Нацрада не дозволила «Радио Вести» розширити мережу на 25 міст

Перегляди: 1851
Додано: 2014-12-12 14:10:04 (E.v.g.)
Оновлено: 2018-12-28 18:28:35 (E.v.g.)

vesti

11 грудня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не дозволила «Радио Вести», що входить до складу холдингу «Мультимедіа інвест груп» Ігоря Гужви, розширити свою мережу мовлення на 25 міст і відмовила в переоформленні позивних і програмної концепції низки новопридбаних компаній. Аргументи Нацради при цьому досить сумнівні. Тим часом Ігор Гужва заявив, що вбачає в рішенні Нацради політичні мотиви та буде оскаржувати його в суді.

Що хотіли змінити радіостанції

Ще в жовтні, як писала «Телекритика», чотири радіокомпанії, що раніше належали Андрію Карпію («Перша українська радіогрупа») та мовили на 27 частотах у різних регіонах України під позивними «Перець ФМ», DJ FM і Best FM, змінили власників і стали належати ТОВ «Медіа інвест плюс», а частина з них захотіли змінити позивні та програмні концепції на «Радио Вести».

Радіокомпанії Андрія Карпія, що перейшли у власність ТОВ «Медіа інвест плюс»

Назва компанії

Старі власники

Нові власники

Керівник

Старий позивний

Кількість частот

ТОВ «Телерадіокомпанія "Онікс"»

Андрій Карпій - 99,5%

Єлизавета Карпій - 0,5%

ТОВ «Медіа інвест плюс»

Дмитро Кугут (була Надія Пілютікова)

«Перець ФМ» і DJ FM

23 частоти в 15 областях України

ТОВ «Телерадіокомпанія "Нота"»

Єлизавета Карпій

ТОВ «Медіа інвест плюс»

Дмитро Кугут (був Андрій Стригун)

Best FM

2 частоти в Харкові та Донецьку

ТОВ «Телерадіокомпанія "Стильне радіо"»

Андрій Карпій - 50%

ТОВ «ТРК "Нота"» - 50%

ТОВ «Медіа інвест плюс» - 50%

ТОВ «ТРК "Нота"» - 50%

Дмитро Кугут (був Андрій Карпій)

DJ FM

1 частота в Мелітополі

ТОВ «Телерадіовидавнича компанія "Комра"»

ТОВ «ТРК "Нота"»

ТОВ «ТРК "Нота"»

Андрій Карпій

Best FM

1 частота в Маріуполі

ТОВ «Медіа інвест плюс» - нещодавно створена компанія, зареєстрована 16 вересня цього року, розмір статутного фонду - 2 тис. гривень. Розташована в Києві за адресою: вул. Саперне Поле, 9-А. Її власниками є Александрова Тетяна Віталіївна - 1%, та кіпрська компанія Nederman Limited («Недермен Лімітед») з міста Нікосія - 99%. Керівником є Тетяна Александрова.

Таким чином, кінцевий власник радіомережі, яка захотіла влитися до мережі радіо «Вести», ховається на Кіпрі, як і кінцевий власник газети «Вести» (кіпрська компанія IG Media Ltd - «АйДжи Медіа Лтд» - з міста Нікосія).

Усі чотири радіокомпанії подали до Нацради заяви про переоформлення ліцензій у зв'язку зі зміною власників і пов'язаних осіб. Також компанії захотіли змінити склад редакційної ради, до якої увійшли Дмитро Кугут (директор), Іван Безносенко (юрист холдингу «Мультимедіа інвест груп»), Тетяна Александрова (керівник ТОВ «Медіа інвест плюс») та Олена Водолажко юрист холдингу «Мультимедіа інвест груп»).

Три компанії з чотирьох також подали заяви про переоформлення позивних на «Радио Вести» і програмної концепції - під концепцію мережевого «Радио Вести». Поки що змінювати позивні і концепцію не планує тільки ТРК «Нота», яка володіє частотами в Харкові та Донецьку. Як відомо, законодавство забороняє в одному місті на різних частотах мовити з однаковим позивним, а в Харкові вже є «Радио Вести» - там із цим позивним мовить ТОВ «Телерадіовидавнича компанія "Мастер"».

11 грудня Нацрада розглянула заяви чотирьох радіокомпаній на переоформлення їхніх шести ліцензій. Член Нацради Олег Черниш запропонував розділити питання організаційно-юридичних змін і програмних концепцій та голосувати їх окремо. «Свого часу проводився конкурс на певні формати мовлення. Я знаю, що представники Національної ради колись складали паспорти регіонів, де вказували склад населення, програмне наповнення та потреби в яких форматах є в регіонах, і виходячи з цього члени Нацради визначали переможців конкурсного відбору. Ці радіостанції були музичними, а тепер стають інформаційними».

«"Перець ФМ", я знаю, багатьом подобається», - додав голова Нацради Юрій Артеменко. А відповідальний секретар Нацради Катерина Котенко звернула увагу на зменшення обсягів власного виробництва в нових програмних концепціях радіостанцій. Очевидно, ця зміна зумовлена тим, що радіостанції планували транслювати контент мережевого «Радио Вести».

