---

Запорізький обласний суспільний інформаційно-розважальний телеканал.

З 23 травня 2022 року - “Суспільне Запоріжжя”, до цього з 22 липня 2019 року - “UA:Запоріжжя” (720p), до цього - “Запоріжжя”.
З 15 (?) серпня 2022 телеканал мовить у DVB-T2 в стандарті HD 1080i.

До складу ОДТРК до ліквідації 30 листопада 2015 року входили телеканал "Запоріжжя", радіостанції "Запоріжжя FM" та "Запоріжжя".

Суспільне ТБ: Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт + регіональні філії.

Отже, офіційний початок мовлення нового телеканалу відбувся в 1993 році в перший день зимового місяця. Це була наша своєрідна присвята видатній події в історії України.
Запит на частотні канали спостерігався тільки у великих містах, де одним передавачем можна було охопити більшу аудиторію. До райцентрів, селищ, сіл, де частоти були прораховані й дозволялись для використання на місцях, у комерційних структур, які щойно почали з’являтися, черга не доходила. Це давало можливість нам доволі швидко розпочати мовлення в Дніпрорудному, Великій Білозерці, Веселому, через деякий час — у Токмаку та Мелітополі, отримали частоту в Енергодарі. Запорізька область однією з перших в Україні отримала свій власний телеканал із чималою мережею охоплення території регіону телесигналом. Програми телеканалу «Запоріжжя» могли переглядати близько вісімдесяти відсотків глядачів області, сигнал приймали жителі низки районів Херсонської, Дніпропетровської, Донецької областей (це був найкращий показник в Україні). Для нас важливо було подати сигнал у північні та східні райони області, зокрема в Бердянськ. Тільки після встановлення поблизу села Ботевого у Приазовському районі нової радіопередавальної станції з додатковим обладнанням і закільцювання внутрішньої обласної радіорелейної лінії від Мелітополя через Приморськ, Бердянськ, Комиш-Зорю і до Запоріжжя це стало можливим технічно. Але щоб розпочати на цій території мовлення, слід було прорахувати необхідні частоти в «Укрчастотнагляді» та подолати майже непролазне, заплутане павутиння Нацради, котре вимірювалось не тільки коштами на оплату, часом, що розтягувався на місяці й роки. Попри всі гендлі та викрутаси нам все-таки вдалося отримати дозвіл на мовлення в Бердянську.

До реорганізації НСТУ ретранслював програми телеканалів "ЦК" та "Громадське ТБ" (програма “Донбас”), у середині 2000-х - “Тоніс”.