Цифра й суд: перша інстанція за Нацрадою

Каналам надали аргументацію відмови у скасуванні результатів цифрового конкурсу

Канали і Нацрада отримали на руки постанову Окружного адміністративного суду Києва, якою той відмовив у скасуванні результатів цифрового конкурсу. Як видно з мотиваційної частини, суд майже повністю погодився з аргументами Нацради. Канали-позивачі подаватимуть апеляцію.

 

Колегія суддів визначила, що оголошення конкурсу було правомірним і отримання висновків електромагнітної сумісності не потрібне. Вона постановила, що стандарт DVB-T2 - це друге покоління стандарту DVB-T (а не окремий стандарт), а відсутність обґрунтованості ненадання Нацрадою ліцензії не є предметом судового розгляду.

 

Таким чином, судді підтримали аргументи відповідача - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а твердження позивачів щодо порушень регулятором низки законів до уваги не взяли.

 

З повним текстом постанови можна ознайомитися тут.

 

Аргументи сторін і висновки суду

 

Висновки щодо електромагнітної сумісності. Однією з підстав для оскарження результатів конкурсу для каналів була відсутність висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. До неї апелював, зокрема, телеканал ТВі. Представник ТВі Юрій Крайняк (керівний партнер юридичної компанії Jurimex) зауважував, що у Нацради відсутні висновки електромагнітної сумісності, а без них, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення та радіомовлення», конкурс не міг бути оголошеним.

 

У своєму запереченні на цей закид представник Нацради Олег Шосталь стверджував, що для оголошення конкурсу Нацраді були необхідні лише висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом. За ними регулятор звернувся до УДЦР і отримав їх. А висновки щодо електромагнітної сумісності, за його словами, має отримувати суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати засоби мовлення.

 

Суд погодився з думкою Нацради.

 

Фрагмент рішення суду

 

 

DVB-T2. Найчастіше канали посилалися на те, що здійснювати ефірне цифрове мовлення з використанням технології DVB-T2 в Україні заборонено, оскільки, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення і радіомовлення», конкурс у телемережі може бути оголошено лише після того, як відповідну телемережу буде створено у встановленому законом порядку, а мережі DVB-T2 Нацрада ніколи не створювала. Юрій Крайняк наголошував, що у Плані використання радіочастотного ресурсу (на який іде посилання в законі «Про радіочастотний ресурс України») згадується лише стандарт DVB-T, а DVB-T2 у світі використовується у тестовій версії. Представник телеканалу «Ера» Павло Костинчук (радник-адвокат юридичної і патентної фірми «Грищенко і партнери») підтримав аргументи колеги щодо стандарту DVB-T2.

 

За словами Олега Шосталя з Нацради, стандарт DVB-T2 є кращою, модернізованою версією стандарту DVB-T, який згадано у Плані використання радіочастотного ресурсу. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, бо в ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 (DVB-T) в частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVB-T2 не має потреби у внесенні змін до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу», - наголосив він. Цю позицію, за його словами, підтримала Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

 

Суд підтримав точку зору Нацради. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, так як у ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 у частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVBT-Т2 немає потреби у внесенні зміни до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу України», - йдеться у рішенні.

 

Фрагмент рішення суду

 

 

 

Мотивація ненадання ліцензії. Представник «Ери» Павло Костинчук наголошував на тому, що регулятор мав мотивувати свою відмову телекомпаніям, які не перемогли в конкурсі. Він посилався на статті 25 та 30 закону «Про телебачення та радіомовлення». У п. 3 ст. 30 ідеться: «Рішення про відмову у видачі ліцензії на мовлення приймається Національною радою за результатами розгляду заяви і протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення цього рішення надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови». При цьому пан Костинчук стверджував, що «Ері» було відмовлено у видачі ліцензії несправедливо, адже канал має переваги (багаторічний досвід ефірного мовлення, штат тощо) перед іншими каналами, які навіть не мовили в ефірі.

