---

Директор телеканалу «Малятко ТВ» Володимир Кметик відповів на відкриті листи членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Лариси Мудрак та Ірини Опілат.

 

Нагадаємо, раніше пан Кметик звернувся до цих членів Нацради з проханням пояснити, чому каналу відмовили у ліцензії на цифрове мовлення 18 серпня.

 

Як вже повідомляла «Телекритика», у своєму листі у відповідь Лариса Мудрак наголосила, що з 5 годин власного продукту за добу 50% мовлення «Малятко TV» складають анонси, заставки, оформлення ефіру та реклама. Окрім цього, за її словами, на каналі є телеторгівля, тоді як «жоден дитячий закордонний канал такого собі не дозволяє».

 

Наразі пан Кметик отримав і передав «Телекритиці» відповідь Ірини Опілат. У якій вона зазначає, що наповнення ефіру каналу не відповідає умовам дитячого мовника, які були заявлені при отриманні ліцензії, оскільки  канал транслює науково-просвітницькі програми. На її думку, вони розраховані на дорослу аудиторію, а не на дітей віком до 14 років.

 

 

У відповідь у своїх нових листах Володимир Кметик наголошує, що так і не отримав відповіді на запитання, які він ставив членам Нацради. Зокрема, Ірину Опілат він просив пояснити, що за неякісні мультфільми показує канал, через які, за її словами, «не завжди можна лишити свою дитину перед телевізором, коли ввімкнене "Малятко ТВ"». Ці слова член Нацради сказала на брифінгу після конкурсу у серпні. А також - на підставі яких показників зазначалось про малу кількість власного виробництва тощо.

 

У Лариси Мудрак пану Кметику не вдалось з'ясувати, «які надзвичайні та різні можливості» існують для «Малятка ТВ» у зв'язку з супутниковим телебаченням та інтернетом.

 

Також Володиммир Кметик прокоментував закиди членів Нацради та твердження, які вони наводять у власних листах.

 

 

 

 

№ 266

10 жовтня  2011 р.                                            

 

 

 

Пані Мудрак!

 

                        Телекомпанія «Малятко ТВ»  звернулася до Вас з листом,  намагаючись тим самим отримати поясненння  щодо деяких тверджень та оцінок, що були Вами оприлюднені   на прес-конференції Нацради 18 серпня 2011 року. І хоча відповідь  на більшість із них  так і не надійшла, все ж,  це дещо з'ясувало ситуацію. Отже, як свідчать офіційні документи, Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення з усіх   переможців конкурсу   

                     обсяги дитячого  мовлення були вказані лише в таких телекомпаніях:

 

		Загальний обсяг на добу (год. хв./добу)	Обсяг власного продукту (год. хв./добу)	Обсяг національно-го продукту (год. хв./добу)	Обсяг іноземного продукту (год. хв./добу)	рішення від 18.08.2011
1	ICTV	1 год	1 година	1 година	-	2012
2	Новий канал	1 год	-	-	1 год	2013
3	1+1	25 хв	25 хв	25 хв		2015
4	ТЕТ	1 год   30 хв	24 хв	30 хв	1 год	2016
5	Інтер	1 год  30 хв	30 хв	30 хв	1 год	2020
6	Україна	1 год  30 хв	1 год  30 хв	1 год  30 хв		2022
7	НТКУ	1 год  55 хв	51 хв	1 год  55 хв	-	2025
8	Телестудія „Служба інформації",	30 хв	-	30 хв	-	2032
9	АСПЕРА 2011	40 хв	40 хв	40 хв	-	2037
Разом		10 год	5 год 20 хв	-	-

 

                         Як бачимо, дитяче мовлення в затверджених  Нацрадою обсягах присутнє лише  в 9-ти з 28-ми телекомпаній. Значить, відповідь  що  «більшість загальнонаціональних телеканалів України визначили у ліцензіях обсяги дитячих  передач від 21 хвилини до 2 годин на добу»,  є  або відвертою неправдою, або  службовою некомпетентністю (в частині  наведених часових відрізків такого мовлення   і в частині кількісної характеристики «більшості»):   число 9-ть аж ніяк не більше від 19-ти. Якщо, звичайно, це співвідношення оцінювати традиційними, а не якимось іншими  методами.  

