Підготовлено роз’яснення стосовно питань впровадження цифрового телемовлення

Як повідомлялося раніше, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення у квітні 2011 року провела в найбільших областях України низку виїзних нарад із представниками місцевих органів державної влади та керівниками телерадіоорганізацій з питань впровадження наземного цифрового телемовлення. Також у квітні було оголошено конкурс на отримання ліцензій на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5.

18–20 травня в Одесі проведено нараду представників Національної ради, присвячену питанням розбудови загальнонаціональної цифрової телемережі.

Під час цих нарад і телемовників, і представників органів місцевої влади, які мають вести роз’яснювальну роботу для населення, цікавили різні аспекти впровадження цього проекту. Працівники Національної ради підготували роз’яснення стосовно тих питань, які найчастіше виникали під час обговорення питання впровадження цифрових технологій.

Роз’яснення на запитання,

які найчастіше виникають у мовників

щодо впровадження цифрового наземного телемовлення

1. Щодо оголошення конкурсів від 20.04.2011 на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 та переходу з аналогового на цифрове ефірне мовлення повідомляємо.

У разі переходу від аналогового до цифрового мовлення шляхом переоформлення (ч. 8 ст. 22 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”), ТРО-ліцензіат повинна надати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії встановленого зразка відповідно до вимог п. „в”, ч. 3 ст. 35 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”. На підставі цієї заяви Національна рада зможе звернутися до УДЦР щодо прорахунку нових параметрів, що будуть застосовані для цифрового мовлення. Такий прорахунок можливий у випадку відмови від використання аналогового каналу/частоти мовлення та відключення аналогового сигналу.

На сьогодні до Національної ради не надходили заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення.

Оскільки чинним законодавством (ч. 5 ст. 23 Закону) передбачено, що цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу ліцензується як багатоканальне, а видача ліцензій на багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу здійснюється на конкурсних засадах (ч. 7 ст. 23 Закону), Національна рада оголосила відповідний конкурс. Крім того, серед переліку запропонованих у конкурсі вільних каналів, наявні канали мовлення, які не належать чинним ліцензіатам та прораховані для впровадження цифрового мовлення.

2. Особливостей щодо оформлення документів, які подаються на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 інформуємо.

Всі вимоги до параметрів мовлення визначені умовами конкурсу, зокрема визначено особливості мовлення, вимоги до програмної концепції мовлення, організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов’язань. В залежності від цих характеристик мовлення складаються документи на участь у конкурсі. Форма заяви на видачу ліцензії на мовлення залишається незмінною.

3. Щодо терміну початку мовлення.

Закон України „Про телебачення і радіомовлення”, зокрема ч. 1, ст. 43 визначає, що організація-ліцензіат має право розпочати мовлення протягом року з дня набрання ліцензією чинності.

Інший порядок початку мовлення чинним законодавством не передбачено.

4. Щодо тарифної політики Концерну РРТ у випадку одночасного мовлення з використанням цифрового та аналогового стандарту.

Національна рада не може втручатися в господарські відносини юридичних осіб. Такі питання узгоджуться із Концерном РРТ на договірних засадах.

5. Про передавальні станції (передавачі в населених пунктах), які розміщені не в усіх населених пунктах, в яких здійснюється мовлення місцевих телекомпаній та про можливості мовлення місцевих телекомпаній в інших мультиплексах, окрім МХ-5.

За допомогою цифрових стандартів мовлення запропоновані в конкурсі передавачі, які розташовані в певному населеному пункті, мають значно ширшу територію охоплення сигналом (прилеглих територій до місць встановлення передавальної станції), ніж аналогові. ТРО може звернутися для уточнення або конкретизації території охоплення виставлених на конкурс передавальних станцій.