 

Юрій Крайняк посилався на практику Європейського суду з прав людини. За його словами, якщо регулятор відмовляється пояснювати мотиви рішення та обґрунтовувати критерії видачі ліцензії, йдеться «про свавілля державного органу». У випадку відсутності мотивації Євросуд одразу стає на бік позивача і виносить рішення проти держави, нагадав він.

 

У відповідь Олег Шосталь переконував, що Нацрада не приймала рішень про відмову в наданні місць у мультиплексі, тому й обґрунтування не могло бути. Натомість регулятор повідомив телекомпанії про результати конкурсу. «Обґрунтування є лише, коли компанію було не допущено до участі у конкурсі, - сказав він, а згодом додав: Відмова - це перемога іншого».

 

За його словами, відповідно до закону «Про телебачення та радіомовлення», Нацрада надає перевагу телеорганізаціям, які здатні забезпечити виконання конкурсних вимог, тим, які надають важливі програми, задовольняють інформаційні потреби меншин, забезпечують свободу слова тощо. «Ступінь врахування тих чи інших критеріїв та пріоритетів при оцінці претендентів, що беруть участь у конкурсах, не може мати кількісних та якісних вимірів, не підлягає перевірці, отже не може бути предметом спору, - йдеться у запереченнях Нацради. - При цьому кожен із членів Нацради не зобов'язаний пояснювати, чому він проголосував таким чи іншим чином, і, звісно, дані про мотиви рішень можуть з'явитись у протоколі лише у випадку, якщо хтось із членів висловиться щодо цих мотивів».

 

Колегія суддів узагалі вирішила, що посилання позивачів на відсутність обґрунтування відмови у видачі ліцензій за результатами конкурсу виходить за межі «предмету судового розгляду в даній адміністративній справі».

 

Фрагмент рішення суду

 

 

SD та HD. Також суд наголосив на тому, що вимоги позивачів про визнання нечинними та скасування рішень Національної ради про затвердження формату розповсюдження програм SD та HD не підтверджено доказами.

 

 

Аргументи позивачів, яким суд не дав оцінки

 

У рішенні суду не враховані аргументи телеканалу «Малятко-TV». Володимир Кметик, директор каналу, наголошував на тому, що в конкурсних умовах (у частині вимог до програмної концепції мовлення) було рекомендовано розміщення дитячих програм. Також у Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору зазначено, що в процесі ліцензування надається перевага мовникам, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (зокрема дитячі). На його думку, Нацрада знехтувала ще й вимогами щодо забезпечення глядачів різноформатним мовленням, а також рішенням Громадської ради при Нацраді, яка рекомендувала виділити в одному з мультиплексів місце для дитячого каналу.

 

Серед аргументів пана Кметика був ще один пункт, який він вніс як доповнення позовної заяви вже після початку розгляду справи. На його думку, Нацрада порушила статті 8 та 4 закону «Про телебачення та радіомовлення», в яких ідеться про те, що «один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційному ринку». За його словами, відповідно до норм Господарського кодексу, холдингова компанія є суб'єктом господарювання. І оскільки - він переконаний - групи «Інтер», «1+1», «Україна» і StarLightMedia є холдинговими компаніями, то Нацрада «зобов'язана була надати лише одну ліцензію одній групі компаній».

 

Суд не дав оцінки ще низці аргументів, про які йшлося у позовних заявах, повідомив «Телекритиці» Юрій Крайняк. Зокрема, в позові ТВі наголошувалося, що на момент конкурсу телемережі мовлення у стандарті DVB-T2 не було створено, що, на думку юриста, порушує ст. 22 закону «Про телебачення і радіомовлення» і План розвитку телерадіопростору.

 

Також, на думку пана Крайняка, Нацрада зобов'язана обґрунтовувати свої рішення про ліцензування, а відсутність обґрунтування порушує ст. 10 Європейської конвенції з прав людини.

