В інтерв'ю з виконувачем обов'язків генерального директора Концерну РРТ Костянтином Захаренком «Телекритика» торкнулася одразу кількох важливих тем, які непокоять ринок. Пан Захаренко розповів про бажання Концерну РРТ отримати ліцензію провайдера цифрового телебачення, щоб конкурувати з компанією «Зеонбуд» і розбудувати два цифрових мультиплекси за 300 млн грн у кредит від Світового банку. Про те, як перевірити заявлені «Зеонбудом» покриття мережі й кількість глядачів цифрового телебачення, та чому це не було зроблено за попередні три роки. Про увімкнення ефірних передавачів каналу ТВі зі скандального конкурсу 2010 року і про спроби доведення Концерну РРТ до банкрутства у 2013 році через відсутність фінансування трансляцій програм за державним замовленням. Та розпочали ми нашу розмову із загроз для інформаційної безпеки нашої держави - кількох спроб проникнення на стратегічні об'єкти Концерну, які стали систематичними протягом кількох останніх тижнів.
Безпека стратегічних об'єктів Концерну
- Костянтине, сьогодні в контексті війни з Росією найнагальніша проблема - інформаційна безпека, в тому числі безпека об'єктів Концерну. Нещодавно ви повідомили, що за останній час було п'ять спроб проникнення на ваші об'єкти...
- Уже шість.
- Можете розповісти детальніше, хто були ці люди, чого вони хотіли?
- На жаль, хто ці люди, встановити ні нам, ні відповідним органам чомусь не вдалося. Охорона Концерну, зокрема в нашій львівській філії в радіоцентрі Красне, затримала двох осіб із паспортами з придністровською, на нашу думку, реєстрацією (тобто, орган, що видав, був 8099). Їх доставили у Бузький райвідділ міліції Львівської області і з невідомих нам причин відпустили, не встановивши всіх обставин справи, не перевіривши дійсності паспортних даних, не викликавши співробітників СБУ, щоби встановити, чи вони проникли на об'єкт із диверсійною метою, чи зі шпигунською метою.
- А яким чином їх вдалося затримати?
- Наша охорона помітила їх на території з фотоапаратом, затримала, викликала наряд міліції, якому передала цих людей. Міліція, до речі, навіть не дослідила, що саме було зафіксовано на фотоапаратах.
- Коли це все сталося?
- Цей випадок стався 29 березня.
Приблизно в той же час у Чернігові на обласній радіотелевізійній передавальній станції охороною була затримана молода людина і передана викликаному наряду міліції. До райвідділку він теж чомусь не доїхав.
У Донецькій області були дві спроби проникнення на об'єкт у Докучаєвську. На іншому об'єкті в Донецькій області було зруйновано паркан. 7 квітня була спроба захоплення харківської телевежі, 8 квітня була спроба проникнення в Донецьку на територію, яку спільно займає філія Концерну та обласна державна телерадіокомпанія.
Враховуючи, що за останні чотири роки, доки я працюю в Концерні, такої активності сторонніх на наших об'єктах ми не спостерігали то, відповідно, ми можемо стверджувати, що це цілеспрямовані дії, які зараз характеризують ситуацію навколо нашої держави.
- Це правда, що в Донецьку була стрілянина при спробі захоплення телецентру?
- З доповіді нашого співробітника - так, спочатку стріляли з боку тих, хто намагався проникнути, у відповідь міліція декілька разів вистрілила, і після цього агресивні дії наче припинилися.
- Скільки співробітників загалом (охорона, міліція) зараз охороняють об'єкти Концерну?
- Незважаючи на те, що були доручення і прем'єр-міністра, і секретаря РНБО посилити охорону та оборону, лише один об'єкт в Україні взято під охорону. Ми чекаємо, щоби під посилену охорону були взяті приблизно 40 основних об'єктів, які забезпечують інфраструктуру для держави в галузі інформаційної безпеки. Бо зараз перед нами стоїть необхідність не просто хуліганів ловити, а вберегти нашу інфраструктуру від дій диверсійного характеру.
