Нацрада розблокувала роботу: які рішення ухвалила після двомісячної перерви (оновлено)

Теги: Аналогове радіомовлення
Перегляди: 681
Дата: 2019-07-04 19:45:46
Автор: E.v.g.



4 липня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення після понад двомісячної перерви відновила проведення засідань. Але із запланованих у порядку денному 207 питань розглянула тільки невелику частину.
                            Нацрада розблокувала роботу: які рішення ухвалила після двомісячної перерви

За відсутності першої заступниці голови Ольги Герасим’юк, яка перебуває у відпустці, член Нацради Олег Черниш планував теж не брати участі в засіданні, оскільки не погоджувався із запропонованим порядком денним. Він закликав перенести засідання на 11 липня і внести до порядку денного тільки ті питання, щодо яких є консенсус. Також пан Черниш пропонував:

  • виносити питання на засідання після закритої внутрішньої наради членів Нацради, яка хоч і не прописана в регламенті, але члени Нацради можуть збиратися;
  • не виносити на засідання питання про вибори голови Нацради: «Я вважаю, що це неетично. У мене, Ольги Герасим’юк, Олександра Ільяшенка, Юрія Артеменка завершується термін повноважень (4 і 7 липня. – ДМ). І ми фактично нав’яжемо голову новим людям, які будуть призначені після нас»;
  • не оголошувати ніяких конкурсів на мовлення, доки не буде проведено спеціальних конкурсів для Суспільного мовника. У порядку денному були питання про оголошення п’яти конкурсів для розбудови загальнонаціональних радіомереж, у яких могли би брати участь як суспільні, так і всі інші радіостанції. Ініціатор цих конкурсів Сергій Костинський сказав, що в резерві Нацради наявні 140 частот, а на конкурс він пропонував виставити 77 частот у 23 областях, з них 41 – у 20 обласних центрах. «Широкі умови конкурсу дозволяють взяти участь у ньому “Українському радіо”, “Культурі”, “Променю”, “Армії ФМ”, “Громадському радіо” та іншим приватним радіостанціям». Олег Черниш натякнув на можливу корупційну складову цих конкурсів – колеги відкинули ці його припущення.

Олега Черниша вдалося переконати розглянути хоча б частину питань порядку денного, зокрема – видачу або продовження дозволів на тимчасове мовлення.

Справа в тому, що в липні-серпні завершується строк дії дозволів на тимчасове мовлення, виданих Нацрадою влітку минулого року (строк дії перших дозволів завершуються 11 липня). І мовники опинилися перед загрозою припинення мовлення, якщо їхні дозвільні документи втратять чинність. Зокрема, в такій ситуації опинилася радіостанція Міноборони «Армія ФМ». Тому Міністерство інформаційної політики та командування Операції об’єднаних сил закликали Нацраду відновити роботу і видати дозволи на тимчасове мовлення в зоні ООС.

На засідання Нацради 4 липня прийшли представники Центральної телерадіостудії Міністерства оборони на чолі з Яною Холодною, представники громадськості (зокрема, руху «Відсіч»), прихильники «Армії ФМ», а також народний депутат, заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сергій Висоцький.

Член Нацради Сергій Костинський повідомив, що планується до 11 липня продовжити 20 дозволів на тимчасове мовлення, до 19 липня – 6 дозволів, до 26 липня – 4 дозволи, до 2 серпня – 10 дозволів. Також Нацрада планувала видати й нові дозволи на частоти, які нещодавно прорахував «Український державний центр радіочастот» або ж від яких відмовилися деякі з мовників.

Після дискусії Олега Черниша з колегами члени регуляторного органу погодилися залишити в порядку денному тільки низку найнагальніших питань:

  • продовження і видача дозволів на тимчасове мовлення;
  • погодження трьох проектів розпоряджень уряду, що стосуються інформаційної безпеки;
  • замовлення в УДЦР прорахунку частот;
  • оголошення конкурсу на місцеве цифрове мовлення;
  • затвердження пропозицій щодо змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору;
  • створення робочих груп з опрацювання документів про структуру власності ліцензіатів та з нагляду за дотриманням ліцензіатами виборчого законодавства під час парламентської виборчої кампанії.

Решту з 207 питань порядку денного перенесено на наступні засідання. Серед них – призначення представників Нацради в регіонах. У половині областей регулятор наразі не має представників, оскільки завершилися їхні контракти. Це ускладнює нагляд за ліцензіатами і проведення перевірок. У 13 областях уже проведено конкурси на вакантні посади, і Нацраді треба лише своїм рішенням затвердити переможців на посади. Але щодо цих кандидатур, певно, немає консенсусу.