 

Цифрові ліцензії видавалися за процедурою конкурсу, додає Юрій Крайняк, тоді як, відповідно до закону про телебачення і радіомовлення (статті 22, 35), перехід на цифрове мовлення має відбуватися шляхом переоформлення ліцензій.

 

Під час розгляду у відповідь на останні аргументи представників Нацради Юрій Крайняк звернувся до суду з клопотанням. Він просив викликати за свідків представників Нацради, які визначали переможців цифрового конкурсу - Володимира Манжосова, Євгена Баганова, Ірину Опілат, Оксану Головатенко, Ларису Мудрак та Миколу Фартушного. Він пояснив, що мотиви прийняття рішень не відомі представнику відповідача, вони відомі лише шістьом членам Нацради, «тому щоби встановити ці мотиви, прошу викликати їх у якості свідків». Однак суд порадившись у задоволенні звернення відмовив.

 

Також представник ТВі просив суд призначити експертизу, щоб вирішити технічне питання щодо стандартів DVB-T2 та DVB-T та з'ясувати, чи справді вони мають суттєві відмінності, чи, навпаки, один є «модернізованою версією» іншого. В цьому клопотанні суд також відмовив.

 

 

На шляху до апеляції

 

Суд розглянув справу досить оперативно, рішення було прийнято після трьох-чотирьох засідань. Напередодні судових засідань одна з суддів, яка згодом вийшла з колегії, оффрекордз обіцяла сторонам об'єктивний та неупереджений розгляд. При цьому наголошувала: як тільки позови було подано, більшість її колег від справи відмовились, адже знали, що на них чинитимуть тиск із «різних боків». Головуючий у справі Костянтин Пащенко взяв справу до себе.

 

Декілька разів розгляд справи переносився через те, що Нацрада не могла надати копій заявок на конкурс із додатками. Однак на останньому засіданні, 12 січня, суд встиг і заслухати аргументи Нацради, і виголосити рішення.

 

Представники «Ери» й ТВі розказали «Телекритиці», що мають намір подавати апеляцію на це рішення.

 

У приватній розмові представники однієї зі сторін зазначили, що підставою для оскарження рішення може стати, зокрема, проведення фінального засідання за відсутності одного з позивачів - директора телеканалу «Малятко-TV» Володимира Кметика. Питання про можливий розгляд справи за його відсутності на обговорення сторони не виносили. У коментарях «Телекритиці» головуючий суддя Костянтин Пащенко зазначив, що причини неявки пана Кметика йому не відомі, і про них він суд не повідомляв.

 

У коментарях «Телекритиці» Володимир Кметик зазначив, що в цей час перебував у відрядженні за кордоном. Він сказав, що також має намір оскаржувати рішення.

 

Оскільки копія постанови надійшла сторонам 22 січня, апеляційні скарги можна подавати до 30 січня.

 

 

Довідка. Телеканали ТВі, «Ера», «Малятко-TV» претендували на місця в загальнонаціональних цифрових мультиплексах. Однак не отримали їх. Натомість у конкурсі перемогли канали, частина з яких ще навіть не розпочала мовлення. Це такі вузьконішеві канали, як «Хокей» Бориса Колеснікова, «Банк-ТВ» Нацбанку, «Голдбері» Едуарда Прутніка та зовсім не відомі українському пелеринку «Вінтаж-ТВ» (ТОВ «Корона санрайз») та «Ескулап-ТВ» (ТОВ «Аспера-2011»).

 

ТВі, в активі якого вже не один суд проти Нацради, подав позов першим. Згодом до суду звернулися також «Малятко-ТВ» та «Ера». З приводу місць у регіональних мультиплексах до суду звернулися «Чорноморська ТРК», МТРК «Чернівці» з міста Чернівці і телекомпанія «САТ-плюс» з міста Слов'янська Донецької області.


"Телекритика"