Ми звернулися до трьох приватних охоронних агентств, які охороняють наші об'єкти в різних регіонах, із проханням збільшити кількість постів. У цілому, практично на всіх наших об'єктах є озброєна травматичною зброєю охорона, практично всі об'єкти обладнані тривожною кнопкою для виклику міліції, але на сьогодні ми вважаємо, що цих заходів недостатньо. Адже в Криму в той же день, коли було захоплено Верховну Раду Криму, відбулось і захоплення двох об'єктів Концерну РРТ у Севастополі й Сімферополі - основних телевізійних станцій Автономної республіки Крим.
- Якої саме небезпеки, загрози ви чекаєте? Вимкнення українських каналів, їх заміни сторонніми мовниками?
- У Криму, власне, так і відбулося. Спочатку декілька днів відбувалася, так би мовити, «охорона» «зеленими чоловічками». Після цього, приблизно на п'ятий день цієї «охорони», приїхали фахівці з аналогічного російського підприємства і, ввічливо відсторонивши наших людей убік, здійснили заміну українських каналів на російські. Маючи навички технічні, це, в принципі, за день можна здійснити.
- Вони взяли сигнал із супутника?
- Так, із декількох супутників. Зараз навіть у ЗМІ, насамперед в інтернеті, йде реклама того, як можна дивитися російські канали в Україні. Росія всі свої супутники - і «Експрес», і «Ямал» - задіяла на трансляцію федеральних телевізійних каналів. Крім того, вони присутні на Amos та Astra. Будь-яка людина, яка візьме в інтернеті інструкції, може підключитися до російських каналів із домашньої супутникової антени.
- Що зараз відбувається з вашими підприємствами в Криму? Ви маєте якісь контакти з ними?
- Ніяких контактів. Люди слухавки не беруть. Є остання інформація зі сторонніх джерел, що нова кримська влада вже й менеджмент поставила свій.
- У Криму ж було навіть рішення їхнього уряду про перепідпорядкування РТПЦ.
- Так. І, відповідно, інші люди взялися його очолювати.
- Чи оскаржили ви це перепідпорядкування в суді?
- Ми готуємо позов. Ми звернулися за роз'ясненнями до російських телеканалів, більшість яких підпорядковані федеральному унітарному підприємству, з приводу незаконного використання частот, які належать Україні. Є частотний план, погоджений Міжнародним союзом електрозв'язку, ці частоти належать державі Україна. Навіть якщо вони передані в експлуатацію приватним телеканалам, вони все одно продовжують залишатися власністю України, і ці телеканали сплачують за користування радіочастотним ресурсом збір. Ми вважаємо, що й інші державні органи повинні виявити більш принципову й чітку позицію щодо того, щоб ці частоти залишилися в розпорядженні України.
- Чи надходили до вас позови від українських телекомпаній, чиє мовлення було припинено в Криму?
- Ні. Ми проводили зустріч практично з усіма телекомпаніями, виробили декілька напрямків нашої роботи, зокрема, звернення до російських телеканалів. Домовилися, що якщо будемо робити позови та застосовувати юридичні процедури, то будемо діяти спільно, допомагаючи один одному. Справа в тому, що практично в усіх телекомпаній контракти були укладені напряму з Кримським РТПЦ, відповідно, вони повинні судитись із тим підприємством, із яким у них укладено контракт, а Концерн є господарським об'єднанням державних підприємств, які є окремими юридичними особами.
- Наскільки нам відомо, «Зеонбуд» має претензії до Концерну РРТ щодо своїх кримських передавачів, які були встановлені на обладнанні Концерну та опинилися в загарбників.
- У нас із «Зеонбудом» єдиний контракт на всю Україну. Вони до нас звернулися за роз'ясненнями, ми надали їм відповідь. Якщо вони збираються розв'язувати ситуацію в судовому порядку, це їхнє право.
- А що сталося з їхнім обладнанням? Його теж захоплено кримськими сепаратистами?
- Так. Нам до кінця не відомо, яким чином вони його захопили. Наскільки ми знаємо, з використанням обладнання «Зеонбуду» було створено чотири російських мультиплекси, які розповсюджуються по Криму, причому навіть під тією ж торговою маркою «Т2».