 

               Щодо власного виробництва (зосередимось на прикладі вищевказаних телекомпаній).

Обсяг власного продукту

(год. хв./добу)

	Розподіл програмного наповнення
		ICTV	Новий канал	1+1	ТЕТ	Інтер	Україна	НТКУ	Служба інформ	Аспера
1	Інформаційно-аналітичні і публіцистичні передачі	2 год 28 хв	2 год 02 хв	2 год  34 хв	-	1 год  45 хв	3 год  30 хв	3 год  29 хв	2 год	4 год
2	Культурно-мистецькі передачі	15 хв	30 хв	-	-	1 год	1 год	32 хв	1 год	-
3	Науково-просвітницькі передачі	15 хв	1 год 39 хв	2 год  30 хв	-	30 хв	30 хв	34 хв	30 хв	3 год  20 хв
4	Розважально - музичний /в т.ч.: музичні передачі, інтерактивні передачі, ігрові шоу, передачі по  заявкам, тощо.../	1 год  16 хв	2 год  50 хв	1 год	7 год  25 хв	1 год  24 хв	2 год  30 хв	1 год  08 хв	1 год	1 год
5	Підбірка музичних творів /для радіомовлення/	-	-	-	-	-	-	-	-	-
6	Дитячі передачі	1 год	-	25 хв	24 хв	30 хв	1 год  30 хв	51 хв	-	40 хв
7	Фільмопоказ /для телебачення/	-	-	-	-	-	2 год	-	-	-
	Разом	5 год 14 хв	7 год 01 хв	6  год 29 хв	7 год 49 хв	5 год 09 хв	11 год	6 год 34 хв	4 год 30 хв	9 год

В таблицю внесені дані без врахування обсягів реклами, анонсів, тощо: лише виробництво оригінальних программ (  дані   взяті   з офіційного сайту Нацради). 

 

Виникає питання:  чому, закликаючи  телеканал «Малятко ТВ» наслідувати приклад Хмельницького «Дитячого телевізійного агенства», яке задекларувало намір виготовляти 100 відсотів власного ефірного продукту (це вартує окремої розмови!)  одночасно  не  порівняно показники каналу «Малятко ТВ» з показниками компаній-переможців конкурсу? Хіба використання подібного прийому сприяє обєктивності оцінки  тих, котрі або недостатньо поінформовані, або не завдаватимуть собі клопоту з перевіркою аргументації сказанного, чи написаного?   Дещо лукаво, чи не так?

 

                      Між тим, за офіційними ефірними даними    18 серпня 2011  року обсяги програм власного виробництва телекомпанії «Малятко ТВ» становив  2 години  36 хвилин на добу, в  тому числі:

 

Пісні з мультфільмів	0:12:00
Вечірня казка	0:28:00
Пісні українських авторів	1:46:00
Українська дитяча поезія	0:10:30
Разом		2:36:30

 

             Оскільки, інші 2 год 10 хвилин  оригінальних пісенних анонсів чомусь вважаються «компіляцією запозиченого відеряду та накладених на нього музичних творів», то цей обсяг власного продукту в останню таблицю не  був включений. Хоча, для кожного   телевізійного фахівця аж ніяк не є «дискусійним питанням» вважати, наприклад, трансляцію футбольних матчів Ліги Чемпіонів власним продуктом, чи розцінювати його як  «компіляцією запозиченого відеряду та накладених на нього» коментарів спортивних журналістів. Це саме стосується і різноманітних сюжетів в інформаційних випусках (особливо з міжнародних подій), інформаційно-документальних програмах чи фільмах, кінопанорамах та ба, навіть в музичних програмах, що також часто-густо складаються з таких самих «запозичених»    аудіовізуальних творів, озвучених і послідовно розміщених в ефірі телеканалів. Це не є якоюсь окремою думкою, а оціночною нормою, що усталена світовою телевізійною практикою і яка  випливає із самої природи творчої та інформаційної  діяльності.

