Цифра наближається

Яким би складним не був перехід України на цифрове мовлення, він усе одно відбудеться 2015 року. Підсумки комітетських слухань щодо впровадження цифрового мовлення

Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, зваживши на скарги медіаіндустрії та громадян через незрозумілу ситуацію з переходом на цифрове мовлення, провів слухання на тему: «Впровадження цифрових стандартів мовлення в Україні». На жаль, ідеї парламентських слухань щодо цифрового ТБ народні депутати не підтримали, тож було скликано комітетські. Але рекомендацій так і не було ухвалено. Поки що. Можливо тому, що всі доповідачі переважно констатували стан переходу й фіксували те, що зробили їхні інституції для цієї справи.

Загалом вийшло те, що й пропонував голова комітету Микола Томенко: послухали про реальну ситуацію, обмінялися думками. Учасники слухань підтримали ідею пана Томенка ще кілька тижнів збирати пропозиції й під час наступного чергового засідання комітету ухвалити рекомендації.

Державні відомства рапортують

Нагадаємо, 16 червня 2006 року Україна, як член Міжнародного союзу електрозв'язку, підписала міжнародну угоду, відому як «Женева-2006». Цей документ регламентує порядок переходу ефірного наземного телевізійного мовлення на цифрові стандарти та встановлює граничний термін перехідного періоду, що збігає 17 червня 2015 року. Після зазначеної дати всі записи щодо аналогових присвоєнь у Міжнародному реєстрі частот скасовуються. Наразі майже всі європейські країни вже мовлять у цифрі, зокрема наші західні сусіди - Польща, Словаччина й Румунія у липні 2013 року вимикатимуть аналогові передавачі.

В Україні у 2011 році було завершено будівництво національної цифрової мережі стандарту DVB-T-2 (МРЕG-4) у складі чотирьох цифрових мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5, нагадує голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Володимир Манжосов. Телеглядачі отримали можливість приймати 28 загальнонаціональних каналів та по 4 регіональних і місцевих.

Згідно з Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору, наприкінці 2012 року мало розпочатися відключення аналогового мовлення, проте його відкладено до 2014 року. І тепер Нацрада чекає пропозицій від індустрії.

«На початку ми були в деякій ейфорії з приводу того, що ми зможемо значно скоротити терміни паралельного аналогового і цифрового мовлення, щоб не платити двічі за розповсюдження тих самих програм. Ми навіть планували, що почнемо відключення аналогового з кінця 2012 року. Але, на жаль, уже в середині 2012 року зрозуміли, що продаж телетюнерів іде дуже повільно, і ми, порадившись із телеіндустрією, вирішили відкласти відключення й домовилися, що сама індустрія вийде з такою пропозицією. Звісно, це буде не пізніше липня 2015 року», - зазначив пан Манжосов.

Голова Нацради підтримав голову Держкомтелерадіо Олександра Курдіновича в тому, що перехід на цифрове мовлення - це проблема не тільки Нацради. «Це завдання для всієї телерадіоіндустрії і влади. Нацрада підтримає будь-які пропозиції й дії, для того щоб вирішити всі проблеми, які є щодо переходу на цифрове мовлення, щоб не потрапити в глухий кут, як це трапилося в 2007-2008 роках, коли через неузгодженість позицій керівництва країни впровадження цифрового мовлення було зміщено по термінах до 2011 року», - сказав пан Манжосов.

Він нагадав, що на замовлення Нацради було проведено аналіз цифрового плану «Женева-2006», який показав, що на жодному з каналів, які пропонувалися, не було можливості організувати повноцінну мережу цифрового мовлення. «Необхідно було побудувати не менше 450 нових антенних споруд. На це не було державних коштів, і жоден інвестор на це б не пішов. Відсутність системного підходу і джерел фінансування завели ситуацію в глухий кут. Було втрачено 4 роки. Новий склад Нацради запропонував новий план переходу на цифрове мовлення із залученням усіх причетних органів державної влади. Саме цей план дозволив збудувати мережу цифрового мовлення», - запевнив Володимир Манжосов.