Цифрові плани Концерну РРТ
- Останнім часом у ЗМІ з'явилася хвиля публікацій про «Зеонбуд», частина з яких виходить на умовах реклами...
- Я так розумію, що в них зараз не все добре в розвитку компанії, й ті питання, які не піднімалися за попередньої влади, зараз нікуди не зникли, а навпаки - оголилися. Можу сказати, що, на нашу думку, ці питання є об'єктивними, і взагалі розвиток цифрового телебачення мав би відбуватися іншим шляхом.
- Яким?
- Цей шлях чітко визначено чинною постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджено програму розвитку цифрового телебачення в Україні. І саме Концерн, згідно з цієї програмою, визначено як оператора і провайдера цифрового ефірного телевізійного мовлення.
Концерн готовий стати таким провайдером, і давно. Ніякої прірви чи великої проблеми для держави при прийнятті будь-яких рішень щодо «Зеонбуду» немає, насправді нічого не станеться, і Концерн за досить короткий час готовий стати провайдером цифрового ефірного мовлення по всій території України.
З перших днів роботи над цифровим проектом, ще шість-сім років тому, ми вважали і на сьогоднішній день вважаємо, що потрібно розбудовувати цифрове телебачення саме в синхронних цифрових зонах, які були детально прораховані. Можливо, необхідно додатково ще подумати по контурах цих зон. На нашу думку, в першу чергу ми маємо більше прив'язуватися до географічного, адміністративного поділу України. Починати перехід на цифру потрібно з тих областей, які межують з іншими країнами, щоби не створювати завад для наших закордонних колег. Україна абсолютно здатна у 2015 році перейти на цифрове телебачення.
Крім того, ті канали, які є у відкритому доступі, не мають ні в якому разі кодуватися. Рішення про кодування варто якнайшвидше переглянути. Таким чином, парк приймачів, які є в людей, значно розшириться, адже будь-який сучасний телевізор випускається вже з готовою можливістю приймати сигнал в DVB-T2.
- Ви виступаєте за стандарт DVB-Т чи DVB-T2?
- Мені здається, що в цьому плані було абсолютно правильне рішення обрати сучасніший стандарт DVB-T2, який дозволяє пропускати значно більше каналів і є більш захищеним. Тим паче, що практично всі телевізори, які зараз випускаються, без додаткових пристроїв здатні приймати цей сигнал за умови, що він не буде кодуватися.
- Тобто, ви вважаєте доречним позбавити «Зеобнуд» ліцензії?
- Скажімо так: ми готові розбудувати два мультиплекси в стандарті DVB-T2, кожен із яких може забезпечити до 14 каналів у стандартній якості. І Концерн вважає, що це якраз дасть можливість забезпечити реальне охоплення 95% населення України якісним телебаченням. Саме держава повинна мати, на нашу думку, щонайменше два мультиплекси для того, щоб забезпечити потреби в розповсюдженні інформації державних мовників, а також основних телевізійних каналів, які є в Україні.
Розбудова інших телевізійних каналів у цифровому стандарті, враховуючи можливість платного телебачення - це справа комерційних структур. Нагадаю, що можливість частотного планування дозволяє нам на сьогодні мати вісім мультиплексів.
- Які мультиплекси хотів би отримати Концерн РРТ як провайдер?
- Немає різниці. Зараз уже вивільнився четвертий мультиплекс, який було віддано компанії УЦТМ, і саме Концерн і наші фахівці забезпечили створення трьох синхронних зон у Київській, Житомирській та Одеській областях для цієї компанії, яка певний час нормально працювала. На жаль, вона не мала потужних інвесторів, щоб розбудуватися в інших областях. А коли було створено «Зеонбуд», який отримав чотири ліцензії на чотири мультиплекси, звісно, УЦТМ не витримав конкуренції.
Ми не боїмося конкуренції ні з ким, ми знаємо, що можемо забезпечити створення двох мультиплексів і, більше того, запропонувати телекомпаніям більш адекватну й розумну ціну.
