищами».

 

Не лише Першому діловому, а й тим-таки «Сіті» і «Каналу 24» закинули, що вони подавали заявки лише на обласні центри (не враховуючи маленьких містечок, що важливо для цілісної розбудови регіональних мереж).

 

І знову нагадаємо: UBR Нацрада віддала самі вершки - облцентри з Києвом на чолі. Без жодних нарікань стосовно того, що канал, на відміну від «Аріадни ТВ», «Лідера ТВ» тощо, зовсім не планував «закривати дірки» в областях, де не вистачало конкурсантів.

 

Не голосувала за UBR тільки Оксана Головатенко. Певно, було не дуже етично. А єдиним поясненням такої прихильності до UBR інших членів було те, що вони, мовляв, підтримали цікаву концепцію ділового каналу.

 

 

 

Розподіл ринку між групами

 

У загальнонаціональних мережах чотири місця отримала група StarLightMedia. Не пощастило лише QTV цього холдингу.

 

Група «Україна» отримала «добро» на свій головний однойменний канал і на кіноканали «Кіноточка» та «НЛО-ТБ».

 

Група «Інтер» отримала найбільше - 8 місць («Інтер», К1, К2, Enter music, Enter film, «Мега», «MTV-Україна», НТН). Нові проекти - «Новини ТВ», «Спорт ТВ» «Чистий прибуток», «Мелорама» - частот не дістали.

 

Найменше пощастило групі «1+1». Члени Нацради не лише залишили «Сіті» без ефіру, але й не проголосували за «УНІАН ТБ» й навіть за «2+2». Пояснити журналістам свого рішення вони не змогли, хоча запитання їм ставили неодноразово. На чергове уточнення з приводу «2+2» Манжосов сказав просто: «Якщо є запитання, - ми відповідаємо так, як відповідаємо».

 

5-му каналу, а саме компаніям «ТРК "НБМ"» та «Експрес-Інформ», так і не вдалося здійснити давньої мрії і розділитися. Частоту отримала лише перша компанія.

 

Також із нинішніх загальнонаціональних мовників місце в мультиплексі дісталося НТКУ й ТОНІСу.

 

ТВі і публічний конфлікт із Нацрадою

 

Прогнозовано до мультиплексів не потрапили ТВі і пропоновані ним канали «ТВі Культура» та «Інфо24».

 

Микола Фартушний свою відмову голосувати мотивував тим, що компанія має публічний конфлікт із Нацрадою: «У телекомпаній є дві можливості для вирішення цього конфлікту: або з'ясування стосунків через суди і залучення громадськості, або переговорний процес, коли ми це вирішуємо у внутрішній дискусії. ТВі пішов шляхом публічного з'ясування стосунків. У цьому немає проблем. Коли ми ці стосунки з'ясуємо, тоді зможемо говорити про подальші кроки щодо розбудови цього каналу. А переносити конфлікт на новий рівень, на цифру я не вважаю для себе можливим».

 

А от Оксана Головатенко не голосувала за компанію, бо «мала сумніви в її платоспроможності». Її збентежив статутний фонд телекомпаній - 1000 грн: «Тобто чотири фізособи, які внесли по 250 гривень кожний. Чи готова ця компанія для подальшого мовлення? Я не побачила такої готовності». Хоча під час засідання Микола Княжицький зазначив, що в проект планується інвестувати 10 мільйонів.

 

«Я поставила запитання: які джерела доходу? Й отримала відповідь, що на сьогодні є банки, готові кредитувати під ім'я журналіста. Але я ніколи не зустрічала ситуації, щоб під ім'я журналіста давали кредит. Завжди беруть у заставу техніку тощо. Тому говорити можна все що завгодно. Щодо "Зеонбуду" була банківська гарантія на 1 мільйон гривень», - сказала пані Головатенко.

 

Але тут чомусь згадується «Лідер ТВ» і його так само усна обіцянка вкласти у проект 3 млн грн...