За результатами введення мереж МХ-5 з’явиться можливість розбудови мереж в інших населених пунктах за рахунок вивільнення частотного ресурсу. Ті місцеві мовники, які не будуть визначені переможцями конкурсу, або з різних причин не візьмуть участь у конкурсі, матимуть можливість перейти на цифровий формат під час наступних етапів впровадження цифрового мовлення. Отже, у разі потреби створення додаткових багатоканальних телемереж та по мірі надходження прорахунку частотного ресурсу можуть бути створені нові мультиплекси.

6. Про перехід на цифровий формат мовників, які з певних причин не взяли участь у конкурсі.

По тексту до п. 5.

7. Інші можливості для телекомпаній, які не будуть включені до мультиплексу МХ-5.

По тексту до п. 5.

8. Щодо причин оголошення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення (територіальна категорія мовлення – місцеве) на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-5.

На сьогодні Національна рада передбачила 4 програми (місця в мультиплексі) для мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-5. Конкурс на мовлення оголошено згідно з вимогами чинного законодавства для визначення цих місцевих мовників окремо по кожному населеному пункту відповідно до запропонованого переліку вільних каналів.

9. Щодо територіальної категорії мовлення ВАТ „Київтелемонтаж” (канал „Мега”).

Відповідно до затвердженого 01.12.2010 Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору (рішення НР № 1684) ВАТ „Київтелемонтаж” є регіональним телемовником.

Відповідно до конкурсних умов та чинного законодавства ця ТРО може брати участь у конкурсі на рівних з іншими юридичними особами засадах.

10. Про можливе зменшення обсягів мовлення ОДТРК.

Ліцензування ОДТРК буде відбуватися на підставі визначених в оголошенні обсягів мовлення та конкурсних умов.

11. Шляхи доставки програм мовників до станції мультиплексування може здійснюватися за допомогою збудованих опто-волоконних телемереж, мереж концерну РРТ та їх оренди. Синхронізація між станцією мультиплексування та наземними передавальними станціями буде відбуватися за допомогою супутника.

12. Про угоду з оператором ТК, якщо ТРО не визначена переможцем конкурсу.

Оператор телекомунікацій надає телекомунікаційні послуги не лише на підставі відповідної угоди, а й за наявності ліцензії на мовлення, виданої Національною радою. Якщо ТРО не буде визначено переможцем конкурсу, оператор ТК не зможе здійснювати розповсюдження програм. Тому попередня угода втрачає чинність.

13. Технічні вимоги до параметрів мовлення визначені в оголошенні конкурсу, зокрема визначено стандарт мовлення, умови розповсюдження, формат та інше.

14. Щодо повернення грошового внеску під конкурсну гарантію, інформуємо, що ч. 3 статті 26 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” визначає, що грошовий внесок інших учасників, які не стали переможцями конкурсу, зараховується до державного бюджету.

15. Типові угоди мовників з оператором багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 ТОВ «ЗЕОНБУД» розміщено на сайті Національної ради http://nrada.gov.ua/ (додаток до рішення № 825 від 15.04.2011). Ці типові угоди були погоджені 15 квітня 2011 року на засіданні Національної ради.

З детальною інформацією щодо порядку оформлення договору з ТОВ «Зеонбуд» можна ознайомитися на сайті компанії – www.zeonbud.com.ua.

16. Про умови надання документів на участь у конкурсі за умови створення ПУЛів.

На участь у конкурсі подається заява про видачу ліцензії юридичною особою, яка об’єднує підприємства (ТРО) та має статутні документи відповідно до вимог статті 12 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” затверджені у встановленому чинним законодавтсовм порядку.

17. Про способи доставки сигналу від студії мовника до передавальної станції провайдера мультиплексу МХ-5.

По тексту до п. 11

18. Про надання пільг для місцевих компаній.

Всі претенденти конкурсу беруть участь на загальних засадах та на рівні з іншими учасниками. Під час визначення переможців конкурсу Національна рада керується вимогами частини 2 статті 9, частин 12 та 14 статті 25 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору.