Тимчасові дозволи

Під час засідання Нацрада продовжила на один рік дозволи на тимчасове мовлення 8 радіостанціям і 10 телеканалам; видала нові дозволи на тимчасове мовлення 8 радіостанціям і 6 телеканалам. Трьом радіостанціям Нацрада анулювала дозволи за їхніми заявами.

Продовжено дозволи радіостанціям:

  • «Радіо НВ» – Чаплинка і Чонгар Херсонської області
  • Kiss FM – Генічеськ Херсонської області
  • «Хіт ФМ» – Генічеськ Херсонської області
  • Radio Roks – Генічеськ Херсонської області
  • «Русское радио – Україна» – Бахмутівка Луганської області
  • «Радіо М» – Бахмутівка Луганської області
  • «Мейдан» – Новотроїцьке, Чаплинка Херсонської області
  • «Армія ФМ» – Гірник Донецької області, Бахмутівка Луганської області, Скадовськ, Чаплинка, Чонгар Херсонської області

Продовжено дозволи телеканалам:

  • «Україна» – Бахмутівка Луганської області
  • ZIK – Бахмутівка Луганської області
  • Прямий канал – Бахмутівка Луганської області
  • ICTV – Бахмутівка Луганської області
  • «1+1» – Волноваха Донецької області
  • 5 канал – Волноваха Донецької області, Бахмутівка Луганської області
  • «Перший західний» – Сватове Луганської області
  • «UA: Перший» – Волноваха Донецької області, Бахмутівка Луганської області
  • «UA: Донбас» – Волноваха, Краматорськ, Маріуполь, Покровськ Донецької облаті, Бахмутівка, Білолуцьк, Широке Луганської області
  • UATV – Гірник, Волноваха Донецької області, Бахмутівка Луганської області, Чонгар Херсонської області

Видано нові дозволи радіостанціям:

  • Radio Relax – Генічеськ Херсонської області
  • «Армія ФМ» – Авдіївка Донецької області, Лисичанськ Луганської області
  • «Радіо УНА. Перша українська націоналістична хвиля» – Бахмут, Гірник, Дружківка, Костянтинівка, Мар’їнка, Покровськ, Новотроїцьке Донецької області, Бахмутівка, Новотошківське Попаснянського району, Станиця Луганська, Широке Луганської області
  • «Стильне радіо Перець ФМ» – Щастя Луганської області
  • «Херсон ФМ» – Чаплинка Херсонської області
  • «Українське радіо» – Бахмутівка, Сватове Луганської області, Чаплинка Херсонської області
  • «Промінь» – Волноваха Донецької області, Старобільськ, Широке Луганської області
  • «Пульс» – Бахмутівка Луганської області

Видано нові дозволи телеканалам:

Анульовано дозволи за заявами самих радіостанцій:

  • «Країна ФМ» – Бахмутівка Луганської області;
  • «ФМ Галичина» – Волноваха Донецької області, Лисичанськ, Сватове, Старобільськ, Широке Луганської області;
  • «Громадське радіо» – Широке Луганської області.

Місцевий цифровий конкурс

Єдиний конкурс, щодо проведення якого в усіх членів Нацради є консенсус, – на місцеве цифрове мовлення. Десятки місцевих мовників досі не мають цифрових ліцензій, тому Кабмін пішов назустріч пропозиціям Незалежної асоціації телерадіомовників і Нацради та продовжив до кінця 2019 року аналогове мовлення місцевих телеканалів, які не мовлять у цифровому ефірі. За цей час Нацрада має знайти можливості забезпечити телекомпанії цифровими ліцензіями.

Одна з таких можливостей – ліцензування так званих локальних мультиплексів. Нацрада ще минулого року замовила в УДЦР прорахунок частот для місцевого цифрового мовлення в 47 населених пунктах і отримала перші 11 погоджених частот, які виставляє на конкурс, розповів «Детектору медіа» відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко. За його словами, операторами телекомунікацій будуть або один з мовників, або Концерн РРТ, «Зеонбуд» не має стосунку до цих локальних мультиплексів.

