Відбудеться повторний конкурс на цифрове мовлення

Минуло півроку від часу першого відбору. За цей час відбулися ґрунтовні зміни в українському інформаційному середовищі та певною мірою призабулися торішні недопрацювання, які багатьом конкурсантам завадили стати переможцями.

У серпні минулого року, коли Національна рада підбивала підсумки конкурсу на цифрове ефірне наземне мовлення, сама цифрова мережа існувала лише, можна сказати, на папері. Сьогодні ж провайдер програмної послуги ТОВ «Зеонбуд» вже завершив будівництво всіх чотирьох мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ- 5. 

Це означає, що будь-яка компанія, котра готується взяти участь у конкурсі, чітко розуміє, які завдання вона має вирішити. Тобто, якими мають бути передавачі та інша техніка, як забезпечити покриття цифровим сигналом певної території тощо. Колективи телерадіоорганізацій можуть проаналізувати досвід співпраці своїх колег із компанією «Зеонбуд» та інше.

«Очевидно, що умови, у яких ми зараз плануємо оголошувати конкурс, дуже відрізняються від тих, які були влітку. Нині збудована цифрова мережа, є компанії, які з нею працюють. Потенційних учасників я закликаю, по-перше, перейняти досвід, а, по-друге, оцінити конкурентні умови роботи, а не перебувати в очікуванні, як це було на минулому конкурсі», – роз’яснює ситуацію член Національної ради Микола Фартушний.

Найбільш дискусійною у впровадженні цифрового телебачення є тема місцевого мовлення. На жаль, в Україні складається ситуація, коли гравці на цьому ринку ледве виживають. Місцевих мовників за кількістю більше, ніж у будь-якій іншій європейській країні, а рекламний ринок, з якого вони фінансуються, набагато менший. Тому вони мовлять по кілька годин, не можуть у достатній кількості виробляти  власний продукт і, звісно, через нестачу грошей страждає якість.

Для того, щоб розвивати аудіовізуальний простір загалом та спонукати компанії створювати якісний та «свій» продукт, потрібно зрівняти цей дисбаланс. Іншими словами, стимулювати «укрупнення» ринку, щоб компаній на ньому стало менше, а  добротних програм більше.

Отже, члени Національної ради свого часу запропонували власний «рецепт», який би максимально пом’якшив цю трансформацію для місцевого мовника. Компаніям пропонується об’єднуватися у консорціуми. У такому разі, вони були б  фінансово, творчо та організаційно конкурентоспроможними та здатними забезпечити цілодобове мовлення.

Перший заступник голови Національної ради Оксана Головатенко рекомендує телерадіоорганізаціям не забувати про досвід минулого конкурсу: «Ми ж бачимо, що є дрібні компанії, які мовлять лише по кілька годин на добу. Наші рекомендації були озвучені неодноразово. Є навіть успішні приклади колег. Я б радила підійти до підготовки більш відповідально, ніж раніше».

На жаль, минулого разу до порад прислухалися лише в одній Івано-Франківській області. Там сім компаній, що поодинці мали не більше кількох годин ефіру на добу, об’єдналися та подали заявку на цілодобове мовлення. За таких умов новостворена телеорганізація здобула перемогу в цифровому конкурсі.

«Я звертаюся до потенційних учасників, аби вони зробили висновок з першого етапу. Не лише ми маємо реагувати на виклики. Компаніям треба ретельно продумати програмні концепції, об’єднуватися та представляти джерела фінансування. Тобто, відповідати вимогам, що були сформульовані під час першого конкурсу», – коментує ситуацію Микола Фартушний.

У цьому контексті варто наголосити ще на одному чиннику, аби спробувати убезпечитися від чергових помилок. Низка компаній з числа місцевих мовників формально відгукнулася на поради регулятора. Однак під час конкурсу їхні керівники лише заявляли про свої  наміри до об’єднання. Тому доречно нагадати, що під час конкурсу члени Національної ради братимуть до уваги лише готові проекти. Тобто, домовлятися між собою та фіксувати цей процес документально  телерадіоорганізаціям потрібно напередодні конкурсу.