- В одній із публікацій «Зеонбуд» стверджує, що їхні тарифи насправді в п'ять-десять разів нижчі за тарифи Концерну РРТ.
- Це все одно що порівнювати яблука з пиріжками. Казати, що їхній тариф дешевший, немає ніякого підґрунтя. Ми будемо звертатися до газети «Факты», яка опублікувала це інтерв'ю, і сподіваємося, що вони подадуть нашу позицію у відповідь, адже ця інформація не відповідає дійсності.
Порівнюючи тарифи, потрібно враховувати дві речі. Якщо вони порівнюють зону покриття аналогового передавача потужністю 1 кВт і цифрового потужністю 0,2 кВт, то цифровий передавач 0,2 кВт споживає максимум 0,3 кВт електроенергії, на відміну від аналогового передавача 1 кВт, який споживає від 2 або 2,5 кВт електроенергії. Тобто цифровий передавач є менш енергозатратним та економнішим. По-друге, в аналоговому стандарті один передавач передає лише один телевізійний канал, а в цифровому стандарті - 8. Тобто «Зеонбуд» отримує як мінімум у вісім разів більший дохід.
А ще слід пам'ятати, що Концерн має реальну інфраструктуру у вигляді телевеж, ліній зв'язку, персоналу, територій, які потрібно охороняти, обслуговувати приміщення, і найголовніше - висотні споруди, які ми, згідно із законодавством, зобов'язані раз на п'ять років фарбувати (а це оплата роботи альпіністів, які змушені фарбувати вежі пензликами).
Враховуючи це, ми несемо реальні витрати. Тобто наш тариф чітко обґрунтований і зрозумілий. На відміну від приватної структури, ми кожен рік маємо по декілька перевірок різних органів контролю, і якби хоч на якусь дрібницю ми помилились, одразу були б реальні висновки.
На нашу думку, «Зеонбуд» виводить дискусію про тарифи на непартнерський рівень. Для чого їм узагалі було згадувати Концерн РРТ?
У свою чергу, ми можемо сказати: якщо ми будемо оператором і провайдером і буде використовуватися наше обладнання, ми будемо мати можливість встановити набагато кращу ціну для наших партнерів.
- Скільки у вас уже є цифрових передавачів, щоб розбудовувати мультиплекси?
- Переважна більшість передавачів, які працюють у Концерні - це аналогові твердотільні передавачі, які легко доводяться до стандарту DVB-T2 заміною модуляторів і вихідного фідерного тракту, фільтру. Така технологія вже застосовувалася нашими колегами з пострадянського простору (в Білорусі, Казахстані, Узбекистані). За нашою інформацією, в Узбекистані й Казахстані навіть змогли переобладнати старі лампові передавачі. У нас є достатній навіть для трьох мультиплексів парк передавачів, які ми здатні модифікувати, в тому числі є 28 цифрових передавачів стандарту DVB-T.
- Який обсяг коштів потрібен для такого переоснащення і звідки ви плануєте їх залучати?
- Усе залежить від часу, який нам буде відведений для такої розбудови. Один варіант розвитку подій - це поетапний перехід, відключення аналогового телебачення спершу виключно по кордону.
Другий варіант розвитку подій - отримання кредиту Світового банку або інших установ. Причому, з огляду на енергоефективність та енергозбереження, можливі пільги - процентна ставка близько 7%. Це абсолютно нормальні для нас показники, що дадуть можливість за два-три роки вийти на собівартість.
- А яку суму кредиту потрібно отримати?
- Орієнтовно близько 300 мільйонів гривень.
- Як бути в такому разі із «Зеонбудом»?Де ви бачите його місце?
- Ще раз повторюся, що в державі прораховано вісім мультиплексів. Тож нехай буде економічна конкуренція операторів. Як бути із «Зеонбудом» - рішення мають прийняти відповідні державні органи, які повинні оцінити відповідність або невідповідність умовам ліцензій, зокрема, покриття цифровим сигналом.
До речі, в нас є відповідні фахівці й відповідне обладнання, яке не сертифіковане, але може визначити зону покриття.
- За вашими оцінками, яке воно?