 

          Тепер про наявність в програмі «Малятко ТВ» передач «науково просвітницького жанру»... «які не можуть вважатися дитячими по суті : передачі серії «Невідома Україна», передачі «Логос» виробництва «ТВ Просвіта». Справді, ці програми у нашому ефірі присутні бо розраховані,  в тому числі, і на дитячу аудиторію.  І ось тому підтвердження.

 

           Закон України «Про охорону дитинства»  визначає, що дитиною, є особа, яка не досягла 18 річного віку.  Далі, телесеріали «Невідома Україна» і   «Логос» отримали в Міністерстві культури і туризму України «Державні посвідчення» на право розповсюдження і демонстрування в Україні    з індексом класифікації   «ЗА».   Цей індекс введений в обіг Постановою Кабінету Міністрів України  від 17 серпня 1998 року №1315 ( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 року № 294) і означає він, що: «індекси фільмів, що не мають обмеження глядацькою аудиторії: «ДА» - дитяча аудиторія; «ЗА» - загальна аудиторія».  Як бачимо, на   назви Невідома Україна» і   «Логос»  жодне обмеження щодо аудиторії не поширюється і вони без жодних застережень можуть демонструватися як для тих, хто   не досяг 18-річного віку (тобто для дітей!), так і для людей старшого віку.  Заперечення цього є прямим ігноруванням законів та нормативних актів України, чого  державний службовець   свідомо дозволяти   собі не має права.   Мова ж не про незрозуміло  вмотивовані особисті сугестії та емоції, а про  оцінки і висновки, наділеного владою високопосадовця, яким заступник Голови Нацради, безсумнівно, є.    Більше того,   ліцензія телеканалу «Малятко ТВ» (від 19 листопада 2008 року НР №0741-м), передбачає обсяг дитячих передач  в обсязі 15-ти з 24-ох годин на добу (додаток № 7) .  Це означає, що навіть, якби   в ефірі  «Малятко ТВ»  були програми для дорослих,   це аж ніяк не свідчило б про порушенням формату, бо «у телерадіомовленні формат визначається за переважною більшістю (за обсягом) програм і передач різного жанрового спрямування, стилем та жанром музики, що переважає в ефірі».  Останнє - цитата із затвердженого 01.12.2010 року Нацрадою «Плану розвитку національного телеінформаційного простору»,  (розділ 3, п.1.3), що є нормативно-правовим актом (п.1, ст. 21 Закону України «Про телебачення і радіомовлення») і слідування духу та букві якого є обов'язком як для учасників телевізійного ринку, так і (хочеться сподіватися)   для національного регулятора та його членів.  Тобто, якщо члени Нацради розуміють що телеканал «Хокей», поза своєю назвою, може також показувати змагання з важкої атлетики,  а  канал «Кіно» - футбольні трансляції і це не  є порушенням формату,  то  чому тоді подібний підхід одночасно  не   поширюється на телеканал «Малятко ТВ»? Так само, якщо канал називається, наприклад, «1+1» або «2+2»,   то з цього не випливає, що їхнє програмне наповнення  мало би складатися виключно з передач на тему арифметики  з обов'язковою форматною спеціалізацією: на «2+2» рівень  математичних абстракцій мав би бути вищим ніж на «1+1».      

 

 

 

             Щодо закидів про якусь  неетичність використання СМС послуги,  бо це - «спроби заробляти на маленьких глядачах».  Очевидно, що використання СМС послуги для продажу аудіовізуальної продукції так само етично, як і продаж  DVD-дисків із записами мультфільмів, продаж квитків в кінотеатрах на дитячі кіносеанси, продаж дитячих книжок, взуття, одягу та  іграшок, памперсів,  зрештою, морозива і цукерок. Тим більше, що ця послуга надається лише для дорослих.   Тому, бажано, аби текст повідомлення  цитувався відповідно до його змісту  аби, знову ж таки, не складалося враження наперед заданої навмисної неправди або крутійства.  Останнє стосується і  твердження, що жоден інший дитячий закордонний телеканал не дозволяє собі телеторгівлі (?!).  Не тільки дозволяє, і навіть в Україні!  В передачах так званого адаптованого (?) дитячого каналу. Там і телеторгівля, і  навіть закордонна реклама.     