Микола Томенко, Олександр Курдінович, Володимир Манжосов

«В Україні частотний ресурс у смузі частотних виділень для цифрового телерадіомовлення був фактично перевантажений радіоелектронними засобами аналогового мовлення», - додав начальник Українського державного центру радіочастот Павло Слободянюк. За його даними, на сьогодні для трансляції програм аналогового телебачення в Україні використовується понад 2,5 тисяч передавачів. «Таких показників немає в світі. Та все ж цифрова мережа була розрахована з урахуванням усіх обмежень наявної мережі. Ми вирахували 166 частот, які забезпечують 95% покриття населення України», - розповів він. Крім того, за його словами, було погоджено ці присвоєння зі спецкористувачами, а також із прикордонними країнами.

Утім, не частотне планування турбує телеринок найбільше. У першу чергу Нацраду звинувачують у непрозорості процедури підготовки та проведення конкурсів на багатоканальне мовлення і визначенні переможців. Зокрема, регулятор видав 8  ліцензій (частотний ресурс цілого мультиплексу) групі телекомпаній «Інтер». Учасники слухань звернули також увагу на монополізацію важелів управління мультиплексами. Операторські функції, тобто рубильник усіх телеканалів, віддано приватному провайдеру з офшорною пропискою і невідомими кінцевими власниками.

Володимир Манжосов визнав, що на сьогодні в телерадіоіндустрії до Нацради більшість претензій щодо ліцензування в першу чергу місцевого й регіонального мовлення. Але він вважає необґрунтованими звинувачення, що Нацрада вбиває місцевих мовників.

«Насправді ми врятували місцеве й регіональне мовлення. В інших країнах при переході мови не було про таких мовників, а тільки про загальнонаціональних і найбільших регіональних. Досвід інших країн показує, що невеликим мовникам найкраще транслюватися в кабелі й на супутнику - там дешевше. На другий конкурс, який ми оголосили, ми отримали вже менше заявок місцевих компаній, бо значна їх кількість уже зважила свої сили. На сьогодні у нас є 144 вільних місця в мультиплексі МХ-5», - повідомив пан Манжосов.

Відтак Нацрада має намір оголосити ще й третій цифровий конкурс. Регуляторний орган розпочав консультації з Незалежною асоціацією телерадіомовників і, можливо, буде змінювати конкурсні умови та предметніше думати, яким чином ці частоти зможуть отримати регіональні ТРК. «Можливо, не на 24 години мовлення», - припустив пан Манжосов.

Оптимістичний рапорт Володимира Манжосова продовжив Олександр Курдінович. Керівник Держкомтелерадіо нагадав, що протягом 2012 року бюджетним коштом (450 млн грн) було закуплено і доставлено близько 800 тис. телетюнерів для прийому цифрового сигналу. Таким чином, більше 2 млн громадян із малозабезпечених сімей отримали можливість дивитися цифрове ефірне телебачення. Для продовження цієї вкрай важливої програми цього року необхідно близько 300 млн грн, яких наразі в бюджеті не передбачено. Пан Курдінович відкинув звинувачення в політичному підтексті роздачі тюнерів перед парламентськими виборами від імені партії влади, оскільки значну частину тюнерів, за його словами, було роздано вже після виборів. Також він заявив, що жодного неякісного тюнера доставлено не було.

Слово «Зеонбуду»

Генеральний директор провайдера та оператора цифрових мультиплексів ТОВ «Зеонбуд» Віктор Галичуточнив, що наразі в Україні вже придбано майже 3 млн сет-топ-боксів, а покриття цифровим сигналом сягає понад 90% домогосподарств.