Видані Національною радою ліцензії залишаються чинними до визначених в ліцензіях строків дії.

19. Про компенсацію видатків.

Вирішення фінансових питань може відбуватися на договірних засадах із ТОВ „ЗЕОНБУД”

20. Про кабельне мовлення при переході на цифрові стандарти.

На сьогодні оголошено конкурс, який передбачає ліцензування багатоканального мовлення з використанням радіочастотного ресурсу та цифрових стандартів. Якщо ТРО, яка здійснює кабельне мовлення на підставі чинної ліцензії Національної ради, має наміри отримати ліцензію на цифрове мовлення, така ТРО бере участь у конкурсі на загальних засадах та відповідно до конкурсних умов.

21. Щодо зменшення загального обсягу мовлення під час ліцензування цифрового мовлення.

З метою ефективного використання прорахованого радіочастотного ресурсу, передбаченого для переходу на цифрове мовлення, Національна рада визначила, що граничний обсяг мовлення на одному каналі (програмі) мовлення багатоканальної телемережі складає 24 години на добу. Такі умови зазначені в оголошенні конкурсу. Тому ліцензування цифрового мовлення буде відбуватися на підставі цих обсягів мовлення.

У випадку, якщо ТРО не може створити власний продукт загальним обсягом мовлення – 24 години на добу, Національна рада пропонує таким ТРО об’єднуватися в підприємство, яке зможе брати участь у конкурсі як одна юридична особа.

22. Щодо оплати телекомунікаційних послуг ТОВ „ЗЕОНБУД” та Концерну РРТ.

Оплата послуг оператора телекомунікацій ТОВ „ЗЕОНБУД” відбувається на підставі відповідної угоди. У випадку, якщо доставку програм мовника до станції мультиплексування багатоканальної телемережі буде здійснювати Концерн РРТ, така послуга та її фінансова винагорода обумовлюється із виконавцем – Концерном РРТ.

23. Про регулювання державою цінової політики ТОВ „ЗЕОНБУД”.

Національна рада не може втручатися у фінансову діяльність ліцензіатів, цінова політика регулюється антимонопольним законодавством.

24. Чи можуть місцеві мовники отримати ліцензію з обсягом мовлення менше ніж 24 години на добу та за яких умов?

По тексту до п. 21

25. Що стосується перспектив місцевого мовлення із переходом аналогового до цифрового мовлення.

Відповідно до Регіональної угоди “Женева-2006”, Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні та у зв’язку із переходом телевізійного мовлення на цифрові стандарти, телевізійне мовлення в аналоговому форматі має припинитись після 2015 року.

Тому, всі ліцензії Національної ради, видані не лише місцевим телемовникам, а й решті телерадіоорганізацій залишаються чинними лише до 2015 року.

Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору встановлено етапи впровадження цифрового телемовлення і порядок створення цифрової телемережі. Отже, вирішення питання розвитку місцевого мовлення залежить від темпів впровадження цифрового наземного ефірного мовлення.

26. Чи можливе мовлення ТРО відповідно до чинної ліцензії, якщо телекомпанія не визнана переможцем конкурсу.

Якщо будь-яка телекомпанія, яка є чинним ліцензіатом Національної ради і має ліцензію на аналогове ефірне мовлення строком до 2015 року взяла участь у конкурсі, але не визнана переможцем цього конкурсу, вона може продовжувати мовлення відповідно до чинної ліцензії.

Проте, слід зазначити, що відключення аналогового мовлення почнеться в 2013 році, а телевізійне мовлення в аналоговому форматі має припинитись після 2015 року.

27. Про процедуру ліцензування ТРО, що об’єднуються.

ТРО, які мають на меті об’єднатися в єдине підприємство з метою подальшої участі у конкурсі повинні створити єдину юридичну особу. Новостворена юридична особа, яка об’єднує ТРО, бере участь у конкурсі та подає заяву про видачу ліцензії на мовлення. Вона повинна мати статутні документи відповідно до вимог статті 12 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”. За результатами конкурсу видається одна ліцензія на мовлення.