- Ми б не хотіли давати оцінок, але, за нашими думками, воно наполовину менше від заявлених 95% населення.
Але ми виступаємо за створення відкритої комісії із залученням Українського державного центру радіочастот, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, наших фахівців, мовників, журналістів для об'єктивної оцінки реальної картини. І ми не думаємо, що це потребує якихось значних коштів. Бо, згідно із законодавством, УДЦР і так повинен проводити радіочастотний моніторинг, який оплачують користувачі радіочастотного ресурсу. І в межах цього моніторингу можна провести незалежне експертне вимірювання територій.
Можна почати з тих зон, які вважаються стовідсотково покритими, наприклад, Київ або інші великі міста. Для прикладу, УЦТМ мав у районі Києва п'ять передавачів, а «Зеонбуд» - лише один потужністю 2 кВт.
- Але «Зеонбуд» каже, що передавачі в стандарті DVB-T2 мають краще покриття, ніж такі самі передавачі стандарту DVB-T.
- Так, це правда. От ми б і з'ясували, чи на сьомому поверсі видно програми, які транслює «Зеонбуд», чи на восьмому, чи нижче.
- «Зеонбуд» також стверджує, що в них кількість глядачів становить уже 10 мільйонів і їхнє обладнання нібито дає змогу фіксувати кількість підключень.
- Мені здається, це якась фантастика. Це в кабельних мережах є можливість для збору інформації, хто що дивиться, на якому каналі й так далі. Бо це кабельна мережа. Але я не знаю, який може бути зворотний канал у пристрої, обладнаному можливістю розкодовувати ефірний сигнал DVB-T2. Передавачів усередині телевізора немає, так само і в сет-топ-боксі не повинно існувати якихось передавачів, які могли би випромінювати якісь зворотні сигнали. Мені здається, що насправді це неможливо.
- Протягом кількох років, які працює «Зеонбуд», Незалежна асоціація телерадіомовників і самі мовники висловлювали сумнів, що покриття не відповідає заявленому, що кількість глядачів не відповідає заявленій, подавали відповідні запити, але державні органи у відповідь мовчали. Чому ніхто з державних відомств не торкався теми «Зеонбуду», доки не змінилася влада?
- Я при виконанні обов'язків гендиректора з лютого минулого року. Ми розробили стратегію розвитку Концерну РРТ, затверджену Державною службою спеціального зв'язку і захисту інформації як нашим органом управління, і ще в травні минулого року ми включили до стратегії, що Концерн мав би бути провайдером цифрового ефірного телемовлення. Ми зверталися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, щоб нам було видано ліцензію. Причому відповідь надходила, і не з відмовою - тобто вони якось опрацьовували це питання. Тому Концерн у бездіяльності важко звинуватити.
- Чому, на вашу думку, УДЦР не робив того, чого від нього всі чекали, не відповідав на запити про покриття цифровим сигналом «Зеонбуду»?
- Якщо те, що пишуть ЗМІ про власників компанії «Зеонбуд», відповідає дійсності, то ще місяця півтора тому цей склад власників гарантував безхмарне майбутнє для цієї компанії. Але все змінюється. Наразі ми маємо виклики, на які Концерн готовий реагувати, і ми готові втілювати в життя нашу стратегію за умови, що держава прийме якісь чіткі рішення в цьому плані.
- Ви озвучували свою готовність державним органам, Кабміну?
- У нас є орган управління - Державна служба спеціального зв'язку і захисту інформації - який ще минулого року затвердив нашу стратегію розвитку, в якій чітко прописано, що ми збираємося ставати провайдером цифрового ефірного мовлення. Ми зверталися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо виділення нам хоча б одного, наприклад, четвертого мультиплексу УЦТМ.
Зараз від регулятора, Держкомтелерадіо й від Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації залежить прийняття чітких рішень. Концерн готовий почати вже цього року й забезпечити декілька областей біля кордону якісним цифровим мовленням.
Державне мовлення і включення передавачів ТВі
- Яка зараз ситуація з оплатою трансляції державних мовників?