 

 

 

 

 

         Далі.   Ми справді  не відгукуємося на ініціативу  Нацради затвердити   як нормативний акт «Положення про регулювання дитячого мовлення в Україні». Чому?  Погляньмо знову на першу таблицю: якщо «взяти на віру» твердження, що   нинішній обсяг  дитячого мовлення складає «8 відсотків на загальнонаціональних каналах»,  то проведений Нацрадою конкурс в результаті звів  цей обсяг до 1,5 відсотків ефірного часу.    З  672 годин  сумарного обсягу добового телевізійного мовлення усіх 28-ми загальнонаціональних телеканалів - переможців конкурсу - на дитячі програми вже припадає  лише 10  годин, або менше 1,5% ефірного часу, в тому числі 5 годин 20 хвилин  власного виробництва, або близько 0,7% від загального обсягу добового мовлення.  Вас такі цифри не  вражають? Нас - шокують: предмету регулювання майже не передбачається! Тому,  всі заяви про те, що для членів Нацради «розвиток дитячого мовлення є одним із головних пріоритетів в роботі»  і будь-які розмови про титанічні зусилля національного регулятора щодо розвитку дитячого мовлення в Україні виглядають звичайнісіньким словоблуддям і фарисейством.   На нашу думку, вони не лише демонструють чиновницьку зверхність та зневагу до суспільства, але і мають на меті не так зарадити проблемі, як відволікти увагу гормадськості від справжнього стану справ.  Очевидно, що  ситуацію з   дитячим мовленням в Україні  Нацрада  вже  в основному врегулювала. Ліцензіями.   Ось такий «зворотній зв'язок» і така  позитивнa тенденція та «абсолютно переконливе» свідчення «про загальний стан соціальної відповідальності». Зрозуміло, що будь які  «положення» не матимуть  жодної регуляторної сили,  якщо   суперечитимуть умовам ліцензії.  І це,  дійсно, скандально!  Як скандальні   за рівнем компетентності та об'єктивності коментарі  членів Нацради щодо цього факту.  Сумно, що державний службовець (за статусом - міністр!), з апломбом відрікаючись від обов'язку реально лобіювати і сприяти трудовим колективам в розвитку дитячого мовлення в Україні, навіть не усвідомлює, що Закони та нормативно-правові акти України його прямо зобов'язують це робити.

 

 

 

                      І  на завершення.  Телеканал «Малятко ТВ» звернувся до заступника Голови Національної ради України з телебачення і радіомовлення з проханням роз'яснити деякі не цілком зрозумілі офіційно оприлюднені оцінки та висловлювання. Право на це є  законним, як і законним є право на відповідь. Не зрозуміло, чому ці права, в даному випадку, спричиняють  реакцію публічного роздратування, обурення та осуду з боку відповідача?  Вважаємо, що отримана відповідь ані за змістом, ані за персоніфікованою формою звертання та «неудобозабиваємой» манерою викладу в стилі «наш отвєт Чемберлєну» є неприпустимими та неприйнятними. Йдеться ж не про приватну справу посадовців, а про звернення суб'єкта інформаційної діяльності «Телеканалу «Малятко ТВ» до уповноваженого члена регуляторного органу - заступника Голови Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.   Тому, стиль і форма листування, здавалося б,  мала відповідати, насамперед, етичним нормам державного службовця. Хоча б так.  Що ж до змісту,  будемо вважати, що  спільними зусиллями  перше і друге запитання вже з'ясовані. Третє ж залишилося без відповіді. Нагадаємо його: «які саме надзвичайні і різні можливості розвитку   для телеканалу «Малятко ТВ»  Ви вбачаєте з «супутниковим» телебаченням та з «інтернетом».

 

  

 

               Будемо  вдячні за фаховий, професійний і наскільки це можливо докладний опис   цих перспектив.  Повторно Вас про це просимо.

 

 

 

 

Генеральний директор                                                                                      В. Кметик

 

 

 

«Телекритика»