28. Чи розглядалася можливість зменшення кількості регіональних телемовників у зв’язку із впровадженням цифрового телебачення?

Зменшення кількості регіональних телемовників передбачено по окремим регіонам шляхом їх об’єднання в єдину організацію. Таке об’єднання відбувається за власним бажанням мовників, Національна рада не може втручатися в цей процес. На сьогодні таке об’єднання відбувається в АР Крим.

29. Шляхи ліцензування місцевих мовників, які не мають можливості створити власний продукт обсягом мовлення 24 години на добу.

Відповідно до конкурсних умов на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, граничний обсяг мовлення складає 24 години на добу. У випадку, якщо ТРО не може створити власний продукт загальним обсягом мовлення – 24 години на добу, Національна рада пропонує таким ТРО об’єднуватися в підприємство, яке зможе брати участь у конкурсі як одна юридична особа.

30. Чи можливе після переходу на цифрові стандарти мовлення, як раніше, спільне використання частоти?

Питання на сьогодні остаточно не вирішене. Під час проведення конкурсу на отримання ліцензій на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 Національна рада буде індивідуально підходити до розгляду заяв кожного учасника конкурсу та за підсумками конкурсу будуть прийматись рішення.

31. Резервування частотного ресурсу для подальшого розвитку місцевого мовлення на тих територіях, де тільки планується спорудження телевеж.

Введення в експлуатацію цифрового телемовлення в стандарті DVB-T2 (MPEG-4) планується поетапно відповідно Плану розвитку. В мережі очікується трансляція не менш як 32 телепрограм цифрового мовлення, першочергову можливість матимуть телепрограми Національної телекомпанії України, обласних державних телерадіокомпаній, загальнонаціональних телекомпаній, провідних регіональних та місцевих телерадіокомпаній.

У грудні 2010 року Національна рада затвердила План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, яким визначила порядок і правила впровадження цифрового телемовлення в Україні. Передбачено перехідний період, коли одночасно будуть працювати аналогові та цифрові станції. Після завершення перехідного періоду мовлення здійснюватиметься виключно у цифровому форматі.

В інших випадках перехід на цифрове мовлення буде відбуватися на наступних етапах впровадження цифрового мовлення. Варіанти тут можуть бути різними: використання місць в МХ-4, побудова локальних мультиплексів, тощо. Ті місцеві мовники, які не виграють конкурс, матимуть можливість перейти на цифровий формат мовлення на другому етапі реалізації цифрового проекту.

За результатами введення мереж МХ-5 в експлуатацію можлива подальша розбудова мережі в інших населених пунктах за рахунок вивільнення частотного ресурсу.

Перехід на цифровий формат мовників, які з тих чи інших причин не взяли участь у конкурсі, буде відбуватись на більш пізніх етапах реалізації цифрового проекту. Відключення аналогового мовлення почнеться в 2013 р.

32. Частка аналогових передавачів (у розрізі питання впровадження цифрових стандартів мовлення).

Відповідно до звітних показників Національної ради за даними Державного реєстру телерадіоорганізацій в Україні функціонують 1682 телерадіоорганізацій та суб’єктів інформаційної діяльності, а саме: 1605 телерадіомовних організацій та провайдерів програмної послуги, 77 суб’єктів інформаційної діяльності.

Для потреб ефірного телемовлення в Україні задіяні 2607 телевізійних каналів. Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” визначено такі територіальні категорії мовлення та канали мовлення: загальнонаціональні, регіональні, місцеві. До загальнонаціональних належать 15 телекомпаній. Кількість регіональних телеканалів становить 7, а регіональних у межах області – 34. Діють 223 місцевих телевізійних каналів.

ТОВ «Зеонбуд», м. Київ, визначено провайдером програмної послуги на багатоканальних телемережах МХ1, МХ2, МХ3, МХ5, стандарт мовлення – DVB-T2 (стандарт стиснення зображення MPEG4).