- Декілька років тому в одну бюджетну програму звели і трансляцію, і виробництво програм за державним замовленням, таким чином абсолютно зникла будь-яка прозорість у цьому процесі. Торік спочатку взагалі не було передбачено бюджетного фінансування на трансляцію програм державних телевізійних каналів. У нас склалося чітке уявлення, що ставилося завдання довести Концерн до банкрутства, враховуючи, що більшість власників енергопостачальних організацій певною мірою або повністю підконтрольні громадянам або структурам Російської Федерації.
На нашу думку, це було і в системі координат розвитку цифрового телебачення. Бо було зацікавлення тих власників, щоби в одних руках сконцентрувались і оператор цифрового мовлення, і Концерн, який не підлягає приватизації, але який у процесі банкрутства можна було б якимось чином отримати. І ми пам'ятаємо, що в кінці 2012 року неодноразово були заклики й думки щодо приватизації Концерну. Я думаю, можна простежити, хто в той момент був яким віце-прем'єром і хто відповідав за економічний розвиток.
Наразі нам теж складно, у зв'язку з тим, що цього року держава досі не заплатила нам ні копійки за надані послуги. Цього року в бюджеті від початку планувався теж нуль на трансляцію програм державних мовників, і лише ціною неймовірних зусиль з боку Концерну і підтримки нашого органу управління вдалося цю ситуацію поміняти.
- Які лишилися борги перед вами з боку держави за попередні роки?
- Торік ми завдяки підтримці великої кількості народних депутатів і, найголовніше, нашого органу управління в листопаді нарешті підписали угоди з усіма державними мовниками - Національною телекомпанією, Національною радіокомпанію й усіма регіональними компаніями. І за минулий рік ми практично повністю отримали все, що передбачалось у бюджеті. Боргу залишилося близько півмільйона гривень, і це на рівні обласних телекомпаній.
- НТКУ вже не має перед вами боргу?
- У нас є заборгованість попередніх років. На цей момент загальна заборгованість державних мовників становить 37 млн 400 тисяч, із них за цей рік - 27 млн грн.
Нове керівництво Держкомтелерадіо підготувало весь необхідний пакет для того, щоб укласти договори між нами і державними мовниками. Але це цілий процес, адже вони зобов'язані проводити процедури закупівлі, навіть закупівля в одного учасника займає приблизно три тижні.
- У листопаді минулого року була ситуація, коли Концерн погрожував НТКУ вимкнути мовлення...
- І не тільки погрожував. Насправді рука на кнопці вже практично лежала. Для нас це теж пастка: ми зобов'язані надавати послугу згідно з державним замовленням, тому ми збиралися відключити тільки рекламні блоки. Але вони в останній момент підписали всі документи для того, щоб цього не відбулося.
- Яка у вас зараз співпраця з Національною радіокомпанією України? На яких частотах вони працюють, а на яких не працюють? Які передавачі вимкнено? Два роки тому був скандал, коли вони відключили мовлення на середніх хвилях.
- Чесно кажучи, з їхнього боку було великою помилкою, на нашу думку, намагатися перейти виключно на діапазон FM і не розвивати середніх і довгих хвиль. Насправді для сучасних передавачів різниці між середніми й довгими хвилями абсолютно немає - у будь-якому автомобілі є так званий АМ, який і довгі, й середні хвилі однаково приймає. На жаль, внаслідок цього рішення НРКУ наші підприємства опинилися на межі банкрутства і навіть припинення свого існування.
Нам легше сказати, які зараз передавачі задіяно, ніж які не задіяно. Задіяно практично всі FM-передавачі, і в цьому році Концерн значно знизив їм тариф саме на FM-мовлення. Задіяно велику кількість передавачів у так званому радянському УКХ-діапазоні, і зараз задіяно два середньохвильові передавачі в Лучі Миколаївської області - 549 кГц і 936 кГц.
- Ці хвилі досягають закордону?
- Так, а над морем узагалі дуже добре розповсюджуються. Їх може приймати весь степовий Крим практично до Керчі, навіть Сімферополь, хоча там багато електромагнітних сплесків.
- Ці передавачі в Миколаївській області ввімкнули, коли почалися проблеми в Криму?
