Нацрада оголосила «Зеонбуду» попередження за відмову розкодувати сигнал. Ільяшенко не підтримав (ДОПОВНЕНО)

Перегляди: 2150
Додано: 2014-08-21 14:27:06 (E.v.g.)
Оновлено: 2018-12-28 20:41:39 (E.v.g.)

dvb-t2-logo

 

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження провайдеру чотирьох загальнонаціональних цифрових мультиплексів МХ-1, 2, 3, 5, компанії «Зеонбуд» за невиконання рішення Нацради від 17 липня про розкодування сигналу цифрового ефірного телебачення в місячний термін. Відповідне рішення Нацрада ухвалила на засіданні 21 серпня.

Нацрада дала «Зеонбуду» два тижні на виправлення порушень (тобто розкодування). У разі невиконання цих умов регулятор може звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії, уточнив заступник голови Нацради Григорій Шверк.

17 липня Нацрада зобов'язала «Зеонбуд» протягом місяця розкодувати сигнал цифрового ефірного телебачення і забезпечити виконання умов ліцензій телеканалів щодо розповсюдження програм у відкритому вигляді. Протягом місяця цього не відбулося.

15 серпня «Зеонбуд» попросив Нацраду відтермінувати розкодування до 1 січня 2015 року (завантажити лист). «Зеонбуд» посилається на те, що не всі канали надали письмове підтвердження про те, що не заперечують проти розповсюдження їхніх програм у відкритому вигляді. За словами представників «Зеонбуду», відповіді вони отримали тільки від трьох телеканалів - ТОВ «Телеодин» (канал М1), ТОВ «Тотвельд» (канал Xsport) і ТОВ «Новий канал». При цьому «Тотвельд», за даними «Зеонбуду» категорично заперечив проти розкодування, тому що тоді канал Xsport виявиться відкритим на супутнику, через який «Зеонбуд» доставляє сигнал до своїх передавачів, і цим вийде за межі території України та порушить умови авторських і суміжних прав на придбаний ним контент.

«У ліцензії компанії "Зеонбуд" вказано, що вони зобов'язані забезпечити безкоштовний і відкритий доступ до всіх каналів, що мовлять у цифрі, і будь-які технічні питання, правові відносини компаній не мають обходити Нацраду, бо "Зеонбуд" порушує умови ліцензії», - зауважив заступник голови Нацради Григорій Шверк.

При цьому на засідання Нацради представники «Зеонбуду» не прийшли, хоча Нацрада, за словами її працівників, їх запрошувала поштою, електронною поштою, телефоном, і навіть публічно на своєму сайті.

Григорій Шверк запропонував розглядати питання санкції без представників «Зеонбуду», тому що до цього вже було тривале листування компанії з регулятором. Голова Нацради Юрій Артеменко додав, що з ним на зв'язок постійно намагаються вийти «радники і лобісти-депутати», тож «Зеонбуд», на його думку, прекрасно знав про запланований розгляд питання, але проігнорував засідання Нацради.

Члени Нацради бурхливо обговорювали «Зеонбуд» і можливу санкцію.

Проект рішення передбачав оголосити «Зеонбуду» попередження і дати один тиждень на виконання рішення Нацради про розкодування. Григорій Шверк запропонував переглянути строк виконання рішення, оскільки у своєму листі провайдер просив відтермінувати на три-чотири місяці.

Член Нацради Владислав Севрюков звернув увагу на те, що «Зеонбуд», закодувавши сигнал, порушує умови ліцензій телеканалів, у яких записано, що вони мають поширюватися у відкритому доступі. Тож ці канали наражаються на санкції при можливих перевірках Нацради. Ці слова підтвердив Григорій Шверк: «У нас є багато звернень від телеканалів, які зверталися до Нацради, щоб вона вжила заходів до "Зеонбуду", щоб він забезпечив виконання умов ліцензій каналів. В одній зі своїх відповідей Нацрада минулого скликання за підписом Манжосова в кінці написала, що обов'язковою умовою залишається можливість відкритого і безкоштовного доступу населення до 32 програм».

З обережністю до питання «Зеонбуду» підійшов член Нацради Олександр Ільяшенко: «На мою думку, справа котиться до судів. Тому в мене є питання. Наскільки в нас надійна і тверда юридична позиція? Чи правильно ми підходимо до винесення попередження без перевірки, чи дотримані всі юридичні процедури?».

Йому відповів начальник управління правового забезпечення Нацради Олег Шосталь: «Нацрада має право розглядати питання санкцій як на підставі актів перевірки, так і інших документів. Думаю, що до матеріалів справи додано достатньо документів, які дають підстави для санкцій».