Він наголосив, що компанія виконала всі ліцензійні умови й узяті на себе зобов'язання відповідно до ліцензії Нацради. «В Україні побудовано одну з найбільших у Європі і технологічно найсучаснішу ефірну цифрову мережу телебачення. Вона працює виключно на обладнанні німецьких і американських виробників, які є загальновизнаними у світі. Робота всіх станцій і якість сигналу контролюється американською компанією. За допомогою спеціального обладнання всі 32 телепрограми, які можуть бачити телеглядачі, виводяться на спеціальний екран і черговий має можливість бачити їхню якість. Усі 166 передавальних станцій мають із головною станцією в Києві дуплексні резервні канали зв'язку. Головна станція обробляє всю інформацію, протоколює та сигналізує про стан обладнання мережі», - перелічив він технічні характеристики мережі.

Пан Галич запевнив, що 2013 року досягнуто надійність мережі 99,96%. «Це дуже високий показник для такої великої й складної телекомунікаційної системи. Станом на 15 квітня в цифровій мережі було активовано 2 млн 715 тис. 342 сет-топ-бокси», - зауважив він.

Наразі «Зеонбуд» разом із Українським державним центром радіочастот (УДЦР) розпочав роботу щодо суміщення електронних карт покриття цифрової та аналогової мереж із електронною картою населення Держкомстату України. Ця інформація, за словами пана Галича, надасть можливість Нацраді прийняти рішення щодо початку поетапного відключення аналогового мовлення. Він припустив, що на першому етапі це будуть Житомирська, Рівненська, Чернігівська та Сумська області.

Віктор Галич (ліворуч)

Окремо пан Галич зупинився на тарифах «Зеонбуду», які неодноразово обговорювалися телеринком. Скажімо, голова профільного парламентського комітету Микола Томенко заявляв, що вважає тарифи на цифрове мовлення для телекомпаній завищеними й такими, що потребують перегляду.

«Ми абсолютно впевнені щодо обґрунтованості тарифної політики компанії та в тому, що ми працюємо строго відповідно до законодавство. Ми також розуміємо об'єктивні складності телекомпаній при переході на цифрове мовлення, особливо при суміщенні з аналоговим, коли вони змушені вести подвійне фінансове навантаження. Важливо, щоб ми робили кроки один одному назустріч, - вважає пан Галич. - "Зеонбуд" готовий продемонструвати індустрії конструктивну позицію: компанія планує надавати знижки до кінця 2014 року й цим полегшити телекомпаніям перехід на цифрове телебачення. Компанією підготовлено проект системи знижок, який дасть можливість надати додаткову знижку в розмірі до 50% до тарифів. У проекті заплановано, що система знижок буде діяти до кінця 2014 року».

Оператор уже почав обговорення цього питання з провідними загальнонаціональними телеканалами. Остаточне рішення про систему знижок буде оприлюднено після того, як «Зеонбуд» вирішить питання з відстрочкою погашення кредиту, отриманого на будівництво цифрової мережі у 2010 році.

Він нагадав, що зараз за угодами з телекомпаніями «Зеонбуд» надає знижку на 25% від тарифу, якщо рішення про додаткову знижку 50% буде прийнято, то загальна знижка може скласти 75%.

«Телекритика» писала, що, відповідно до тарифів компанії «Зеонбуд», повна вартість розповсюдження сигналу в мережі «Зеонбуду» зі 166 передавальних станцій (з урахуванням ПДВ і без урахування знижок) для загальнонаціонального телеканалу становитиме близько 2,9 млн грн на місяць. До липня 2012 року вартість зі знижкою 50% становила близько 1,4 млн грн на місяць, до серпня 2013-го з обумовленою раніше знижкою 25% становитиме близько 2,2 млн грн на місяць. Але пан Галич сподівається, що вже у травні «Зеонбуд» зможе розіслати офіційне повідомлення телекомпаніям про додаткову знижку.