- Ні, ми їх періодично задіювали, але, як правило, лише один із них. Ми готові ще один увімкнути. Ці два передавачі зараз працюють на потужності по 500 кВт, ми готові ввімкнути на 1,2 мВт - це точно закриє Крим. Більше того, коли ми ввімкнули передавач на частоті 549 кГц (а це була загальна союзна частота «Маяка», яка працювала в синхронній зоні по всій території Радянського Союзу, нині в Москві на цій частоті зробили цифрове радіо), то, за нашою інформацією, в Росії на цій самій частоті цифрове радіо відчуло суттєві завади. Оскільки ця частота з радянських часів залишилася неподіленою, Україна, як будь-яка інша країна колишнього Радянського Союзу, має право на її використання.
- Наскільки серйозні завади нам становлять російські передавачі в Придністров'ї, на яких вмикали «Голос Росії»?
- У відповідь на наші дії щодо увімкнення передавачів у Миколаївському РТПЦ Росія увімкнула передавачі «Голосу Росії» в Краснодарі, Придністров'ї й Калінінградській області, звідки сигнал накриває Захід України. Більше того, наскільки я знаю, в Придністров'ї є ще й російське державне радіо «Вести». Натомість ми готуємося увімкнути передавачі Українського радіо в Красному Львівської області. І якраз припускаємо, що ті шпигуни, про яких ми на початку бесіди говорили, щось там вивідували в цьому напрямку.
- А російське радіомовлення в Криму досягає України?
- Ні, там непотужні FM-передавачі. До речі, декілька українських радіостанцій ще продовжують мовлення в Криму. Там загарбники не змогли знайти, де розташовані FM-передавачі.
- Наприкінці березня було увімкнено ефірні передавачі каналу ТВі у 24 містах, і до вас із запитом про підстави такого увімкнення звернулася Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Що ви їй відповіли?
- Нацраді ми передали весь пакет документів, які нам надав ТВі. Зараз у нас виникли певні сумніви, сподіваємося, нам Нацрада роз'яснить. Бо ТВі нам надав рішення суду, за яким вони в Нацради виграли й відновили своє право на ті ліцензії, копії яких вони нам передали. Відповідно до цих копій ліцензій і цього рішення суду ми їх і ввімкнули. Якщо регулятор нам пояснить, що це якось не так, звісно, ми будемо змушені припинити надання послуг ТВі.
- А в додатках до тих копій ліцензій, які вам надав ТВі, вказано перелік населених пунктів?
- Звісно. Ми чітко відповідно до ліцензії і додатків увімкнули передавачі з тією потужністю, яка вказана в цих додатках. Ми пішли на те, що зменшили потужність передавача в Києві: ми його ввімкнули не на 2,4 кВт, як передбачено ліцензією, яка є в нашому розпорядженні, а на 800 Вт, бо, якщо більша потужність, то створювалася завада іншим телеканалам у Київській області.
- Справа в тому, що в конкурсі, в якому ТВі виграв свої ефірні частоти, у Києві не було частоти - були в Білій Церкві та Обухові Київської області.
- Ми маємо на руках ті документи, відповідно до яких ми увімкнули ТВі. Вони завірені їхніми печатками, відповідно, ми сприймали і сприймаємо їх як чинні і правильні. Якщо ці документи раптом неправильні, то для того є регулятор, який може і повинен прийняти рішення. І не запитом звертатися, а заборонити надавати послугу або якісь інші дії зробити, якщо щось не відповідає законодавству.
- А чи є в ТВі дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів?
- Вони мають право на те, щоб їх оформити. Але в нас уже є декілька прецедентів, що ми не маємо права відмовляти в наданні послуг за відсутності дозволів на експлуатацію РЕЗ. Це відповідальність мовників, їх мають притягати до відповідальності за відсутність цих дозволів, але, згідно з Конституцією, право громадян на отримання інформації є переважним. На підставі цього нас уже зобов'язували все-таки надавати послуги.
- Чи можете ви надати нам копії документів, які вам передав ТВі?
- Ми звернемося до ТВі і запитаємо, чи вони не заперечують, щоб ми надавали цю інформацію.