Член Нацради Олег Черниш заявив, що в ситуації «Зеонбуду» замало лише попередження- на його думку, можливі більш жорсткі санкції. «Спершу "Зеонбуд" переконував, що будуть технічні проблеми з вимкненням. Це не пройшло. Тоді вони почали надавати інші пояснення про авторські права. Компанія не виконала нашого простого рішення. Це не лише невиконання рішення, а й порушення нашої інформаційної безпеки. ЗМІ не один раз говорили про непрозорість власності "Зеонбуду". Виключити можливість, що це, можливо, представники іншої держави, ми теж не можемо. Думаю, це яскравий приклад саботажу можливості людей отримувати відкрито цифрове телебачення. Пропоную не лише оголосити попередження, а й звернутися до силових структур щодо того, що робити з організацією, яка саботує виконання рішення Нацради в такий складний період».

Олександр Ільяшенко все ж наполягав на поміркованості: «Так сталося, що "Зеонбуд" - єдиний гравець на цьому полі. Потрібно на це зважати, не махати шашкою, щоб ми не виявилися біля розбитого корита. "Зеонбуд" каже в листі, що вони не проти розкодувати свій сигнал, але з технічних причин просять на це більше часу. Пропоную розібратися, щоб ми не стали заручниками ситуації, в яку намагаємося себе загнати».

Іншої думки - категоричної - дотримувався Юрій Артеменко: «Те, що зараз робить "Зеонбуд", це навпаки шкодить галузі. Вони гальмують процес. Переписки і листування - це заплутування і маніпулювання рішенням Нацради і думкою громадськості. Я не хочу, щоб нас тримали за дурнів!». Він попросив присутнього на засіданні генерального директора ТОВ «Телеодин» (канал М1) Валентина Коваля прояснити ситуацію з листуванням «Зеонбуду» з каналами й тим, хто нестиме відповідальність за авторські права.

За словами пана Коваля, «Зеонбуд» два тижні тому надіслав телеканалам лист із запитанням, чи погоджуються вони з тим, що провайдер скасує кодування на супутнику і по всій цифровій мережі. Крім того провайдер попросив телеканали надати підтвердження, що вони самі несуть відповідальність за розповсюдження контенту за межами України. «Ми відповіли, що ми весь час просили, щоб вони розкодували сигнал, і ми підтверджуємо, що хочемо, щоб вони розкодували сигнал. На другу частину листа ми не відповідали. Адже в нашій угоді (яка є типовою угодою, розміщеною на сайті "Зеонбуду") є пункт 5.6, у якому зазначено, що мовник відповідає за всі ризики, пов'язані з можливими порушеннями щодо авторських прав, - розповів Валентин Коваль. - Два дні тому ми знову отримали лист "Зеонбуду", у якому вони вказали, що ми невірно відповіли на їхній лист. Ми готуємо відповідь, у якій зацитуємо пункт 5.6 нашої угоди, де ми вже взяли на себе відповідальність за авторські права».

Коментуючи твердження «Зеонбуду», що той щодо розкодування отримав відповіді тільки трьох мовників, пан Коваль розповів, що всі канали холдингу StarLightMedia підготували і скерували свої відповіді (однакові за змістом з відповіддю М1). «Протягом усього часу нашої співпраці телеканали намагалися спонукати "Зеонбуд" не зважати на рекомендацію Нацради попереднього складу і забезпечити відкритий сигнал», - резюмував він.

Члени Нацради звернулися за експертною думкою до члена своєї Громадською радиОлександра Глущенка. На його думку, кодування було впроваджено з єдиною метою - монополізації ринку приймальних пристроїв. Пан Глущенко переконує, що відключити кодування можливо за 5 хвилин. Що ж до розкодування супутникового сигналу, про яке турбується «Зеонбуд», експерт нагадав, що «Зеонбуд» передає сигнал телеканалів у стандарті DVB-S2 Multistream, прийом якого можливий лише на професійні приймачі. «Крім того, у Європі (її територію покривають супутники Astra, через які передає свій сигнал «Зеонбуд». - ТК) звикли дивитися канали з пакетів платних супутникових операторів. Навряд чи хтось буде крутити обладнання, щоб прийняти досить екзотичний сигнал. На побутові приймачі цей сигнал просто не приймається», - додав пан Глущенко.

Вислухавши пана Коваля і пана Глущенка, Юрій Артеменко зробив висновок, що «Зеонбуд» вдається до маніпулювання і заплутування, не бажаючи виконувати рішення Нацради будь-яким способом: «Справа йде не до судів, а до позбавлення ліцензії та до побудови нового оператора. І я буду вносити пропозицію звернутися до Генеральної прокуратури, щоб вона пройшлася по всьому ланцюжку, як створювався "Зеонбуд"».

Григорій Шверк ще раз нагадав про невиконання «Зеонбудом» умов ліцензії: «Наразі ліцензіат не виконує умов ліцензії. Свідченням є численні звернення телерадіоорганізацій до Нацради, а також звернення громадян, які кажуть про те саме. Тема авторських прав, технічних можливостей - це проблеми ліцензіата. Якщо вони побудували таку мережу, яка не дозволяє їм виконати умови ліцензії, то може нам потрібен інший виконавець цифрової мережі?».