Члени Нацради підтримали пропозицію Олега Черниша розбити заявки та одноголосно виступили проти зміни позивних і програмних концепцій. Водночас усіх шестеро присутніх членів регулятора проголосували за зміни в ліцензіях директорів, власників, пов'язаних осіб, редакційних рад, місцезнаходження деяких передавачів (у ТРК «Онікс» два передавачі переїхали в межах міст) і місцезнаходження однієї з радіокомпаній (ТРК «Комра» переїхала з Маріуполя до Києва).

Історія «Радио Вести»

Влітку 2013 року стало відомо, що компанія «Мультимедіа інвест груп» Ігоря Гужви готується до купівлі активів на ринку радіо. У вересні 2013-го «Мультимедіа інвест груп» викупила в медіа холдингу UMH group (УМХ) три компанії (ТРК «Дивосвіт», ТРВК «Мастер» і ТРК «Світ»), що володіють чотирма частотами: у Києві, Харкові, Дніпропетровську і в Севастополі. На цих частотах мовило «Радіо 24» - проект ТРК «Люкс», який у деяких містах розвивався в партнерстві з УМХ.

28 лютого «Радіо 24» було вимкнено з ефіру на чотирьох частотах, і розпочалося тестове мовлення «Радио Вести». 18 березня «Радио Вести» почало цілодобове мовлення в чотирьох містах - Києві, Харкові, Дніпропетровську і Севастополі. Через тиждень «Радио Вести» в окупованому Росією Севастополі було вимкнено.

17 липня Нацрада скасувала (визнала таким, що не відбувся) конкурс на 28 радіочастот, оголошений попереднім складом Нацради, на який найбільше заявок подали Національна радіокомпанія України і «Радио Вести». У Нацраді заявили, що конкурс був несправедливим і в ньому вбачалися ознаки монополізації: під час прийому заявок неофіційно відхилялися компанії, які не були потрібні, а приймалися заявки від компаній, які наближені до колишнього керівництва держави, і від НРКУ.

Ще рік тому, до запуску «Радио Вести», Ігор Гужва заявив, що майбутня радіостанція має намір охопити своїм мовленням усі регіони України.

Як відомо, до складу медіахолдингу «Мультимедіа інвест груп» входять газета «Вести», журнал «Вести. Репортер», «Радио Вести», супутниковий телеканал UBR і дві телекомпанії, що мають місця в регіональному цифровому мультиплексі у Києві та Львові (ТОВ «Медіамережі» і ТОВ «Мультиплексресурс»). Ігор Гужва називає себе власником цих медіа, спростовуючи причетність до них представників оточення Віктора Януковича та Віктора Медведчука. Він заявляє, що розвиває медіа на залучені кошти, але імен кредиторів не називає.

Слабкі аргументи Нацради

Дізнатися аргументацію всіх членів Нацради на брифінгу не вдалося - на нього прийшов лише голова Нацради Юрій Артеменко, який «віддувався» за всіх. «Ми вважаємо зміну програмної концепції та позивних недоречною», - заявив він. «Логіка деяких членів Нацради полягає в тому, що коли "Перець ФМ "вигравав конкурс, він довів попередньому складу Нацради, що його концепція музики та гумору краща. І, враховуючи рейтинг, який має "Перець ФМ ", зміни не є доречними», - пояснив пан Артеменко позицію колег.

Ці аргументи Нацради спростовуються фактами. Як відомо, ТРК «Онікс» не вигравала своїх частот із концепцією музично-гумористичного радіо «Перець ФМ». До осені 2011 року ТРК «Онікс» мовила як радіо «Мелодія», але після втрати своїх базових 15 частот в обласних центрах, 12 із яких дісталися потім на конкурсі новоствореному Super Radio (ДП «Новий обрій»), що нині є частиною радіогрупи УМХ Сергія Курченка, ТРК «Онікс» вирішив приєднати свої 22 частоти до мережі «Перець ФМ».

А крім того, невже Нацрада вже забула, як сама просила мовників збільшувати обсяги інформаційного продукту?

Що стосується рейтингів, то, за даними дослідження радіослухання в Києві, «Радио Вести» посіли четверту сходинку в рейтингу київських радіостанцій.

У членів Нацради є й інші аргументи. «Моя позиція полягає в тому, що взагалі неправильно будувалася система зміни програмних концепцій шляхом перекупок мовників, - каже Юрій Артеменко. - Національна рада колись прийняла рішення, що потрібне українське музичне радіо. Якщо компанія не справляється, не треба, щоб один олігарх продав іншому. Прийдіть і здайте ліцензію, яку Національна рада має виставити на конкурс і сказати, наприклад, що тепер суспільство хоче бачити інформаційний канал. Коли йде "междусобойчик" - це не є правильно. Я не хочу освячувати угоди між невідомими олігархами! Мова йде про мільйони доларів».