На завершення виступу гендиректор «Зеонбуду» зазначив, що під час будівництва мережі проблем було дуже багато. «Побудувати в стислі терміни (5-6 місяців) одночасно 4 національні покриття, знайти частоти для 664 передавачів, при цьому не створити перешкоди наявним передавачам (а їх майже 1,5 тисячі) - це було нетривіальне завдання, але зроблено велику загальнодержавну справу», - сказав він.

Ключові проблеми

Оптимізму Держкомтелерадіо й Нацради щодо успішного впровадження цифрового наземного телевізійного мовлення не розділяють не тільки представники індустрії, а й деякі народні депутати. Зокрема, Микола Княжицький та Андрій Деркач.

Микола Княжицький зазначив, що головний принцип переходу на цифрове мовлення - збільшення плюралізму. «Чи відповідала Україна цьому принципу? - запитав народний депутат. - Ні. Ми фактично не маємо незалежних мовників. У європейських країнах впровадження цифрового мовлення відбувається прозоро для громадськості. Там перебувають під контролем і компанії, й ціни на послуги. А в нас тільки зараз на запит нашого комітету Антимонопольний комітет відповів, що починає розслідування питання щодо компанії "Зеонбуд". Ми отримали цілу низку невідомих на ринку компаній, які зараз не працюють, бо ніхто їх не контролює. Ми не отримали ні плюралізму, ні бази для громадського телебачення. Чи маємо ми в цифрових пакетах канали "Культура", "Історія"? Ми маємо декілька комерційних груп, які по суті стали монополістами. І маємо знищення місцевого мовлення. Не хочу політизувати це питання, але чому не отримали ліцензії "Малятко" чи "Ера"? Чим вони гірші?». Він погодився з колегою Миколою Томенком, що це питання треба обговорити на засіданні РНБО, й закликав Нацраду контролювати ті компанії, які не виконують соціальних функцій.

Микола Княжицький

Власник ТРК «Ера» - загальнонаціонального аналогового телеканалу, який не отримав місця в цифрі, - народний депутат Андрій Деркач не має претензій особисто ні до пана Галича, ні до членів Нацради, які під час цифрового конкурсу перебували, за його словами, «під корупційним тиском власника телекомпаній». Але він вважає тарифи «Зеонбуду» корупційним податком на ЗМІ і ставить під сумнів справедливість цін на телетюнери. «Я і мої колеги народні депутати можемо власним коштом найняти юридичну компанію з першої десятки, яка проаналізує для РНБО впровадження цифрового мовлення в Україні. І знайдемо міжнародну компанію, яка нам проаналізує "чудовий" тариф "Зеонбуду"», - запевнив він. Пан Деркач порадив «Зеонбуду» налагодити тісну співпрацю з телекомпаніями, в тому числі й у робочій групі Комітету з питань свободи слова та інформації.

Адекватність цін на послуги «Зеонбуду» проаналізувала керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова. Вона нагадала, що провайдер формував свої тарифи, відштовхуючись від наявних тарифів Концерну РРТ. «Ви викликали таксі від РРТ, і це коштувало 30 грн. А тепер ви викликаєте таксі від "Зеонбуду", і це також коштує 30 грн. Але приїжджає не легкова машина, а бус, у який сідає багато ТРК, - навела вона порівняння. - До того ж тарифи РРТ рахуються за методикою 80-го року, а обладнання й технології давно пішли вперед. Тому тарифи розраховуються дуже приблизно».

Щоб реально порахувати вартість послуг «Зеонбуду», НАМ провела велике дослідження. «Ми посилалися на реальні ринкові ціни, це десь 800 млн грн. Це практично стільки ж, скільки "Зеонбуд" брав кредиту - 1 млрд грн. Виходячи з такого кредиту, ми розуміємо, що такі витрати мають погашатися протягом 10 років експлуатації цієї мережі. Це б складало десь 8 млн грн на місяць. Ми всі ці цифри передали в Антимонопольний комітет. Собівартість послуг для ТРК має становити десь 600 тис. грн на місяць, тоді як зараз вони платять майже 3 млн грн, тобто в 5 разів більше», - розповіла пані Большакова.