Розташування передавачів планується переважно на вежах Концерну РРТ. Передавачі будуть встановлені в 167 населених пунктах України. Синхронізація між головною станцією та наземними передавальними станціями в регіонах буде відбуватися за допомогою супутника.

33. Перспективи розвитку цифрового мовлення.

Цифрове радіомовлення – це метод передачі радіосигналу, який базується на цифрових технологіях, і на відміну від аналогового методу, передбачає принципово нові можливості передачі звукових програм, створених на поєднанні мультимедійної інформації – текстової, візуальної, графічної і, власне, звукової. Перехід на цифрове мовлення пов'язаний, в основному, із забезпеченням високої якості звуку, зменшенні операційних витрат на обслуговування аналогових передавачів, заощадження частотного ресурсу, зменшення рівня електромагнітного випромінювання і т.д.

На сьогоднішній день у Європі розвиваються наступні технології наземного цифрового звукового мовлення:

1. Т-DAB

Система Eureka-147 (Т-DAB – Digital Radio Broadcasting) рекомендована Європейською радіомовною спілкою як загальноєвропейська для всього світу. Згідно з угодою «Женева – 2006» ІІІ-й діапазон (смуга частот 174-239 МГц) виділений під потреби цієї системи. Згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу України смуги частот 174-239 МГц та 1452-1479,5 МГц вважаються перспективними для запровадження Т-DAB в Україні.

2. DRM/DRM+

Система мовлення DRM (Digital Radio Mondiale) – це організація цифрового радіо в діапазонах коротких, середніх та довгих хвиль до 30 МГц. Технологія DRM+ призначена для розвитку FM-діапазону (смуга частот 87,5–108 МГц). За допомогою цього стандарту можна використовувати частоти не тільки для поширення програм і передач, а також надавати додаткові інформаційно-розважальні послуги, проводити паралельну подачу аналогового і цифрового сигналу. У світі створений консорціум DRM, до складу якого входять радіомовні компанії багатьох країн, оператори зв’язку, виробники DRM-приймачів, а також науково-дослідні інститути. Згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу України DRM вважається перспективних для запровадження в Україні в різних смугах частот, починаючи від 148,5 кГц та закінчуючи 26100 кГц. Щодо DRM+, то відповідний запис в Плані про виділення частот цій технологій відсутній.

3. HD-Радіо (IBOC)

HD Radio (IBOC) – це метод передачі цифрових радіомовних сигналів на одному ж тому самому частотному каналі одночасно з традиційним АМ (амплітудно-модульованим) та FM (частотно-модульованим) радіомовним сигналом. До переваг технології HD Radio (за інформацією розробників стандарту) слід віднести наступне:

· Стандарт передбачає використання технології для систем АМ та FM мовлення (в т.ч. в смузі частот 87,5–108 МГц з частотним кроком 400 кГц).

· Відсутність необхідності побудови паралельної мережі передавачів. Попередньо надані частоти зберігаються без змін.

· Можливість застосування гібридного (змішаного) використання аналогового та цифрового мовлення, а також плавного переходу від аналогового АМ та FM мовлення до виключно цифрового HD Radio мовлення.

· Зона радіопокриття при збереженні потужності в декілька разів збільшується і т.д.

На відміну від технологій Т-DAB та DRM до Плану використання радіочастотного ресурсу України HD-Радіо (IBOC) не внесено, що ускладнює процес впровадження в Україні.

Висновок

На розвиток цифрового радіомовлення в нашій країні, в першу чергу, впливає фінансовий чинник, оскільки побудова цифрових мереж потребує чималих капіталовкладень. По-друге, на думку багатьох фахівців, в більшості країн Європи щонайменше 10 років продовжуватиметься використання аналогового стереофонічного ДВЧ-ЧМ мовлення, оскільки європейські країни не поділяють єдиної думки щодо цифрового розвитку цієї сфери. Тому позиція України щодо впровадження цифрового радіомовлення поки ще формується. Мережа аналогових радіопередавачів в Україні досить непогано розвинута, а якість аналогового стереофонічного звуку залишається високою.

