Національна рада чекає, коли парламент дасть їй змогу проводити конкурси на мовлення

Про перспективи побудови в Україні державного мультиплексу МХ-7, очікування держави і ринку, пов’язані із цим запуском, та про проблеми, з якими доводиться стикатися державі при забезпеченні мовлення українських телеканалів поблизу лінії розмежування та на тимчасово окуповані території Донецької і Луганської областей, йшлося 24 травня під час розмови на тему «Українське телебачення на зв’язку» в Українському кризовому медіацентрі. Національну раду на зустрічі представляв заступник голови регуляторного органу Олег Черниш.

Насамперед він нагадав, що не перший рік Національна рада говорить про те, що держава повинна мати контроль за способом доставки сигналу. Регулятор мав два найбільші зауваження до оператора цифрового телебачення компанії «Зеонбуд» – незадовільне охоплення цифровим сигналом території країни і створення системи оповіщення населення про надзвичайні ситуації. Не так давно завдяки багаторазовим засіданням різноманітних робочих груп, на яких ці питання обговорювалися, окремі вади вдалося виправити. Було досягнуто домовленості про встановлення 46 додаткових передавачів у МХ-1 і зміну модуляції із 256 до 64 Кам, що мало частково вирішити проблему покриття цифровим сигналом і на 15 – 20% покращити його якість. 

Такі зобов’язання «Зеонбуд» взяв на себе, коли Національна рада наприкінці 2020 року продовжувала термін  дії його чотирьох ліцензій, зауважив Олег Черниш. За його словами, де-юре оператор виконав свої зобов’язання, однак змінив захисний інтервальний коефіцієнт корекції помилок, що фактично дало покращення прийому тільки на 1 – 2%.

Перевага державного мультиплексу МХ-7, на думку заступника голови Національної ради, полягає в тому, що він має охоплювати 95% території України, а не 95% населення країни, як це записано в ліцензії «Зеонбуду». Тому Національна рада сподівається, що «Концерн РРТ побудує нормальний, хороший мультиплекс», – наголосив він.

Окрім питання часу, за який державний цифровий мультиплекс можна побудувати, є ще  кілька проблем, на які звернув увагу Олег Черниш. Одне з них – хто буде мовити у цьому мультиплексі. Визначення телеканалів, які будуть мовити у МХ-7, мало би відбуватися на конкурсі. Однак сьогодні Національна рада не може проводити конкурси на мовлення, оскільки це заборонено антиковідним законом. Крім того, це проблема не тільки для наповнення МХ-7, адже нині є близько 50  регіональних і місцевих мовників, які мають аналогові ліцензії і ще не мають цифрових. Є  прораховані частоти під місцеві мультиплекси, але виставити їх на конкурс неможливо, пояснив Олег Черниш.

Вирішити це питання покликаний законопроєкт 4107, який повертає регуляторному органові право проводити конкурси, однак він поки не ухвалений. Тому «Національна рада чекає, коли народні депутати дадуть їй можливість проводити конкурси на мовлення».

На думку Олега Черниша, до МХ-7 можуть увійти канали суспільного мовника, а також телеканал «ДОМ» за певних обставин. Щодо останнього необхідно враховувати, на яку аудиторію він буде орієнтований, адже свого часу він створювався як мовник для населення на непідконтрольних Україні територіях Донецької і Луганської областей і тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.

Актуальним, звісно, є і питання тарифів Концерну РРТ та використання метрового діапазону в МХ-7 і наявність відповідних антен у населення.

Зі свого боку генеральний директор Концерну РРТ Кирило Данилов запевнив, що ціна на послуги буде нижчою за наявну нині на ринку. Він зауважив, що Концерн закладає прибуток. Собівартість експлуатації, пояснив технічний директор КРРТ Сергій Семерей, не змінюється від кількості програм у мультиплексі, а вартість послуги залежатиме від того, скільки у мультиплексі буде каналів.

Олег Черниш також сказав про те, що для Концерну РРТ не всюди вдалося прорахувати потужності, більші за ті, що є в «Зеонбуду». Тому збільшення цих потужностей буде перспективою для Концерну в тих місцях, де Український центр радіочастот визначить можливим це зробити.

В обговоренні також взяли участь народні депутати Микита Потураєв і Олександр Федієнко, заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко,  директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко і представниця медіа-комітету Американської торговельної палати Катерина Співакова.

сайт НР