4 липня Нацрада вирішила оголосити конкурс, на який виставляє 11 частот у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Харківській і Чернівецькій областях для 35 телеканалів:

  • Вільногірськ Дніпропетровської області – 3 канали
  • Дніпро – 5 каналів
  • Жовті Води Дніпропетровської області – 3 канали
  • Першотравенськ Дніпропетровської області – 3 канали
  • Нікополь Дніпропетровської області – 3 канали
  • Покрова Дніпропетровської області – 3 канали
  • Запоріжжя – 4 канали
  • Макарів Київської області – 3 канали
  • Переяслав-Хмельницький Київської області – 3 канали
  • Харків – 3 канали
  • Чернівці – 2 канали.

Конкурсні вимоги до програмної концепції передбачають розміщення соціально важливих та інформаційних програм місцевої тематики. Оголошення про конкурс буде опубліковано в газеті «Голос України».

Методика ліцензійного збору

Окремим рішенням Нацрада затвердила пропозиції щодо внесення змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору для мовників і провайдерів. Суть змін – запровадження знижки 70% на ліцензії на радіомовлення вздовж державного кордону. «Пропонуємо знизити ставку ліцензійного збору на прикордонні, особливо на територіях, що межують з країною-агресором», – повідомила заступниця голови Нацради Уляна Фещук.

За словами Сергія Костинського, це має стимулювати радіостанції розбудовувати мовлення в прикордонних територіях. «Ми хочемо у 188 населених пунктів уздовж державного кордону разом з Міністерством інформаційної політики привести українське радіомовлення. Для того, щоб стимулювати прихід туди українських радіостанцій, я пропоную, щоб ми внесли знижки 70%, оскільки це комерційно непривабливі території», – сказав він.

Пан Костинський нагадав, що для провайдерів з кінця 2016 року діє знижка 70% на ліцензії в Донецькій та Луганській областях. За його оцінкою, це дало змогу провайдерам зекономити півмільйона гривень та інвестувати ці кошти в нові мережі.

Нацрада надішле свої пропозиції до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору до Державного комітету телебачення і радіомовлення для підготовки проекту урядової постанови та внесення її на розгляд уряду.

Проекти розпоряджень уряду

Також 4 липня члени Нацради погодили три проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України:

  • Про делегацію Уряду України для участі у Всесвітній конференції радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку
  • Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393 (додаток – це План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року)
  • Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)

Змісту цих документів члени Нацради не повідомляли, посилаючись на те, що вони для службового користування. Уляна Фещук сказала, що ці проекти «потребують якнайшвидшого вирішення» та «стосуються інформаційної безпеки». Сергій Костинський додав, що ці питання не можуть піти далі в роботу без затвердження Нацрадою. «Ми витратили два роки на це рішення. Не можемо говорити про це, доки воно не затверджене», – сказав він.

Дві робочі групи

4 липня Нацрада створила дві робочі групи – з аналізу структур власності та з нагляду за виборами.

Перша робоча група – постійно діюча – для опрацювання відомостей та документів про структуру власності телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги. За словами Уляни Фещук, робоча група аналізуватиме зміст поданих ліцензіатами документів. Також найближчим часом Нацрада має оштрафувати тих ліцензіатів, які не надали цих даних до 31 березня 2019 року

Друга – тимчасова – для здійснення нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями виборчого законодавства під час виборчої кампанії позачергових виборів народних депутатів України. Така робоча група діяла під час президентських виборів, її очолювала Ольга Герасим’юк. Головою нової робочої групи стала Уляна Фещук. До складу робочої групи увійшли керівники різних управлінь і відділів Нацради, керівник апарату. Коли Олег Черниш теж виявив намір приєднатися, Уляна Фещук запропонувала, щоб до робочої групи за згодою включили всіх охочих членів Нацради.

Робоча група аналізуватиме результати постійного цілодобового моніторингу загальнонаціональних теле- і радіоканалів, українських та іноземних супутникових телеканалів, вибіркових систематичних моніторингів регіональних і місцевих ЗМІ, а також розглядатиме звернення та скарги на мовників, пов’язані з виборами.

Олег Черниш звернув увагу, що під час президентських виборів Нацрада окремо виділяла в методології моніторингу інформаційні канали, чого немає в методології зараз. На це Сергій Костинський відповів, що всі інформаційні канали є супутниковими або загальнонаціональними каналами, тому підлягатимуть обов’язковому моніторингу.

ДетекторМедіа

Наші друзі та партнери:

Ми на

приєднуйтесь

<<
Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні 2006 - 2019
>>