Постає резонне запитання: чому нещодавно Нацрада дозволила змінити програмні концепції переможцям цифрового конкурсу - «Кіноточці» стати «Індиго», а «Голдберрі» - «Еспресо TV»? Виходить, що одним власникам - можна, а іншим - зась.

Юристи «Радио Вести» вважають: Нацрада не мала права відмовляти в переоформленні позивних і програмної концепції. «Ми є власниками підприємств, які мають видані Нацрадою ліцензії на мовлення в 27 містах країни. Як власники цих компаній ми маємо право змінювати позивний і програмну концепцію радіостанцій, подавши відповідну заявку до Нацради, - каже юрист «Мультимедіа інвест груп» Олена Водолажко. - Функція Нацради в даному випадку більшою мірою є технічною: вона має переконатися, що ми дійсно є власниками цих підприємств, що ми маємо право на торгову марку, яку будемо використовувати в якості позивного («Радио Вести»), що наша програмна концепція відповідає законодавству України. А вона відповідає, тому що нам уже видали дозвіл на мовлення в Києві, Дніпропетровську і Харкові з тією ж програмною концепцією. І якщо всі ці пункти виконуються, то в Нацради немає жодної підстави нам відмовити. Тому рішення Нацради з відмовою в мовленні - це правовий нонсенс».

Керівник холдингу «Мультимедіа інвест груп» Ігор Гужва заявив, що компанія вбачає в рішенні Нацради політичні мотиви та буде оскаржувати його в суді. «Скандали з частотами в Україні трапляються регулярно. Проте досі вони стосувалися розподілу частот на конкурсі. Наш випадок зовсім інший, - стверджує пан Гужва. - Ми не хочемо отримати якісь частоти в держави. Ми вже маємо право на використання цих частот і хочемо його реалізувати. Те що Нацрада цього права нас позбавляє, фактично ставить під питання сенс будь-яких інвестицій у радіо- й телепроекти. Який сенс купувати телеканали і радіокомпанії, якщо ти потім не можеш їх розвивати? Це вкрай тривожний дзвінок для всього ринку. Якщо так далі піде, то єдиними, хто зможе працювати на ринку, будуть ЗМІ, пов'язані з правлячими олігархічними групами. Тому рішення Нацради носить ознаки політично мотивованого. Думаю, що члени шановної Нацради повинні для себе вирішити, хто вони - орган, який стежить за дотриманням законів у теле- і радіопросторі України, або орган, який монополізує телерадіоринок на користь наближених до влади осіб, перешкоджаючи розвитку незалежних від них гравців. Ми будемо відстоювати свої інтереси в суді та іншими законними способами».

Як відомо, в регулятора є низка претензій до «Радио Вести». 17 липня Нацрада оголосила попередження трьом радіокомпаніям з мережі «Радио Вести» (ТРК «Дивосвіт», ТРВК «Мастер» і ТРК «Світ») за запуск без внесення відповідних змін до ліцензії. При цьому Нацрада так і не розглянула заяв компаній про переоформлення ліцензій, тож за документами ці радіокомпанії не є «Радио Вести».

А 24 липня Нацрада оголосила ще одне попередження київській компанії з мережі «Радио Вести» (ТОВ «ТРК "Дивосвіт"») за пряму мову терористів та вислови ведучого про українську мову як «бандерівську» та мову «карателів». Голова Нацради Юрій Артеменко доручив апарату Нацради проводити постійний моніторинг ефіру «Радио Вести» та щодня доповідати про виявлені порушення. За словами пана Артеменка, Нацрада за результатами моніторингу вирішуватиме, як далі чинити з «Радио Вести» - чи оголошувати ще якісь санкції, чи звертатися до суду з позовом про анулювання ліцензії.

Нині Юрій Артеменко пригрозив чотирьом радіокомпаніям позбавленням ліцензій, якщо вони почнуть мовити як «Радио Вести»: «"Перець" та інші мають продовжувати мовити. Якщо будуть порушувати програмну концепцію - будуть позбавлені ліцензії через процедуру попередження».

Якщо Нацрада не підтримує розширення мережі «Радио Вести» через сумніви в його контенті та редакційній політиці, чому вона чесно не каже про ці причини? Чому не оприлюднює результатів моніторингу та конкретних виявлених порушень? Чому називає аргументи, які легко спростовуються фактами та оскаржуються в суді?

Якщо в регулятора сумніви через непрозору схему власності холдингу Ігоря Гужви, про це теж не варто мовчати. Адже в Україні вже прийнято закон, який зобов'язує всі компанії розкривати своїх кінцевих вигодоотримувачів, і нехай телерадіорегулятор добивається розкриття бенефіціарів українського медіаринку.

На жаль, за півроку своєї діяльності новий склад Нацради часом демонструє непослідовні кроки, нерівний підхід до різних ліцензіатів і слабкість правової позиції, чим дає приводи сумніватися в змінах у відносинах регулятора і ринку і в прозорості своєї роботи.

"Телекритика"



Наші друзі та партнери:


<<
Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні 2006-2024
>>