Олег Черниш запропонував скоротити термін виконання «Зеонбудом» рішення Нацради до трьох днів. Натомість Григорій Шверк наполягав надати компанії один місяць, як це зазвичай передбачать рішення Нацради про усунення мовниками і провайдерами порушень.

Далі розгорілася дискусія щодо строків.

«Я наполягаю на коротшому терміні, тому що час іде, а затягувати вже немає куди, - пояснив Олег Черниш. - Нам потрібен час, щоб, можливо, проліцензувати ще одного оператора мультиплексу. За словами "Зеонбуду", 3 млн домогосподарств мають цифрові сет-топ-бокси. За моєю інформацією, насправді було реалізовано 1,5 млн сет-топ-боксів компаній "Ромсат" і Strong. Коли буде відключено кодування, кількість домогосподарств може суттєво зрости. Необхідно якнайшвидше відкрити доступ на ринок для всіх виробників, щоб вони завозили обладнання за найнижчою ціною».

«Три дні - це популістське рішення. Малоймовірно, що воно нас приведе до розв'язання конфлікту», - зауважив Олександр Ільяшенко.

Члени Нацради вирішили проголосувати за всі пропозиції по строках. За те, щоб дати «Зеонбуду» ще один місяць на розкодування, проголосували троє членів Нацради, за тиждень - четверо, за три дні - один. Тобто жодна пропозиція не набрала достатньої кількості голосів. При повторному голосуванні пропозиції «місяць» і «тиждень» набрали по чотири голоси. Тоді Григорій Шверк запропонував компроміс - два тижні, за що проголосували п'ятеро членів Нацради (крім Олександра Ільяшенка та Ольги Герасим'юк, яка назвала таке голосування «цирком»).

Остаточний проект рішення - оголосити попередження і зобов'язати компанію «Зеонбуд» протягом двох тижнів усунути порушення - набрав шість голосів членів Нацради (всіх, за винятком Олександра Ільяшенка).

На брифінгу Юрій Артеменко заявив, що ініціюватиме звернення до Генеральної прокуратури України щодо бездіяльності компанії «Зеонбуд» в питанні скасування кодування.

За даними пана Артеменка, тим часом суд відхилив позов компанії «Тотвельд» (канал Xsport), який добивався, щоб суд зобов'язав «Зеонбуд» закодувати їхній сигнал. Відповідальний секретар Нацради Катерина Котенко порадила телекомпаніям, які виступають проти заборони кодування, спершу звернутися до Нацради щодо переоформлення ліцензій, які передбачають відкритий сигнал.

Нагадаємо, в жовтні 2011 року рішенням № 2464 Нацрада, розглянувши звернення Держкомтелерадіо, рекомендувала оператору цифрових мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 ТОВ «Зеонбуд» закодувати сигнал цифрового ефірного телебачення, а саме - «забезпечити встановлення на головній станції мультиплексування у м. Києві системи умовного доступу (САS) сигналу загальнонаціональної цифрової телемережі за рахунок власних коштів, з обов'язковим дотриманням ліцензійних умов про надання населенню можливості відкритого і безкоштовного прийому 32 телепрограм».

Держкомтелерадіо мотивував у 2011 році прохання до Нацради встановити кодування кількома потребами:

- виключення можливість продажу населенню приймачів цифрового ТБ низької якості, які не відповідають вимогам стандарту DVB-T2 та HD;

- отримання оперативної і об'єктивної інформації про кількість поширених приймачів та їх фактичний розподіл за регіонами країни, необхідної для прийняття рішення про відключення аналогового телемовлення;

- недопущення зловживань при забезпеченні у 2012 році малозабезпечених сімей приймачами за рахунок коштів Державного бюджету України.

За кілька місяців після рішення Нацради, у січні 2012 року, «Зеонбуд» встановив систему умовного доступу Irdeto CAS з програмною технологією Irdeto Cloaked CA.

Експерти розкритикували ідею кодування цифрового ТБ, оскільки цим було штучно обмеженоринок постачальників приймачів цифрового ТБ, збільшено вартість приймачів, а крім того «Зеонбуд» отримав можливість у подальшому запускати платні канали у своїй мережі.

17 липня 2014 року Нацрада скасувала власне рішення від 12 жовтня 2011 року, яким рекомендувала оператору цифрових мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 ТОВ «Зеонбуд» закодувати сигнал цифрового ефірного телебачення. Регулятор доручив «Зеонбуду» при розповсюдженні сигналів загальнонаціональних цифрових телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 у місячний термін забезпечити виконання умов ліцензій каналів щодо розповсюдження програм у відкритому вигляді.

«Телекритика»

 



Наші друзі та партнери:


<<
Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні 2006-2024
>>