 

 

Спорт у форматі хокею

 

Найбільшим сюрпризом стала перемога в конкурсі компанії «Тотвельд» - каналу «Хокей», чиїм засновником є хокейний клуб «Донбас» із Донецька (власник - Борис Колесніков). Це був єдиний спортивний мовник, який отримав місце. Хоча претендували кількаро: «Спорт» групи «Україна», «Поверхность Спорт-Тур» «Поверхности» і, зрештою, напівспортивний формат «2+2», який на сьогодні транслює футбол та баскетбол. Ну, і «Спорт ТБ» «Інтера».

 

Навіть попри впливовість власника, поява «Хокею» в когорті загальнонаціональних мовників виглядає більш ніж дивною. Цим видом спорту в Україні цікавляться одиниці, ми не Росія чи Канада. Логічно, що канал досі мав супутникову ліцензію, адже його формат винятково нішевий. З таким же успіхом можна запускати канал бадмінтону чи настільного тенісу.

 

Однак члени Нацради переконували, що канал, попри назву, має намір висвітлювати різні напрямки спорту. «Коли була презентація та видача супутникової ліцензії, заявники сказали, що вони беруть на себе певну соціальну місію. Це пов'язано з побудовою льодових стадіонів. І надалі вони напевно розглядатимуть концепцію присутності інших заходів на цьому каналі, - наголосила Оксана Головатенко, - Назва "Хокей", але програмна концепція спортивна. Окрім "Хокею" там будуть футбольні заходи. Адже канал "Футбол" у мультиплекс не потрапив, тому можна говорити про спортивний канал, який буде мовити».

 

Однак у концепції, розданій на засіданні, йдеться, що канал створюється для популяризації саме хокею. Пріоритетним буде український хокей, також канал показуватиме ігри НХЛ, російської футбольної першості. Мовлення планує почати у січні-лютому 2012 року.

 

Володимир Манжосов переконував, що Україна без спортивного каналу не залишиться: «У Національній раді є лист відомих діячів українського спорту з проханням підтримати їхню ідею про створення державного спортивного каналу. Тому такий канал, я думаю, з'явиться». Яким чином може з'явитися такий державний канал - він не пояснив.

 

На його думку, нині вистачає кабельних спортивних телеканалів: «Є канал "Футбол", який має свою аудиторію, і вище цієї аудиторії він не набере. Тому я думаю, що вони правильно робили, коли не подавалися на загальнонаціональний конкурс».

 

Якщо вже футбол не набере більше своєї нинішньої аудиторії, що вже казати про хокей?

 

 

Про розкіш і Нацбанк, надзвичайну «Погоду» та музичні канали

 

Окрім «Хокею» Колеснікова Нацрада підтримала ще й Goldberry Едуарда Прутніка. Цей супутниковий канал претендував на місця в мультиплексі разом з іншим мовником своєї групи - People (ТОВ «Медіапоінт»), однак останній голосів не отримав.

 

Як ішлось у презентації на засіданні, Goldberry має намір налагоджувати європейську інтеграцію України, інформувати про життя в Європі, співпрацювати з різними посольствами та місіями європейських держав. А між тим розповідати про моду, розкішне життя та подорожі.

 

«У нас була певна дискусія щодо цього каналу. Але нещодавно ми переоформлювали ліцензію у зв'язку зі зміною власників. І нас запевнили, що новий власник має всі можливості для того, щоб вийти на програмну концепцію, яку вони подали», - так голова Нацради аргументував підтримку цієї компанії.

 

Ще один канал, за який проголосували всі члени, - «Банк-TV», канал Національного банку, який у червні цього року отримав ліцензію на супутникове мовлення. Ще тоді радник голови НБУ Марта Гримська наголошувала, що при створенні канал отримав 10 млн грн статутного капіталу.