НАМ кілька разів звертався в АМКУ, але з жовтня 2011 року їм по суті не відповідають. Асоціація пропонує визнати товариство «Зеонбуд» природною монополією, що дасть можливість запровадити регулювання якості їхніх послуг з боку НКРЗ. Нині є надія, що АМКУ більш детально відповість на запит парламентського комітету.

Учасники слухань неодноразово зазначали, що впровадження цифрового мовлення зачіпає інтереси кожної української родини і є важливим чинником інформаційної безпеки держави, тому потребує адекватних дій законодавчої й виконавчої влади. Таких поки що не спостерігається. Приміром. державна програма передбачала, що засоби прийому сигналу (сет-топ-бокси) вироблятимуться на українських підприємствах, втім, були закуплені іноземного виробництва. Незрозумілою залишилася позиція уряду щодо використання цифрового дивіденду - радіочастот, які звільнятимуться в процесі відключення аналогового мовлення. Невідомими є й перспективи стратегічного державного підприємства - Концерну РРТ. Дехто з учасників слухань пророкував йому неминуче банкрутство.

Виконавчий директор НАМ Катерина М'ясникова та генеральний директор ТОВ «Телеодин» (канали М1 і М2) Валентин Коваль скаржилися на погане інформування населення щодо запровадження цифрового мовлення. На їхню думку, органи влади мають активніше долучитися до популяризації та інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення щодо впровадження цифрового мовлення.

Приклад з-за кордону

З міжнародним досвідом учасників слухань ознайомив консультант з економічних питань Київського офісу BCG (The Boston Consulting Group Україна) Сергій Боєв. Він зупинився на ланцюжку утворення ціни за цифрове мовлення. За його словами, в європейських країнах існував чіткий графік переходу на цифру з розбивкою по регіонах, і визначено відповідальні, узгоджені конкретні дії всіх гравців на ринку. При цьому держава і приватний бізнес були партнерами. Було створено кол-центри, групи підтримки, які допомагали регіонам переходити на цифру. Промоакції проводили як держава, так і асоціації мовників. В Англії, приміром, телереклама фінансувалася коштом держави й бізнесу. У населення було чітко сформовано уявлення про строки й необхідність переходу на цифру. Це сприяло мінімізації втрат. Щодо тривалості переходу, то у Хорватії, яка була поділена на 9 регіонів, він тривав від 13 до 20 місяців, у Франції - 7 місяців.

За словами експерта, при переході на цифру в усіх країнах знизився телеперегляд. Учасники ринку несли суттєві збитки. Водночас європейські держави кожна у свій спосіб контролюють монополістів і стежать за правильним розподілом прибутків між гравцями медіаринку.

Україні ж необхідно вже сьогодні ухвалювати Закон про процедуру впровадження цифрового мовлення, а також розглянути це питання на засіданні РНБО - наголосив головуючий на комітетських слуханнях Микола Томенко. «Повинен бути державний орган, який забезпечуватиме та контролюватиме перехід держави на цифрове мовлення. Натомість сьогодні це в руках приватного монополіста - компанії "Зеонбуд", яка зареєстрована на Кіпрі і власники якої досі не відомі. Звідси - проблема із завищеними тарифами на цифрове мовлення та з відсутністю будь-яких гарантій щодо умов, принципів та строків такого переходу тощо», - вважає він.

Микола Томенко

Пан Томенко закликав присутніх надсилати на адресу комітету пропозиції до рекомендацій за підсумками слухань. І висловив сподівання на те, що Верховна Рада все-таки зголоситься провести парламентські слухання щодо стратегії розвитку телерадіомовлення на період до 2015 року в контексті інформаційної безпеки України.

"Телекритика"