На сьогодні розпочаті раніше експериментальні проекти завершені, а компаніям, які брали у них участь, видані відповідні ліцензії. Нових експериментальних проектів не передбачається. Триває процес впровадження повноцінного цифрового мовлення.

34. Перспективи проводового радіомовлення на каналі УР-1 і після приватизації ВАТ «Укртелеком».

На разі сьогодні (дійсно) можна у деяких джерелах, зокрема інтернет-виданнях, знайти інформацію про те, що «Укретелеком» хоче відмовитися від надання збиткових послуг, серед яких – проводове радіо.

Керуючий партнер австрійської компанії ЕРІС (покупця «Укртелекому») Пітер Гольдшайдер у газеті «Комерсант» 19 квітня заявив, що «Укртелеком» розраховує зекономити близько 1 млрд. грн., відмовившись від надання збиткових послуг – місцевої телефонії, проводового радіо і телеграфу. «Як приватна компанія ми не можемо собі дозволити надавати послуги нижче собівартості. Уряд не може змушувати нас надавати збиткові послуги за державними тарифами і не компенсувати втрати», – заявив він.

Маємо зазначити, що на теперішній час офіційної інформації з порушеного питання, яка б підтверджувала такі дані засобів масової інформації або їх спростовувала, до Національної ради ані від самої компанії «Укртелеком», ані від інших державних чи громадських установ та організацій не надходило.

Ми розуміємо і беремо до уваги те, що мережею проводового радіо «Укртелекому» мовлять Національна радіокомпанія України (три канали), а також регіональні державні та місцеві ТРК, районні редакції радіомовлення.

На жаль, оскільки останніми роками ця мережа не мала належної підтримки з боку «Укртелекому», її охоплення постійно зменшується. За останніми даними, кількість радіоточок в Україні становить 2,7 млн. і продовжує скорочуватися (у 1991 році було 19 млн. радіоточок).

Проте ми чітко розуміємо, що так чи інакше на мережі залишаються працювати мовники, які мають державний документ – ліцензію Національної ради. Розуміємо також, що у разі підтвердження відповідної інформації виникне багато проблем: претензії зі сторони ліцензіатів, органів місцевого самоврядування (засновників місцевих ТРК та редакцій районного радіомовлення); напевно, не уникнути судових позовів.

На нашу думку, у ситуацію має втрутитися Держкомтелерадіо, який координує діяльність найпотужніших мовників, користувачів проводової мережі – НРКУ та ОДТРК.

Варто згадати, що ця мережа також існує для оповіщення населення про надзвичайні ситуації. Тож є інформація, що Міністерство України з надзвичайних ситуацій готове забрати мережу на свій баланс.

Разом з тим, також слід зазначити, що заява ЕРІС суперечить умовам приватизації «Укртелекому». Зокрема, покупець зобов’язаний забезпечити надання послуг зв’язку в сільській місцевості і віддалених населених пунктах.

Водночас, державний регулятор, Національна комісія з питань регулювання зв’язку, розглядає ідею створення Фонду універсальних послуг для компенсації витрат «Укртелекому» на місцеву телефонію і надання послуг інтернет-доступу в селах і віддалених населених пунктах. Щодо проводового мовлення, то про його державну підтримку наразі нічого не відомо.

Висновок

У разі виникнення конфліктних ситуацій, пов’язаних з мовленням проводовою мережею, Національна рада буде звертатися за офіційною інформацією щодо позиції з цього питання до самого «Укртелекому», а також відповідних державних установ.

Підготовлено управліннями ліцензування телерадіомовлення та

науково-технічного і частотного розвитку Національної ради