 

«Я вже казав, що ми з заяв на загальнонаціональне мовлення будемо намагатися формувати таким чином, щоб задовольнити всі потреби наших глядачів у різноманітних форматах мовлення. Goldberry - канал подорожей, тобто суспільство потребує насправді такої продукції. І ми бачили це, коли аналізували програмне наповнення у кабельних мережах», - наголошував на брифінгу Володимир Манжосов

 

Також до цифри потрапили два канали Наталії та Юрія Лященків - «Погода ТБ» та Star TV. «Погода ТБ» було презентовано як метеоканал, який бере на себе функцію інформування про надзвичайні ситуації.

 

Star TV став четвертим музичним проектом, який потрапив у мультиплекс. Однак Оксана Головатенко знайшла аргументи, щоб обґрунтувати таку кількість: «МТV - це не музичний канал. 70% контенту пов'язані з молодіжною аудиторією, не є музичним. Цей формат присутній у всіх країнах Європи, і він не є музичним. М1 - це на 100% музичний формат, який на сьогодні є загальнонаціональним мовником і користується популярністю. Про що кажуть рейтинги. Enter music - 100% інтелектуальна музика. Ви там не побачите попси. Це джаз, рок. Третя компанія - Start TV. Привабливим є те, що представник, який презентував компанію, сказав, що в основі є українські виконавці, які будуть там присутні і вироблятимуть свої програми».

 

 

Нові й невідомі

 

Як і в конкурсі на регіональне покриття, не обійшлося без нових гравців із невідомими власниками. Це компанії «Корона санрайс» та «Аспера 2011». Перша пропонувала ретроканал «Вінтаж ТВ». На презентації її представник казав, що проект буде гармонійним поєднанням минулого та сучасного. Термін «вінтаж» означає витриманість та якість вина, тож канал планує піднімати архіви, шукати найкраще та пропонувати українцям «ретротелебачення», ніша якого не заповнена. Розрахований він буде на аудиторію 35-60 років.

 

«Аспера 2011» пропонувала медичний канал «Ескулап-ТВ». Проект транслюватиме програми про здоров'я й готовий розпочати мовлення з 1 вересня.

 

Засновників цих каналів члени Нацради так само не розголошують.

 

 

Що далі?

 

Ключовими залишаються питання: хто стоїть за тими п'ятьма загадковими ТОВ, які разом із UBR перемогли майже скрізь на регіональному конкурсі? Як і коли розігруватимуться залишкові регіональні місяця? Зрештою, чи будуть ті, хто програв, оскаржувати результати конкурсу, чи реально їм у цих судах перемогти?

 

«Телекритика» по гарячих слідах зібрала враження телевізійників і спробувала розшукати відповіді на ці та інші запитання. Ситуацію вже прокоментували Микола Княжицький, Олександр Ткаченко, представники ZIKу, «Рівного 1», юристи та інші експерти. Відповідний матеріал читайте на ТК незабаром.

 

А поки - дещо несподіваний коментар Ольги Большакової. Вона вважає, що у складному стані опинилися не лише ті регіональні мовники, яким було відмовлено в місці в мультиплексі, але й ті, хто переміг. Їхнє майбутнє є певним лише на перший погляд, вважає вона, адже попереду найскладніше - виконання конкурсних умов та сплата тарифів оператора телекомунікацій:

 

«Під час конкурсу всі учасники переконували Національну раду в тому, що в разі перемоги вони отримають значні інвестиції та кредити. На жаль, досвід свідчить про те, що такі сподівання не завжди виправдовуються, особливо коли йдеться про бюджетні кошти. Поза тим, інвестиції й кредити вичерпуються, а тарифи треба сплачувати щомісяця. І на сьогоднішній день рекламний ринок не дозволяє розраховувати на покриття таких значних витрат. Ми вже неодноразово звертали увагу на те, що тарифи ТОВ "Зеонбуд" завищені і призведуть до збитковості принаймні регіональних мовників. За нашими розрахунками, вони в 4-5 разів більші за собівартість послуг, і наразі ми звернулись до Антимонопольного комітету України із повідомленням про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адже ТОВ "Зеонбуд" є монополістом. Поки що наше звернення розглядається».

http://www.telekritika.ua/media-rinok/dvb/2011-08-19/65138